Зміст
Здавалося б, що може бути простіше, ніж виростити картоплю? Посадив, прополов, підгорнув, потравив колорадського жука, зібрав урожай. Але все просто тільки в казці. Так, рік-другий можна отримати хороший урожай бульб без особливих на те проблем. А ось з року в рік відзначатися такою стабільністю – не вийде. Не раз доведеться хапатися не тільки за лопату, але і за голову. З кожним сезоном то посуха підніжку підставить, то нові хвороби атакують грядки, то ще маса причин знайдеться.
Відходи – в справу
Я на своїй ділянці картоплю садив завжди. У різний час відводив під неї то сотки півтори-дві, то всього кілька рядків. Але в будь-якому випадку для себе врожаю вистачало, ще й дітей з онуками порадувати стравами з «другого хліба», коли вони приїжджали в гості. В останні роки ціни на картоплю неухильно ростуть, а це ще одна причина не відмовлятися від її вирощування, хоча багато моїх сусідів, дивлячись на мої старання, лише посміхаються: «Чи варто гнути спину з весни до осені, коли простіше на ринку купити готову продукцію і голову не морочити!».
Звичайно, щоб мати добірні бульби в кінці сезону, доводиться чимало потрудитися. Але я освоїв найбільш економні варіанти вирощування «другого хліба», випробувані мною особисто і які дали дивовижний навіть для мене самого результат.
Напевно, багатьом відомо (хоча б зі спогадів і розповідей старожилів), що для посадки можна використовувати не тільки товарні бульби, а й… очищення. Якщо раніше насіннєву картоплю доводилося купувати на ринку, у сусідів або знайомих, то тепер можна цілком обійтися своїми кухонними відходами. Адже навесні завжди куплена картопля проростає. А паростки ці – одне диво, викидати шкода.
Можна обрізати верхівки бульб, зрізи трохи підсушити, припудрити золою. А щоб вони не висихали до посадки, треба з’єднати такі обрізки попарно сірниками, проколюючи хоча б в двох місцях, скласти в картонні коробки і виставити на світло.
Згодом я переконався, що замість коробок зручно використовувати п’ятилітрові пластикові пляшки з відрізаною горловиною. Вони займають менше місця, вільно пропускають світло, та й перевозити-переносити такі ємкості набагато простіше і легше.
Важливо: бульби повинні бути добре прозеленені – таку картоплю не чіпатимуть шкідники, навіть вовчок. Більш того, її слід не просто проростити, а домогтися того, щоб паростки були довжиною 2-3 см.
Тому численні рекомендації укладати картоплю для пророщування в кілька шарів через газети не виправдали себе – паростки в тіні витягуються і пошкоджуються.
Довелося відмовитися і від знезараження бульб за допомогою настоянки чайного гриба: через нього розплодилися мушки, позбутися яких вдалося з великими труднощами. Краще вже використовувати слабкий розчин марганцівки (на кінчику ножа), мідний купорос або настій часнику, а для підвищення врожайності – сульфат марганцю.
Використання верхівок картоплі дозволяє істотно знизити кількість насіннєвого матеріалу: я для розведення нового сорту покупаю 2-3 кг сортових бульб.
КУПИТИ
Зола, мульча і сидерати
Висаджую картоплю на грядки, коли ґрунт стабільно прогріється на глибині 10 см до температури 7-12°С (поспішати тут не варто). Це дозволяє не боятися поворотних заморозків і не паритися з використанням різних укривних матеріалів, які теж, до речі, чималих грошей коштують.
Грядки у мене окантовані дошками і орієнтовані з півночі на південь. Саджу картоплю в борозни з відстанню між бульбами 35-40 см, а відстань між борознами – не більше 60 см.
При посадці бульби ніколи не заглиблюю – цілком достатньо розмістити їх на глибину 6-8 см.
При посадці принципово не використовую ніякі мінеральні добрива, тільки деревну золу, яка містить всі необхідні мікроелементи (крім азоту, та він картоплі особливо-то і не потрібен). У поєднанні з компостом цього цілком достатньо. Подалі для підживлення рослин використовую виключно настої трав.
Висаджені бульби засипаю компостом спочатку наполовину, а через 10 днів – вже повністю. Раніше вийнятий при нарізі борозен ґрунт стане в пригоді пізніше. Перше підгортання проводжу при висоті куща 15-20 см (компостом), а приблизно через 7-10 днів – перед цвітінням – роблю друге (тим самим раніше вийнятим ґрунтом).
Точно знаю: чим вище підгорнута картопля, тим краще. Після цього міжряддя засипаю скошеною травою, яка зберігає вологу, а після збирання картоплі при перекопуванні потрапляє в ґрунт і збагачує його. І ще: гарне розпушування замінює полив.
З початком цвітіння всі квітки тут же обриваю, а через 2 тижні після цього злегка надламую стебла бадилля – це дозволяє всі поживні речовини направити на розвиток бульб.
При обриві квіток залишаю кілька їх штук. Це моя сигналізація: якщо вони починають в’янути, значить, вже можна підкопувати кущі та ласувати першою картоплею.
Як побачу, що на бадиллі починає жовтіти нижнє листя, скошую його і спалюю. Не можна класти навіть здорове в компост, щоб уникнути зараження і поширення фітофтори. Після збирання врожаю гряди відразу ж засіваю білою гірчицею, корисною і як сидерат, і як засіб боротьби з нематодою.
Г. А. КОСЕНКО.
м. Борзна Чернігівської обл.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Картопля. Не упустити терміни
- Пасльонові: особливості вирощування міцної розсади
- Кабачки зі своєї грядки
- Капуста любить прохолоду
