Зміст
Цей місяць багатий на врожаї, наповнений дивовижними ароматами плодів і радує око пишною зеленню. Однак липень багатий також і на сезонні клопоти. Другий літній місяць – досить напружений і насичений у плані роботи для садівника. Мало того, що це найспекотніший місяць, ще необхідно стежити одночасно відразу за декількома моментами в саду. По-перше – спостерігати за урожаєм, що достигає, по-друге – встигати збирати і визначати вже зрілі плоди, по-третє – проводити підготовчі роботи до наступного року.
У цьому місяці припиняється розвиток пагонів і формуються квіткові бруньки. Щоб цей процес пройшов успішно і плідно, потрібно проріджувати і підживлювати дерева, так як занадто густа крона перешкоджає попаданню сонячного світла, а нестача поживних речовин забезпечить хвороби і мізерність врожаю. Також потрібно удобрити ті дерева, які в цьому сезоні відпочивають і запасаються силами на майбутні сезони.
У липні закінчують збирати суницю і проводять післязбиральні роботи на суничних грядках. До них відносяться видалення гнилих плодів і зайвих вусиків і розеток. Це дозволить кущикам, що залишилися, накопичити більше поживних речовин для підвищення морозостійкості та врожайності в майбутньому році. У разі рідкісних рядків і необхідності розмножити кущики на майбутній сезон, потрібно залишити найбільш розвинені вуса з розетками, направивши їх на порожні ділянки. Або ж пересадити їх після вкорінення з грудкою землі на потрібне місце.
У липні є очікуваною друга хвиля навали шкідників, серед яких яблуневі та сливові плодожерки. Тому потрібно обробляти пізні сорти яблуневих, грушевих і сливових дерев.
Не забуваємо про регулярні поливи, оскільки в спекотну погоду посуха – найгірший ворог для врожаю.
Дуже важливо постійно прибирати опалі з дерев плоди, інакше зростаючі ризикують заразитися грибком. Причому грибок може уражати й врожаї майбутніх років. Також в опалих плодах можуть перебувати гусениці плодожерки, які вночі активно перебираються у здорові плоди, які ростуть на дереві. Зверніть увагу, що падалиця не годиться для компосту, її потрібно закопати далеко від дерев на глибині не менше 20 см. І прибирати врожай відразу, поки не вилізли плодожерки.
Часто в липні трапляються грози зі шквальним вітром, що загрожує великими ушкодженнями деревам, чиї гілки завантажені врожаєм. У яблунь, слив і груш плоди досить великі та важкі, якщо їх занадто багато, гілки з ними можуть не витримувати вагу і ламатися. Тому ще на початку місяця під гілками потрібно було встановити опори, які допоможуть встояти під вітром і вагою плодів. Вони повинні бути легкими, міцними, легко входити в землю, мати розвилини для утримування гілки і не розгойдуватися.
Також потрібно нормувати кількість плодів шляхом видалення із зав’язі хворих і слаборозвинених. Якщо все ж стався надлом гілки, то її потрібно сумістити і добре скріпити. Причому не бійтеся для цих цілей використовувати саморізи. Вони згодом вростуть у деревину і посприяють зміцненню розламаної основи гілки.
Рясні поливи, обприскування від шкідників і паразитів, підживлення дерев і ягідних чагарників забезпечать багатий урожай і великі плоди. Вологи повинно бути достатньо, щоб на 1 кв. м навколо стовбура надійшло не менше 60 л води за раз. Не забуваємо про обов’язкове розпушування після поливу. Підживлювати рослини потрібно органічними і мінеральними добривами в співвідношенні 30 г на 10 л води на 1 кв. м навколо стовбурів. У борозенки, прокреслені навколо пристовбурної окружності, можна внести розчин коров’яку. Не забуваємо викладати в лунки мульчу і її підновляти.
Липень – сприятливий місяць для появи шкідників, особливо попелиці. Тому важливо не забувати про обприскування садових культур препаратами, що перешкоджають їх появі, строго дотримуючись інструкції виробників щодо дозування і термінів.
Вишневим деревам, поряд з грибковими захворюваннями і шкідниками, великої шкоди завдають птиці, їх відлякати допоможуть прапорці, смужки фольги або сітка.
Яблуневі та грушеві дерева потрібно обробити проти парші. При покупці препарату майте на увазі, що діюча речовина в багатьох хімікатах однакова, хоча випускаються вони під різними торговими марками. Ось чому не можна з року в рік, і навіть протягом одного сезону, обробляти уражені дерева однаковим препаратом, тому що відбувається звикання і виробляється стійкість до даного фунгіциду. Як наслідок – відсутність ефекту від лікування.
Для присадибного садівництва рекомендовані системні препарати: Скор і Райок (з діючою речовиною дифеноконазол); Хорус (діюча речовина ципродиніл); Стробі (діюча речовина крезоксим-метил); Абіга-Пік (діюча речовина хлорокис міді); Фітолавін (діюча речовина фітобактериоміцин).
Плодожерка знову налетіла
У цьому ж місяці яблуні загрожує навала другої хвилі плодожерки.
Літ цього метелика, як правило, триває з другого тижня липня до перших чисел серпня. Кращими з варіантів обробки дерев у цей час є Семпай + Моспілан, Кінмікс + Імідоклоприд, а також Сонет + Банкол.
Остання пара найбільш дієва. Банкол паралізує плодожерку на будь-якій стадії розвитку. Сонет – найнешкідливіший для екології саду препарат. Працює повільно, активний цілий місяць у мікродозах. До цих препаратів стійкості не виявлено, використовувати їх потрібно строго за інструкцією.
Якщо плодожерка вже окупувала сад, то впалі плоди потрібно збирати щодня і знищувати або закопувати в землю. Так як з опалого плоду гусениця за ніч виповзає, забирається на дерево і проникає в інший плід. Пошкоджені плоди також бажано знімати з гілок, щоб не дати залялькуватися личинкам.
Коли прийде час збирати врожай на кущах смородини і аґрусу, зверніть увагу на сухі гілки і пошкоджені плоди, наявність личинок шкідників. Все це необхідно відразу ж видалити. У боротьбі з вогнівкою, пильщиком, попелицею можна застосовувати настій золи, приготований за наступним рецептом: 1 кг золи змішуємо з 5 л води і піддаємо кип’ятінню протягом пів години. Отриманий відвар охолодити, процідити і використовувати для обробки ягідних кущів.
Різні види гнилі, яка може з’явитися в тіні на вологій ділянці, допоможуть прибрати такі препарати, як Топаз, Тіовіт Джет, Децис.
Парша та інші грибкові хвороби легко знищуються хімічними і біологічними препаратами. Добре показали себе хімічні препарати: Стробі, Тіовіт Джет, Фуфанон, Делан, і біологічні: Фітоспорин, Триходермін, Лепідоцид. Зверніть увагу, що хімічні препарати протягом трьох тижнів можуть бути шкідливими для людини, тому в цей період не рекомендується збирати врожай. Біопрепарати в цьому плані безпечні.
У липні потрібно провести заходи з підготовки до наступного року. За допомогою позакореневого підживлення стимулюється закладення нових бруньок. Тут допоможе сечовина в розрахунку 50 г на 1 відро води. Не застосовуйте більш концентрований розчин, щоб не пошкодити листя у рослини.
Час для окулірування
Окулірування – це метод щеплення рослин брунькою на невеликому шматочку-щитку кори.
В кінці місяця саме час прищеплювати вічком кісточкові культури. Це підходить для однорічних пагонів або сіянців до 10 см. Живці знімаються вранці з повністю здорових і плодоносних дерев заздалегідь. Зберігати живці потрібно у вологій тканині в холодному місці або холодильнику дня за три до самого щеплення. Довжина пагонів повинна бути не коротше 40 см, вони повинні бути визрілими і здерев’янілими. З живців потрібно видалити все листя, залишити тільки черешки.
Можна проводити окулірування вприклад. Для цього на підщепі потрібно вибрати рівне місце, між вузлами зняти невеликий шматочок кори лезом ножа. Зріз повинен бути не більше 3 см в довжину і 5-10 мм в ширину. Важливо зрізати деревину мінімально. Далі відрізати півколом 2/3 підрізаної смужки кори перпендикулярно підщепі. Живець сорту, що розмножується, потрібно тримати верхівкою до себе, зняти щиток на 1,5 см від бруньки. Для зерняткових ця відстань повинна бути 2,5 см, для кісточкових – 3,5 см. У нижню частину надрізу, де залишилася частина кори, не знімаючи з ножа потрібно ввести зрізаний щиток, поєднуючи його з підщепою, щоб збіглися шари камбію.
Щоб проводити окулірування, потрібен дуже гострий ніж. Місце щеплення треба обв’язати смужкою плівки довжиною 25 см і шириною 1 см. Побачити, чи прижилося щеплення, можна вже через 10 днів. Брунька при цьому повинна мати здоровий, незморщений вигляд. Через місяць послабити обв’язку, щоб на підщепі не перетягнулася кора і не запливли вічка. Перевіряємо кору на щитку, щоб була світлою і відокремлювався черешок листа. Знімати плівку можна не раніше, ніж через півтора місяці.
Вирощування сидератів
Для покращення стану ґрунту і збагачення його поживними речовинами прийнято вирощувати сидерати – зелені добрива. Їх висівають насінням. Влітку через посуху вони можуть довго не показуватися з землі. Однак з першими дощами вони дадуть сходи. Або ж їх зростання стимулює полив.
Гірчиця і фацелія краще висівається навесні та влітку, озиме жито – весь вересень. Перші дві культури здатні накопичувати до осінніх холодів близько трьохсот кілограмів зелені з сотки, що рівнозначно такій же кількості гною, внесеному в ґрунт. Їх навіть не потрібно спеціально окультурювати, косити і закладати в ґрунт. Достатньо посіяти насіння по 200 г на кожну сотку ділянки – і до початку зими отримаємо ідеальну мульчу, яка захистить ґрунт від вимерзання, а навесні перетвориться на чудове добриво.
Як сидерат підійде будь-який сорт гірчиці – і біла, і сарептська. Гірчиця забезпечить ґрунту надходження кальцію, азоту, фосфору і калію.
Не слід сіяти гірчицю навесні, вона може приманити хрестоцвіту блішку. Кращий час посіву – після збирання овочевих. А висаджена в кінці літа-на початку осені вона послужить захистом від шкідників для капусти.
Фацелію по праву вважають ідеальним добривом, оскільки за особливостями походження і життєдіяльності вона може передувати будь-якій культурі. Рослина також невибаглива в посадці та догляді, невимоглива до стану ґрунту і середовища існування, здатна нормалізувати кислотність будь-якого ґрунту, полегшити його і збагатити повітрям. Фацелія швидко розвиває зелень, пригнічує бур’яни і знищує патогенні організми, фітофтору і кореневу гниль. Достатньо буде висівати фацелію по 150 г насіння на кожній сотці.
Жито ж краще висівати по 750 г на сотку там, де ділянка призначена для майбутньої розсади. Ця озима культура також невимоглива до ґрунту, наситить його азотними сполуками, оздоровить і розпушить. Активний весняний ріст зеленої маси пригнічує розвиток навіть багаторічних бур’янів. Закладати в ґрунт жито не рекомендується, краще його зрізати зеленим під корінь до початку здерев’яніння і воно прекрасно перегниє та удобрить землю для майбутніх посадок.
Василь САЄНКО, біолог.
Дмитро ЖИВОГЛЯД, агроном.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Більше турботи суниці
- Амарант – універсальна рослина
- Що робити при довгій відсутності дощу?
- Коли все достигає
