Ріпа літнього посіву

Репа летнего посева
Фото GettyImages
Реклама

Читати російською мовою

Ріпа, можливо, єдина культура, освоєння якої розтягнулося на багато століть. Але, як тільки її освоїли, на зміну прийшла картопля, якою вона і була витіснена. Але ж до цього моменту ріпа була важливим продуктом харчування. За старих часів і олію з неї вичавлювали, і квас готували, і солили, і в’ялили. В’ялена ріпа за смаком нагадує сухофрукти, але набагато ароматніша.

У минулі часи існувала навіть така професія як «плювальник ріпи», яка вельми шанувалася. Так як насіння ріпи відрізняється дуже дрібними розмірами, при посадці його клали в рот і випльовували «особливим» плювком у заздалегідь підготовлений ґрунт.

Примітно, що цю культуру можна вирощувати на одній ділянці разом з іншими хрестоцвітими – капустою, бруквою і редькою.

Під цю культуру більше підходить багатий гумусом, волого- і повітропроникний ґрунт з нейтральною або слабокислою реакцією. Якщо ґрунт недостатньо родючий, то його покращують шляхом внесення з осені перепрілого гною або зрілого компосту. Мінеральні добрива додають у весняний період. Посів рядовий, з кроком між рядами 30 см, відстань же між рослинами має становити 8-10 см.

Ріпу можна вирощувати і як проміжну культуру при посадках картоплі та томатів. Коли відімре надземна частина цих рослин, ріпа продовжить своє зростання. Норма висіву насіння – 3-5 г на 10 кв. м, глибина закладання – 1,5-2 см.

При появі перших сходів необхідно розпушувати міжряддя і видаляти бур’яни. Якщо не проводити вчасно полив, то ріпа формує коренеплоди з гіркуватою м’якоттю. Коли у рослин з’явиться четвертий листочок, рослини проріджують.

Застосовують також і розсадний спосіб обробітку.

Порада. Щоб насіння ріпи швидше і краще проросло, його необхідно попередньо прогріти в теплій воді (40-50°С) 5 хвилин.

Рослини не повинні бути перегодовані азотними добривами, це призводить до зниження якості та лежкості коренеплодів.

Щоб отримати літній урожай, насіння сіють ранньою весною. Для зимового споживання ріпу висівають за 70-80 днів до настання заморозків. Оскільки в цей період ґрунт сухий, після внесення добрив і якісного перекопування, грядки добре поливають, а посіви покривають мульчею.

Ріпу літнього посіву викопують до заморозків. Обрізають листя і залишають черешки не більше 1 см. Для зберігання відбирають кращі екземпляри без механічних пошкоджень. Зберігають у ящиках або в невеликих буртах, перешаровуючи кожен ряд піском.

Якщо немає льоху, то ріпу можна зберігати в холодильнику. Для цього коренеплоди миють, просушують і кладуть у відділення для овочів. У ньому вони зберігаються не більше одного місяця. Щоб ріпа збереглася довше, її поміщають у морозильну камеру. З коренеплодів необхідно очистити шкірку, порізати на невеликі шматочки, розкласти по пакетах і заморозити. Так вона збережеться 2-3 місяці.

Хвороби і шкідники

Оскільки ця культура відноситься до хрестоцвітих, її можуть пошкоджувати такі комахи: білан капустяний, хрестоцвіті блішки, жуки-листоїди, жуки-прихованохоботники. Однак особливо небезпечним серед них є ріпаковий квіткоїд. Він завдає шкоди під час бутонізації насінників. Личинки жуків виїдають пилок, маточки, тичинки і пелюстки. Якщо квітки пошкоджені слабо, то в процесі росту будуть розвиватися викривлені та потворні стручки. Боротися з комахами-шкідниками допомагає обприскування тютюновим пилом або деревною золою, якщо ж цих заходів недостатньо, то застосовують такі інсектициди: Шарпей, Брейк, Аспід, Борей.

Крім комах, ріпу можуть уражати грибкові хвороби і шкідливі мікроорганізми. Це біла і сіра гниль, пероноспороз, борошниста роса хрестоцвітих. Захворювання лікують за допомогою ефективних фунгіцидів – Скор, Вектра, Превікур.

Щоб рослини не захворіли і їм не завдали шкоди шкідники, треба насамперед проводити профілактичні заходи:

  • навесні перекопувати ґрунт,
  • вчасно знищувати бур’яни,
  • поруч з посадками ріпи висаджувати рослини-репеленти, які виділяють у навколишнє середовище фітонциди, тим самим відлякуючи комах-шкідників,
  • грядки мульчувати грубим покривним матеріалом, щоб літаючі комахи не змогли відкласти яйця на рослинах,
  • своєчасно підживлювати мінеральними та органічними добривами.

Сорти

Спочатку варто відзначити, що існує сорт японської салатної ріпи, яка менша за традиційну, але більш ніжна і без гостринки, властивій звичайній ріпі. До того ж у неї вживаються в їжу як коренеплоди, так і надземна частина рослин.

Міланська біла. Ранньостиглий сорт. Вегетаційний період триває 60 днів. Плоска форма плодів має оригінальне забарвлення: верхня частина гармонійно поєднує фіолетовий і червоний відтінок, нижня – біла. М’якоть білосніжного кольору.

Травнева жовта зеленоголова. Білі коренеплоди з прозеленню у верхньому сегменті та світло-жовтою м’якоттю. Період росту і розвитку становить 70-75 днів.

Петровська. Округло-овальна форма плодів має увігнуте денце. Покрив шкірки золотистого кольору, м’якоть солодкувата, хрустка. Вегетаційний період – 75-80 днів. Сорт відрізняється лежкістю і високоврожайністю.

Хруста. Гладка поверхня коренеплодів і соковита щільна м’якоть насиченого кольору вигідно відрізняють цей сорт від інших. Вегетаційний період триває 65-75 днів.

Біла ніч. Сорт виведений чеськими селекціонерами. Плоди великі, досягають маси 0,5 кг. М’якоть не дерев’яніє, відсутній корковий шар навколо шкірки. Від сходів до збору врожаю проходить 70-72 дні.

Людмила КУРГАН.

Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати:

Оставьте ответ