Ріпа літнього посіву

0
50
Репа летнего посева
Фото GettyImages
Реклама

Читати російською мовою

Ріпа, можливо, єдина культура, освоєння якої розтягнулося на багато століть. Але, як тільки її освоїли, на зміну прийшла картопля, якою вона і була витіснена. Але ж до цього моменту ріпа була важливим продуктом харчування. За старих часів і олію з неї вичавлювали, і квас готували, і солили, і в’ялили. В’ялена ріпа за смаком нагадує сухофрукти, але набагато ароматніша.

У минулі часи існувала навіть така професія як «плювальник ріпи», яка вельми шанувалася. Так як насіння ріпи відрізняється дуже дрібними розмірами, при посадці його клали в рот і випльовували «особливим» плювком у заздалегідь підготовлений ґрунт.

Примітно, що цю культуру можна вирощувати на одній ділянці разом з іншими хрестоцвітими – капустою, бруквою і редькою.

Під цю культуру більше підходить багатий гумусом, волого- і повітропроникний ґрунт з нейтральною або слабокислою реакцією. Якщо ґрунт недостатньо родючий, то його покращують шляхом внесення з осені перепрілого гною або зрілого компосту. Мінеральні добрива додають у весняний період. Посів рядовий, з кроком між рядами 30 см, відстань же між рослинами має становити 8-10 см.

Ріпу можна вирощувати і як проміжну культуру при посадках картоплі та томатів. Коли відімре надземна частина цих рослин, ріпа продовжить своє зростання. Норма висіву насіння – 3-5 г на 10 кв. м, глибина закладання – 1,5-2 см.

При появі перших сходів необхідно розпушувати міжряддя і видаляти бур’яни. Якщо не проводити вчасно полив, то ріпа формує коренеплоди з гіркуватою м’якоттю. Коли у рослин з’явиться четвертий листочок, рослини проріджують.

Застосовують також і розсадний спосіб обробітку.

Порада. Щоб насіння ріпи швидше і краще проросло, його необхідно попередньо прогріти в теплій воді (40-50°С) 5 хвилин.

Рослини не повинні бути перегодовані азотними добривами, це призводить до зниження якості та лежкості коренеплодів.

Щоб отримати літній урожай, насіння сіють ранньою весною. Для зимового споживання ріпу висівають за 70-80 днів до настання заморозків. Оскільки в цей період ґрунт сухий, після внесення добрив і якісного перекопування, грядки добре поливають, а посіви покривають мульчею.

Ріпу літнього посіву викопують до заморозків. Обрізають листя і залишають черешки не більше 1 см. Для зберігання відбирають кращі екземпляри без механічних пошкоджень. Зберігають у ящиках або в невеликих буртах, перешаровуючи кожен ряд піском.

Якщо немає льоху, то ріпу можна зберігати в холодильнику. Для цього коренеплоди миють, просушують і кладуть у відділення для овочів. У ньому вони зберігаються не більше одного місяця. Щоб ріпа збереглася довше, її поміщають у морозильну камеру. З коренеплодів необхідно очистити шкірку, порізати на невеликі шматочки, розкласти по пакетах і заморозити. Так вона збережеться 2-3 місяці.

Хвороби і шкідники

Оскільки ця культура відноситься до хрестоцвітих, її можуть пошкоджувати такі комахи: білан капустяний, хрестоцвіті блішки, жуки-листоїди, жуки-прихованохоботники. Однак особливо небезпечним серед них є ріпаковий квіткоїд. Він завдає шкоди під час бутонізації насінників. Личинки жуків виїдають пилок, маточки, тичинки і пелюстки. Якщо квітки пошкоджені слабо, то в процесі росту будуть розвиватися викривлені та потворні стручки. Боротися з комахами-шкідниками допомагає обприскування тютюновим пилом або деревною золою, якщо ж цих заходів недостатньо, то застосовують такі інсектициди: Шарпей, Брейк, Аспід, Борей.

Крім комах, ріпу можуть уражати грибкові хвороби і шкідливі мікроорганізми. Це біла і сіра гниль, пероноспороз, борошниста роса хрестоцвітих. Захворювання лікують за допомогою ефективних фунгіцидів – Скор, Вектра, Превікур.

Щоб рослини не захворіли і їм не завдали шкоди шкідники, треба насамперед проводити профілактичні заходи:

  • навесні перекопувати ґрунт,
  • вчасно знищувати бур’яни,
  • поруч з посадками ріпи висаджувати рослини-репеленти, які виділяють у навколишнє середовище фітонциди, тим самим відлякуючи комах-шкідників,
  • грядки мульчувати грубим покривним матеріалом, щоб літаючі комахи не змогли відкласти яйця на рослинах,
  • своєчасно підживлювати мінеральними та органічними добривами.

Сорти

Спочатку варто відзначити, що існує сорт японської салатної ріпи, яка менша за традиційну, але більш ніжна і без гостринки, властивій звичайній ріпі. До того ж у неї вживаються в їжу як коренеплоди, так і надземна частина рослин.

Міланська біла. Ранньостиглий сорт. Вегетаційний період триває 60 днів. Плоска форма плодів має оригінальне забарвлення: верхня частина гармонійно поєднує фіолетовий і червоний відтінок, нижня – біла. М’якоть білосніжного кольору.

Травнева жовта зеленоголова. Білі коренеплоди з прозеленню у верхньому сегменті та світло-жовтою м’якоттю. Період росту і розвитку становить 70-75 днів.

Петровська. Округло-овальна форма плодів має увігнуте денце. Покрив шкірки золотистого кольору, м’якоть солодкувата, хрустка. Вегетаційний період – 75-80 днів. Сорт відрізняється лежкістю і високоврожайністю.

Хруста. Гладка поверхня коренеплодів і соковита щільна м’якоть насиченого кольору вигідно відрізняють цей сорт від інших. Вегетаційний період триває 65-75 днів.

Біла ніч. Сорт виведений чеськими селекціонерами. Плоди великі, досягають маси 0,5 кг. М’якоть не дерев’яніє, відсутній корковий шар навколо шкірки. Від сходів до збору врожаю проходить 70-72 дні.

Людмила КУРГАН.

Веббанер Хозяин Укрпошта
Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати:

Оставьте ответ