Трави для лікування домашніх тварин

0
613
Для живности - лекарства из природы

Ми розповімо про збір трав для лікування домашніх тварин. Адже ветеринарні препарати зараз непомірно дорогі, та й не кожен власник живності зможе грамотно їх застосувати. А зібрані влітку рослини допоможуть підтримувати здоров’я домашніх тварин. Про те, які трави можна ще заготовити в кінці літа, вам допоможе інформація на цій сторінці.

Горці. Цілющими властивостями володіють два види: горець пташиний і горець перцевий.

Горець пташиний

Горець пташиний (спориш) – непоказний бур’ян, що росте вздовж доріг, у полях і городах. Його прутовидні жорсткі лежачі стебла покриті еліптичними листочками, в пазухах яких заховані дрібні білувато-рожеві квітки.

Гарячий настій трави горця призначають при хворобах нирок, він виганяє і «крушить» сечовий пісок. Допомагає при проносах і кровотечах із шлунково-кишкового тракту. Спориш – маточний засіб, його дають і після пологів, щоб прискорити скорочення матки і зупинити кровотечу. Настій (на 1 частину трави – 10 частин води) випоюють вівцям, козам і телятам по 100 г 3 рази на день.

Горець перцевий

Горець перцевий (перець водяний) має прямостояче вузлувате стебло з ланцетними листками, гіркими на смак. Квітки непоказні, біло-зеленуваті. Вся рослина цілюща. Її зрізають, сушать або готують на ній настоянку на 70%-вому спирті. Водний настій трави (1:10) випоюють по 2 склянки тричі на день великим тваринам. Настоянку (вона продається в аптеці) дають свиням також тричі на день по 5 мл в підсолодженій воді (або болюсі). Препарати горця перцевого призначають при всіх видах кровотеч.

Волошка синя

Волошка синя. Збирають сині воронкоподібні квіти і швидко сушать у темряві так, щоб вони не знебарвилися. Настій (1 ст. ложку трави залити склянкою окропу) випоюють протягом доби телятам і поросятам як сечогінний, жарознижувальний та стимулюючий засіб. Настоєм промивають очі та рани при гнійному процесі, блефариті і кон’юнктивіті.

Материнка (лісова м’ята)

Материнка (лісова м’ята). Цвіте в лісах і луках рожевими запашними суцвіттями. Верхівки рослини зрізують і сушать на папері, обережно перевертаючи. Заварюють як чай в посуді зі щільною кришкою (на 20 частин води – 1 частина висушеної трави) і випоюють тваринам при порушенні роботи шлунково-кишкового тракту. Трава посилює перистальтику, секрецію травних залоз, знімає спазми. Це добрий глистогінний засіб, сприяє відходженню мокротиння при вологому кашлі та підсилює скорочення матки. Не можна давати засіб у великих дозах вагітним тваринам!

Телятам, вівцям і козам призначають по 1/3 склянки чаю 2-3 рази на день на голодний шлунок, собакам і кішкам – по 1 ст. ложці, великим тваринам – 3 склянки на день. Аналогічні властивості у м’яти перцевої, що росте на узліссях, лугах і околицях доріг.

Конюшина лучна

Конюшина лучна. Великі кулясті суцвіття рослини цілющі. Це добрий відхаркувальний і слабкий сечогінний засіб. Головки зривають без стеблинки, сушать, заливають (1:20) окропом, кип’ятять 5 хв. під кришкою або настоюють в термосі 2 ч. Дають телятам і дрібним тваринам по 1 склянці 3-4 рази на день перед напуванням; великим тваринам – по 1 л відвару 3 рази на день при бронхітах, пневмоніях і хворобах нирок, набряках кінцівок у робочих коней. Відваром або напаром з головок конюшини (в компресах і примочках) лікують опіки і запалення. Тривале згодовування трави – профілактика глистів.

Коров’як звичайний

Коров’як чорний, коров’як звичайний і всі інші види цих красенів з високими скіпетроподібними квітконосами можна зустріти на луках. Жовті квіти збирають вранці до розпускання, сушать при гарній вентиляції, щоб вони не потемніли.

Квітки заварюють як чай, настоюють до охолодження і випоюють по 1/2 склянки 3 рази на день дрібним тваринам і по 1-1,5 л – великим. Коров’як розріджує мокроту в бронхах і сприяє її видаленню. Його дають також як пом’якшувальний засіб при хворобах шлунка і кольках у коней, для збільшення лактації у корів, як засіб, що регулює моторику тонкого кишечника. Рослина нетоксична, дозу квіток розраховують з урахуванням маси тварини: на 1 кг – 0,1 г.

Пижмо (польова горобина)

Пижмо (польова горобина). Росте вздовж доріг та берегів річок. Кошики жовтих ґудзиків-квіток зрізають біля основи і сушать, обережно перевертаючи. Зберігають рік, так як сировина швидко втрачає свої властивості. Відвари сухих кошиків допомагають при хворобах печінки і виводять круглих глистів. Суцвіття заварюють (1:20) і дають до годування великим тваринам по 1 л три дні поспіль, вівцям і козам – по склянці. Вагітним тваринам пижмо давати не можна! Польова горобина – добрий жовчогінний і спазмолітичний засіб при гепатитах, запаленнях і здуттях рубця, неспокої і травмах. Заварюють квітки (1:50) і випоюють великим тваринам по 0,5 л 2-3 рази на день, дрібним – по 0,1 л 3 рази на день. Врахуйте: при тривалому застосуванні пижма молоко гірчить. Відвари (1:20) і гарячі примочки з запарених суцвіть прикладають до травмованих суглобів і кінцівок, щоб зняти біль і запалення.

Вероніка

Вероніки. Препарати з них – пом’якшувальний, відхаркувальний і протизапальний засіб при застуді, кашлі, катаральному запаленні шлунка та кишечнику, хворобах нирок і серця. Напар готують з розрахунку 0,1 г сухої трави на 1 кг маси тварини і дають його, розбавивши водою, 2-3 рази на день. Напаром промивають очі, слизові, рани, знімають свербіж шкіри.

Хвощ польовий

Хвощ польовий. Цілющими властивостями володіють тільки маленькі, до 30 см, пухнасті «ялинки», які рясно заселяють поля і рілля. «Портрет» рослини: від жорсткого вузлуватого стебла косо вгору йдуть зібрані гілочки.

Хвощ – сечогінний засіб, допомагає при запальних процесах. Має кровоспинну дію. При гострих нефритах траву не призначають, оскільки кремнієва кислота, що міститься в ній, подразнює нирки і погіршує процес.

Траву заварюють (1:10) і кип’ятять 30 хв. під кришкою, остуджують, випоюють тричі на день. Дози на один прийом: великим тваринам – 30 г, вівцям, свиням – 10 г, собакам і кішкам – 1-3 г.

Всеукраїнське щотижневе видання “Хазяїн. Дім, сад, город”

Передплачуйте всього за 17,03 грн. в місяць!