І СТАРЕ НЕ ЗАБУВАЄМО, І НОВОМУ ВЧИМОСЯ
Сучасного виноградаря відрізняє від оточуючих хіба тільки велика кількість набитих шишок, але не на голові, а в душі. Це той досвід, який набувається роками після злетів і падінь, удач і відвертих провалів. Майже кожен виноградар – колекціонер. У нього кілька десятків сортів. Але йому все мало і мало. Він шукає в сортах неповторний смак та інші унікальні характеристики, пошук це нескінченний, немов не виноград ми шукаємо, а якийсь життєвий сенс.
І в цьому є основа – виноград корисна, смачна ягода, а при правильній організації обробітку, не менш вигідна культура. За калорійністю 1 л виноградного соку рівнозначний 1,7 л коров’ячого молока, 1 кг риби, 1,2 кг картоплі та ще можна привести масу порівнянь.
Але, зрозуміло, корисний лише екологічно чистий виноград, вирощений без застосування пестицидів або з обмеженим їх застосуванням (обприскування проводять на ранній стадії, коли до дозрівання ягід ще далеко, і потім, коли урожай вже знятий). На ринку ж продають виноград, який не тільки насичений продуктами хімії (в гонитві за прибутком і тривалим збереженням, виноград обробляють пестицидами навіть у період дозрівання ягід), але і за смаком гірше, оскільки знятий з куща, не досягнувши повної зрілості. Такий виноград може нашкодити здоров’ю.
Мало користі і в імпортному винограді, який теж для збереження нашпигований хімікатами. Його зрізають напівзрілими, а за допомогою технології дозарювання і обробки воском надають привабливого вигляду і підвищують транспортабельність.
З врожаю винограду на своїй плантації легко можна заготовити в зиму від 100 л соку, не менше компоту. Існує більше десятка найменувань різних страв з ягід і виноградного листя. Здавалося б, що там якесь листя. Але це і чай, і вино, і долма. А ще – родзинки і маса рецептів плову з ними.
Кажуть, що ягода винограду погано зберігається. Це не вірно. За допомогою простої технології в 2019 році я отримав 20 кг з сорту Ананасний, який в тирсі на холодній веранді зберігався до 8 березня – не гірше яблук. Хімію не застосовую: обходжуся органічними засобами захисту і підбором стійких сортів.
Багато господарів вирощують ізабельні сорти винограду, які майже не потребують догляду (Лідія, Ананасний і власне Ізабелла) та дають непогані врожаї. За радянських часів навіть був період, коли ці сорти оголосили поза законом і обкладали штрафом за їх обробіток, оскільки ягоди і вино з них містить підвищену кількість токсичних для печінки речовин. Тільки не врахували одного: щоб отримати шкоду, треба з’їдати ягід стільки, скільки фізично неможливо! До речі, цю заборону фактично ніхто і не відміняв, а просто всі ігнорували і тоді, і зараз. Хоча в рекламних цілях ізабельні сорти часто критикуються тими, хто пропагує купувати у них саджанці нових, неізабельних сортів.
Словом, ізабельні сорти можна реабілітувати, принаймні, як столові. А вино завжди потрібно пити в міру, в невеликих терапевтичних дозах – тоді без різниці, з якого воно сорту – буде лише користь.
Але і сучасні столові сорти винограду на ділянці теж потрібні, якщо хочете побалувати себе смачними ягодами різних забарвлень і смакових відтінків. Причому в догляді такі сорти не багатьом складніше ізабельних, та й до хвороб вони досить стійкі.
У мене і знайомих на ділянці щорічно рясно плодоносять, причому при мінімальному догляді, такі сорти, як Лора, Талісман (Кеша 1), Галбена ноу, Страшенський, Атлант, Аліна, Восторг мускатний, Кінг рубі, Болгарія. А сорт Молдова взагалі відмінно росте у друзів на арці та майже не підмерзає. Забракували тільки Кодрянку, яка давала хороший урожай прекрасних ягід, але без фунгіцидних обробок вона сильніше інших сортів уражалася грибковим захворюванням – мільдью.
Багато виноградарів вже усвідомили, що сучасні сорти винограду дозволяють обприскувати кущі від цього грибка лише в сильно вологі роки, а в помірно сухі сезони вони і без обробок не хворіють. Що не кажи, а сорт вирішує успіх справи. Тому починати займатися виноградом потрібно саме з придбання сучасних сортів, а все інше вже справа агротехніки (зокрема мульчування і вирощування сидератів, про які я постійно розповідаю, також підвищують стійкість винограду до захворювань).
А ось вчені досі не можуть прийти до єдиної думки: вино – це спиртне або один із способів консервації. Річ у тім, що і вино, і спиртні напої міцніше можуть зберігатися 100 років і більше. Я ж вважаю, що вино – це ліки. Ще Платон сказав: «Вино – це молоко для літніх людей». Існує цілий енотерапевтичний кодекс (лікування вином). Але все корисно при вживанні в міру! Є чудові вірші на цю тему, написані азербайджанським поетом, мислителем і педагогом – Мірзою Шафі Вазехом, що жив на початку ХІХ століття:
Вино несе й отруту, й мед.
І рабство, і свободу.
Ціну вину не знає той,
Хто п’є його, як воду,
Одних вино тягне в політ,
Інших збиває з ходу.
На завершення статті хочу підтвердити, що виноград – це не тільки престижно, але і круто! Нещодавно канадці заявили про успіхи в лікуванні коронавірусу за допомогою вина. Значить, виноградне вино не просто ліки, а справжній бальзам. На особистому прикладі переконався, що в результаті прийому в невеликих (лікувальних) дозах червоного виноградного вина, настояного на часнику – зір протягом року покращився на дві діоптрії. За кермом їжджу спокійно, без окулярів.
Олександр РОДНИЙ,
інженер-технолог,
садівник-городник зі стажем.
м. Бахмут Донецької обл.
Фото з архіву редакції.
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Шкідники винограду у період дозрівання врожаю
- Нарізка і зберігання виноградних живців
- Календар виноградаря. Вересень
- Сила виноградної кісточки
