Зміст
Амарант – це однорічна трав’яниста рослина, висота якої може досягати 3-4 м. Дикі форми амарантів відносяться до бур’янів, а культивовані, переважно овочеві, становлять особливу цінність для здоров’я.
При вигодовуванні тваринам, збільшуються надої молока і підвищується жирність, вони не хворіють і швидко додають у вазі.
Рослина-лікар
Амарант володіє унікальним хімічним складом, що робить його культурою універсального призначення. Всі частини рослини містять найширший спектр біологічно активних речовин: мікроелементи, вітаміни, амінокислоти, протеїни. У ньому незначна кількість цукрів і висока – білків. З насіння амаранту отримують олію, джерело сквалену, який є основним компонентом людської шкіри. Також сквален підвищує сили імунної системи і захищає від радіації, перетворюючись на вітамін D. Олія амаранту дає виражений ефект при багатьох захворюваннях, таких як екзема, псоріаз, опіки, пролежні, акне, вірус герпесу. Її рекомендують застосовувати для профілактики і лікування гастриту, виразки шлунка і дванадцятипалої кишки. Сік з листя і квіток корисний як додаткове джерело природного білка.
Що з нього приготувати?
Сирий амарант за смаком нагадує шпинат і може бути використаний у салатах. Краще вживати його у вареному і пареному вигляді. Відварюють амарант у киплячій воді 7 хвилин і приправляють вершковим маслом. Хто любить гостріше, додають сир або бринзу. Прекрасно поєднується з рубаним курячим яйцем і з омлетом.
Відвар з листя і стебел амаранту нагадує відвар буряка, який можна додавати в борщі та овочеві супи. З насіння виходить корисна і поживна каша, її заправляють будь-яким соусом, підливою або приправою.
Молоде листя кладуть у млинці, оладки, додають у трав’яний чай. Хліб з добавкою амарантового борошна має більш виражений аромат, добру пористість і еластичність.
Рецепт амарантової олії
Для цього знадобиться 1 кг насіння амаранту і 0,5 л оливкової або соняшникової олії.
Насіння подрібнюють до консистенції борошна. У трилітрову банку наливають рослинну олію і засипають амарантове борошно. Перемішують, щоб не утворилися грудки. Банку накривають пластмасовою кришкою і ставлять у темне місце на 2-3 тижні, періодично помішуючи. Після закінчення цього часу вміст фільтрують, відокремлюючи від гущі, та ставлять у холодильник.
Агротехніка вирощування
Посів проводять у середині або наприкінці травня, коли прогріється ґрунт. Ширина між рядків повинна становити 55-65 см. Глибина закладення мілка – 1-1,5 см. Амарант прекрасно росте на добре освітлених і захищених від вітру ділянках на родючому ґрунті з рН 6,5-7. На світлі кущі бувають найбільш пишними. Торф’яно-болотисті ґрунти і важкі суглинки для вирощування амаранту не підходять. Не виносить також застою вологи. У процесі росту потрібні прополка і розпушування ґрунту. Частий полив не потрібен, так як рослини посухостійкі.
На початку липня амарант виростає до значних розмірів, на ньому з’являються квітконоси. В цей час зривають молоде листя для використання в кулінарних рецептах або сушать на зиму. У фазі цвітіння листя амаранту найбільш багате білками і вітамінами. З однієї рослини можна зібрати 0,5 кг листя.
Сорти
- Бронзові стріли. Рослина з фантастичним забарвленням листових пластин кольору бронзи. Квітки зібрані в пікоподібні суцвіття. Ця квітка гармонійно впишеться в будь-яку архітектоніку садової грядки.
- Ред кафедрал. Однорічна густооблиствлена рослина з тривалим періодом цвітіння. Піднімається над землею до 120 см. Квітки кармазинового забарвлення розташовані на квітконосі у формі колоса.
- Валентина. Високоросла рослина (80-150 см) з пурпурно-маджентовими квітками і листям. У кулінарії використовуються листки і стебла для приготування перших і других страв, також їх сушать, солять і квасять як капусту.
- Іллюмінейшн триколірний. Колірна палітра листових пластин плавно переходить від пурпурного до червоного і вінчає золотисто-жовтим відтінком. В саду ця рослина найкраще виглядає у вигляді одиночних кущів або висадженою невеликими групами. Сусідити з нею можуть як трав’янисті види, так і чагарникові, але обов’язково вище або нижче амарантів, щоб не закривали їх розкішний вигляд.
- Тайський тендер. Ніжне зелене листя цього овочевого сорту не має гіркоти, тому йде для приготування салатів, зелених супів, солінь. Рослина досягає висоти 50 см.
- Дредлокс. Незвичайні бархатисті рожеві суцвіття нагадують дредлоки – сплутане в локони волосся. Цей сорт привабливо виглядає в контейнерах або невисоких вазонах. Підходить для зрізання і створення флористичних композицій.
- Золотий гігант. Цей сорт має високі декоративні якості: його помаранчево-бурі суцвіття прикрасять не тільки квітник, а й город.
- Ред. Є найпоширенішим сортом овочевого амаранту. Середина листа з червоним забарвленням, а по краях – зелена. Рослина невисока, до 60 см, має невеликі вузлуваті волоті.
Людмила КУРГАН.
Поради
- Якщо ви використовуєте готове амарантове борошно, то уважно дивіться на упаковку, щоб на ній були всі відомості про продукт.
- Не купуйте шріт для виготовлення олії у домашніх умовах, оскільки він виходить після віджиму насіння і в ньому нічого немає, що можна було б ще віджати.
- Щоб олія була з приємним горіховим ароматом, насіння перед подрібненням треба трохи просмажити на сковороді.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Що робити при довгій відсутності дощу?
- Коли все достигає
- Вирощування глив у домашніх умовах
- Крапельний полив для помідорів
