Зараз зима, всі роботи по ділянці зроблені та саме час освоїти нове, перспективне діло, щоб забезпечити себе у майбутньому хорошими врожаями фруктів. Мова йде про залучення на ділянку прекрасних запилювачів, за якими не потрібно ніякого догляду. Це дикі бджоли – осмії.
Всі знають, що утримувати та розводити звичайну медоносну бджолу – ціле мистецтво. Для звичайного дачника найчастіше це не реально. Справа навіть не в тому, що крім навичок необхідне обладнання: вулик, медогонки та інший інвентар. Медоносна бджола – громадська комаха з дуже складною поведінкою та ієрархією сім’ї. Вони активні цілий рік, тому сім’я потребує постійного медозбору у весняно-літній період і в комфортній зимівлі. Бджоли хворіють, страждають від мобільного зв’язку та інших напастей. Якщо поруч є пасіка – проблем з запиленням, як правило, не виникає. Але якщо її немає поблизу?
В такому випадку залишається сподіватися лише на диких бджіл і джмелів. Розвести джмелів непросто – для цього доведеться закупити їх маточне поголів’я в спеціалізованих фірмах (а коштують вони не дешево), а от диких бджіл-осмій дуже навіть легко. Меду від них на жаль, не дочекаєшся, але ось вони прекрасні запилювачі. До того ж вони незлобливі, так як не громадські (як медоносні бджоли), а поодинокі комахи, і можуть вжалити тільки, коли бджолу придавити або зловити. Вони ніколи не переслідують людину і не захищають своє гніздо, вважаючи за краще займатися своїми справами. Крім того, період їх активності обмежується тільки весняними місяцями, коли відбувається масове цвітіння плодових дерев.
За ефективністю запилення осмії набагато перевершують своїх родичів – медоносних бджіл через те, що їм не потрібно відволікатися на медозбір і вирощування молодняку. Вони харчуються нектаром, запасаючи тільки пилок. Відцвіли сади – зникли й самі осмії, залишивши після себе тільки кокони з яйцями та запасами корму для личинок до наступного року. І як приємний бонус – хороший урожай запилених ними плодових для дбайливих господарів.
У нас найбільш звична руда осмія, але можуть зустрічатися й інші подібні види. При одному відвідуванні квітки бджолою-осмією – ефективність запилення приблизно в 5 разів більше, ніж медоносною бджолою. Підраховано, що для запилення 1 га саду потрібно всього 530 самок осмій, які замінюють 2 повноцінних сім’ї медоносних бджіл, а за 15-денний період одна самка осмії відвідує 22523 квітки яблуні.
Як же їх розвести самому? Це дуже просто – нарізати на ставці або в довколишній низині стебел всюдисущого очерету. Їх ріжуть на шматки – тростинки з декількома вузлами, довжиною 25-30 см. Важливо, щоб з одного боку був вузол, а з іншого отвір. Потім їх пов’язують в пучки по 10-20 тростинок. Бажано використовувати нижню частину стебла очерету, з діаметром близько 1 см і щільними стінками.
Такий будиночок довго прослужить і добре підійде для бджіл, тому що кількість осмій в природі обмежується наявністю хороших місць для гніздування. Також бажано сортувати окремо довгі та короткі тростинки, щоб пучки були стандартними.
Щоб нарізати стебла на річці, краще використовувати гострий ніж, а при нарізці вдома робити це або тим самим ножем, або як це роблю я ріжу відразу пов’язані пучки очерету маленькою болгаркою з диском по металу. Тоді наша трубочка не колеться і виходить акуратною. Після цього ви пов’язуєте тростинки в пучки та розкладаєте по своїй ділянці в захищених від води й сонця місцях. Краще всього де-небудь поблизу плодових дерев. Якщо є старі глинобитні (саманні) споруди, можна розташувати пучки й біля них, прикривши шифером або черепицею. Зазвичай садівники просто кладуть пучки очерету під жолобки шиферу на дачних будівлях.
Бджоли-осмії живуть у всіляких тріщинках, нірках, тому їм підійдуть наші трубочки. Якщо ж на ділянці осмії поки не живуть, то під час запилення та обльоту саду наші будиночки їх зацікавлять. І вони оселяться на ділянці.
Після спарювання самці осмій гинуть, а самки починають працювати. Вони у кожній тростинці відкладають кілька коконів з яйцями та пилком, розділяючи їх перегородками з землі або глини. Чим довше трубочка, тим більше коконів. Кінець тростинки запечатується глиною, тому можна стежити за успіхом, не турбуючи комах. Якщо навіть бджоли не встигли заповнити всі трубки, то в майбутньому сезоні буде місце для їх додаткового розселення.
Морозів личинки осмій, що знаходяться в трубочках, не бояться, тому весь догляд за ними зводиться до збільшення кількості трубочок. Кількість гнізд можна збільшувати, розташовуючи їх в будь-яких зручних місцях. Чим більше і частіше вони будуть розташовані в саду, тим краще і для вас, і для ваших сусідів, ділянки яких також будуть з урожаєм.
За літо в коконах розвиваються личинки та до осені утворюються лялечки. Навесні відбувається виліт, і все повторюється. Поступово ваша колонія розшириться, забезпечуючи надійне запилення саду.
Павло ЛАГУТА,
біолог.
м. Слов’янськ.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Аґрус використовуємо сповна
- Останнім садять топінамбур або все про «земляну грушу»
- Ризосфера, бактерії, азот – все не так, як ми думали!
- Ділянка без хімії
