Зміст
Коли сад занурився в глибокий зимовий сон, саме час оновити дерева за допомогою щеплення. У цей період воно має свої переваги і особливості.
Основною перевагою є висока приживлюваність, яка досягає 90-95%. У разі невдачі, є час повторити спробу.
Якщо в якості підщепи використовуються сіянці, процедуру можна виконувати в комфортних домашніх умовах, не залежачи від сюрпризів погоди. Період приживлюваності такого щеплення короткий. Результат буде видно вже через 2-3 тижні.
Проводити процедуру в саду можна в грудні або наприкінці лютого. Головна умова, щоб температура повітря була не нижче -3°С для кісточкових і не нижче -5°С для зерняткових культур.
Рекомендується використовувати підщепу і прищепу близьких за термінами дозрівання сортів. Наприклад, на яблуню зимового сорту прищеплювати зимовий сорт, осіннього – пізньолітній або осінній і т. д. Найкраще використовувати підщепу і прищепу однієї культури. На яблуню можна прищепити грушу, на аличу – всі кісточкові, крім вишні та сливи, на глід – грушу, на горобину – грушу і яблуню.
Добрі підщепи виходять з дичок, які мають стійкість до морозу, надлишку вологи і посухи. В результаті виходять довговічні, міцні дерева.
Для щеплення в лютому можна використовувати 1-2-річні сіянці. До настання морозів їх потрібно обережно викопати разом із земляною грудкою, щоб не пошкодити кореневу систему. Можна придбати рослини в розсадниках. Вони повинні мати добре розвинену кореневу систему і діаметр не менше 7 мм.
Сіянці рекомендується вкоротити до 25-30 см. Якщо їх багато, зв’язати пучками, потім обернути целофаном. Прикріпити етикетки, на яких буде вказані вид, сорт та інша потрібна інформація. Потім треба покласти молоді деревця під кутом у підходящу ємкість і присипати коріння вологою сумішшю піску і тирси. Помістити в темне приміщення з температурою повітря від 0 до 4°С.
Заготівля живців
Живці для зимового щеплення бажано приготувати завчасно – в листопаді-грудні. При правильному зберіганні їх можна використовувати як для зимового, так і для весняного щеплення.
Першими потрібно зрізати ніжні гілки груші та сливи. Вони від морозів стають крихкими.
Для нарізки живців рекомендується брати однорічні напівздерев’янілі гілки з сортових дерев, які не старше 7 років. Вони повинні бути абсолютно здоровими. Не слід використовувати жирові пагони – вертикально зростаючі молоді гілки.
Краще нарізати гілки з середнього ярусу південної сторони крони. Вони повинні бути здоровими, без пошкоджень, з короткими міжвузлями, діаметром 7-10 мм, довжиною 25-40 см. Якщо пагони будуть довшими, у них можуть виявитися невизрілі бруньки. З середньої частини гілок потрібно нарізати прищепи – живці з 2-3 добре розвиненими бруньками.
Зрізи на живцях слід робити рівні, під гострим кутом. Нижній – під нижньою брунькою, верхній – на 2-3 см над верхньою брунькою. Найкраще використовувати дуже гострий і чистий прищеплювальний ніж (для копулірування або окулірування). Підійде будь-який інший ніж, але добре наточений.
Якщо щеплення буде проводитися не відразу, живці потрібно помістити на зберігання в прохолодний льох або підвал, де температура повітря становить від 0 до 3°С, а вологість – не менше 70 %. Якщо їх небагато, можна зберігати в холодильнику на нижніх полицях. Попередньо зв’язати живці пучками, і повісити на них етикетки з назвами сортів.
Способи зимового щеплення
За технологією проведення зимові види щеплення мало відрізняються від щеплень в інші сезони. Важливо вибрати відповідну погоду, все робити акуратно, щільно і точно з’єднувати шари камбію.
Один з найпопулярніших і простих способів – копулірування. Воно може бути простим і покращеним. Але провести копулірування можна в тому випадку, якщо діаметри підщепи і прищепи приблизно однакові.
Треба зробити косі (20-30°) зрізи на підщепі та на живці. Поєднати їх так, щоб збіглися шари камбію – тонкого прошарку тканин, розташованої відразу під корою. Якщо діаметри трохи відрізняються, потрібно постаратися поєднати їх з одного боку і знизу. Щільно обмотати спеціальною стрічкою. Вся складність у тому, щоб під час обмотування не змістити збіглися камбіальні шари. Бруньку, яка знаходиться в місці обмотки, краще залишати відкритою. Зверху місце щеплення бажано обмазати садовим варом або покрити поліетиленовою плівкою, щоб волога не випаровувалася.
Якщо щеплення проведене в лютому, плівку треба зняти через 2-3 тижні, щоб деревина не запрівала. При грудневому щепленні краще почекати до лютого.
Можна провести покращене копулірування. Воно має більший відсоток зрощення, але також вимагає більше вправності. Його ще називають копуліруванням з язичком.
На прищепі та підщепі уздовж зрізів зробити додаткові поздовжні надрізи завдовжки 2,5-3 см – язички. При поєднанні язички заходять один за одного. Потім місце щеплення треба щільно обмотати. При цьому легше не зрушити прищеплювані частини, так як їх притримують язички.
Простий спосіб щеплення – в розщеп. На зрізі підщепи слід зробити розріз. У нього вставити клиноподібно обрізану прищепу. Відкриті ділянки обмазати садовим варом. Перевага цього способу в тому, що прищеплювані частини можуть значно відрізнятися в діаметрі.
У другій половині лютого можна провести щеплення «за столом». Спочатку у підщепи треба вкоротити коріння приблизно до 15 см. Потім рекомендується провести копулірування з язичком. Щеплені рослини помістити в зручні ємкості та присипати коріння вологою тирсою. Залишити на 2-3 тижні в теплому приміщенні з температурою повітря 24-28°С. Після цього перенести приблизно на тиждень у прохолодне, в якому не більше 10-12°С. Якщо час висаджувати у відкритий ґрунт ще не настав, щеплені сіянці помістити в прохолодний льох або підвал.
Наталя ШАПОВАЛ.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Чому хурма дрібна і терпка?
- Колоноподібна алича: проблемна, але дуже класна!
- Молода яблунька пожовкла
- Бузина – лікар багатьох народів
