Читати цю статтю на русском языке
Зміст
Ріпак – одна з найдавніших культур, її обробляли більше 5 тисяч років тому! Цінується за високий вміст вітамінів, цукрів, білків, жирів, мінеральних солей. У багатьох країнах Європи ця олійна культура займає лідируючі позиції з вирощування. Сьогодні ріпакова олія є третім за важливістю джерелом рослинної олії в світі після соєвої і пальмової. За останні 20 років за популярністю він випередив арахіс, бавовну, а останнім часом і соняшник.
Ріпак відноситься до родини Хрестоцвіті. Висота стебла може досягати двох метрів. Стебло зеленого кольору, покрите восковим нальотом. Листя фіолетове або синьо-зелене ланцетоподібної форми, квітки жовтого кольору з чотирма пелюстками. Стручок довжиною 6-12 см, в якому знаходиться дуже дрібне насіння темного кольору.
ЗАСТОСУВАННЯ
Ріпак є кормовою, олійною, овочевою, технічною культурою. Продукти переробки насіння ріпаку (макуха і шрот) є прекрасним кормом для великої рогатої худоби.
Олія ріпаку набирає популярності, завдяки своєму корисному складу, і вважається альтернативою оливкової. Ріпакова олія особливо багата мононенасиченими жирними кислотами, їх вміст більше 60%. Її регулярне використання забезпечує зниження рівня холестерину в крові, вона є однією з найбільш корисних олій з високим вмістом омега-3 жирних кислот, які дуже важливі для функціонування імунної системи. Вживання ріпакової олії в їжу допомагає роботі шлунково-кишкового тракту.
Найбільше корисних речовин в сирочавленій олії: в 100 г міститься 30 мг
вітаміну Е. В ріпаковій олії міститься гормон рослинного походження естрадіол, який відповідає жіночому гормону. Він значно знижує ризик виникнення злоякісних пухлин грудей і збільшує репродуктивну функцію у жінок.
Оскільки ріпакова олія холодного віджиму стійка до температури від 130°С до 190°С, вона підходить для смаження і тушкування, чим коротше буде час готування, тим більше корисних речовин залишиться в ній. Зберігати ріпакову олію слід в скляній темній тарі. Вона використовується в харчовій промисловості для виробництва майонезу і маргарину.
Олія ріпаку входить до складу косметичних засобів по догляду за проблемною шкірою, її додають в маски і бальзами для зміцнення волосся.
Але не тільки ріпакова олія використовується в їжу. Хорошим джерелом вітамінної зелені є його листя. Його використовують як овоч для приготування перших страв, додають в якості начинки в різні пироги. Стебло з суцвіттями вживається у вареному і смаженому вигляді і подається як гарнір до страв.
ПАНАЦЕЯ ДЛЯ ҐРУНТУ
Багато городників припускають, що якщо ріпак – промислова культура, то вона вбиває ґрунт, але це зовсім не так! Ріпак покращує структуру землі – ярі сорти оберігають ґрунт від ерозії. Коріння ріпаку роблять ґрунт пухким, поглинаючи нітрати і підвищуючи продуктивність сівозміни. Ця рослина здатна удобрювати, залишаючи в землі органічні залишки, одночасно з цим знищуючи гниль, що уражає кореневу систему рослин.
Ріпак – відмінний сидерат. Для поліпшення ґрунту його можна сіяти протягом літа, головна умова – волога земля. Озимий ріпак сіють після збору врожаю основних культур. Біомаса цієї культури швидко розкладається, перетворюючись на цінне добриво, яке збагачує ґрунт макро- і мікроелементами, органічними сполуками. Коріння ярого ріпаку проникає до двох, а озимого – до трьох метрів вглиб ґрунту і переносить туди поживні речовини з поверхні.
Він пригнічує бур’яни, тому його рекомендується висівати в саду. Ріпак, вирощений як сидерат, слід скосити після відростання на 25 см. Зрізану зелень приорюють або виносять на компостну купу. Через 2 тижні, збагативши ґрунт натуральним ріпаковим добривом, можна вирощувати основну культуру.
АГРОТЕХНІКА ВИРОЩУВАННЯ
Вегетаційний розвиток ріпаку відбувається в температурному режимі від 10°C до 30°C (оптимальна температура росту в районі 20°C). Під час цвітіння дуже чутливий до високих температур, навіть коли повітря досить вологе. Ця культура добре росте на родючому ґрунті з діапазоном рН 5,8-6,5. Перед посадкою насіння ділянку очищають від бур’янів. Якщо у вас важкий ґрунт, то його потрібно наситити киснем, перекопавши на штик лопати і розбивши всі грудочки, після чого ґрунт вирівнюють. Ці всі заходи проводяться в один день, щоб земля не встигла пересохнути. Перед посівом вносять органічні добрива (перепрілий гній або послід).
Перед посадкою за 1-2 тижні насіння протруюють фунгіцидом, оскільки ця культура може атакуватися шкідниками від самих сходів. Сіють насіння на глибину до 3 см, відстань між рядами 15-30 см, після чого грядку поливають з лійки. Насіння досить дрібне, тому його рекомендується змішувати з піском. В середньому виходить до
2 г посівного матеріалу на 1 кв. м.
Після посіву ріпак потребує догляду і збалансованого мінерального харчування для отримання високих врожаїв. Озимий ріпак садять в кінці осені, коли встановиться холодна погода, щоб коренева розе-
тка не встигла прорости.
ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ
Ріпак уражається хрестоцвітною блішкою і ріпаковим квіткоїдом. У боротьбі зі шкідниками допоможуть інсектициди Фастак, Децис. Схильна рослина і до грибкових захворювань: пероноспороз, альтернаріоз, склеротиніоз, в боротьбі з якими необхідно застосовувати фунгіциди широкого спектру дії.
Стручки ріпаку достигають неодномоментно. Стиглість визначається за кольором стручка, він повинен придбати жовто-буре забарвлення. Після збору насіння ріпаку очищають, просушують і зберігають в прохолодному провітрюваному приміщенні.
Людмила КУРГАН.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Також читати:
- Цинія. Веселка з дитинства
- Чарівник амарант: властивості, застосування
- Повернення брукви
- Кубинська кава на моєму городі
- Трави для лікування домашніх тварин
- Жовтий чай… з насіння. Пажитник сінний
- Корисний люпин