Журавлина вірність

0
35
Журавлиная верность
Реклама

Читати російською мовою

Цитата номера
Ты плыви, плыви, кораблик,
Ты лети, лети, журавлик,
На краю земли остановись.
З дитячої пісеньки.

Коли мова заходить про журавлів, у всіх в пам’яті обов’язково спливає щемлива, пронизлива, зворушлива пісня на слова Расула Гамзатова:

Настанет день, и с журавлиной стаей
Я поплыву в такой же сизой мгле,
Из-под небес по-птичьи окликая
Всех вас, кого оставил на земле.

Про що ця пісня? Про війну? Не тільки! Вона – про сенс життя. Про вірність. Про людську пам’ять. Про безсмертя.

Зізнаюся, мене завжди заворожував своєю таємничістю журавлиний клин в небі. А їх пронизливе курликання викликає тремтіння в тілі і мурашки на спині.

Журавлиний клин завжди був ознакою настання весни, а також передвісником зими. А політ журавлиної зграї – не просто чудовий символ, а щось більше. Таїнство і магія одночасно.

Вчені, орнітологи, природознавці вже давно підмітили, що все, що роблять журавлі, не просто так, а наповнене певним сенсом, а ми, люди, дивлячись на їх поведінку, можемо воістину навчитися у цих граціозних птахів багатьом мудрим речам.

Серед біологів навіть існує такий термін, як «журавлині уроки». Чому ж вони вчать? Що мають на увазі? Давайте спробуємо розібратися й осмислити разом.

Виявляється, кожен журавель, змахуючи крилами на початку польоту, допомагає таким чином піднятися в небо тому, що летить слідом. І птах, що летить позаду, докладає на 70% зусиль менше, ніж якби він злітав самостійно.

Стосовно до нас, можна привести аналогічну паралель: люди, які рухаються в одному, попутному напрямку, і мають спільну мету, можуть досягти її набагато швидше і з меншими витратами сил.

Інше важливе спостереження. Якщо один з журавлів відділяється або відстає від зграї, збивається з курсу, він неодмінно намагається повернутися назад. Адже всім відомо, що спільно набагато легше щось робити, ніж поодинці. Неймовірно, але факт: журавлям не властиве почуття егоїзму.

Коли журавель-лідер втомлюється в польоті, він перебудовується, робить коло над зграєю і летить потім позаду. Наступний журавель стає ватажком. Щодо людського суспільства – співпраця та взаємодопомога дають можливість не тільки керувати, а й замінювати колегу по роботі, відпочивати.

Відомо також, що журавлі, які летять в зграї останніми, видають специфічні звуки, подають сигнали, тим самим мотивуючи тих, що летять попереду, дотримуватися і зберігати швидкість польоту, дистанцію. Такі підбадьорення сприймаються як стимул.

Висновок з такої пташиної логіки один: необхідно бути впевненими в собі, а нашим покликанням є підбадьорення, підтримка, а ні в якому разі не розчарування.

Коли один з журавлів виснажений або хворий, поранений або падає під час польоту, інші два родича залишаються з ним до тих пір, поки він міцно не стане на ноги або (боронь боже!) не помре. Потім вони наздоганяють свою зграю або приєднуються шляхом до іншої.

Ми ж, потрапляючи в різні життєві ситуації, часом трагічні, теж час від часу потребуємо допомоги і підтримки, милосердя і співчуття. А як же: без цього не можна. Без цього не вижити.

«Люди повинні бути єдині один з одним, приходити на виручку і підтримувати у важку хвилину», – любила повторювати моя перша шкільна вчителька. Ці слова завжди пам’ятаю і намагаюся дотримуватися їх протягом усього життя. А ще пам’ятаю прекрасні вірші Маргарити Алігер:

Если ты собьешься с дороги,
Брошусь тропинкой к тебе под ноги –
Без оглядки иди по ней.
Если ты устанешь от жажды,
Я ручьем обернусь однажды,
Подойди, наклонись, испей.

Зцілишся, і стане легше. Це – закон життя, який знають навіть журавлі.

Володимир Заїка,
редактор всеукраїнського тижневика «Хазяїн».

Рядки з листів


Добра добавка

Хочу висловити подяку і любов «Хазяїну», якому не зраджуємо з 2000 року. Починаємо читати з цитати номера: всього кілька слів, а скільки сенсу вкладено?! Дивуємося працездатності, енергії, творчому пошуку всього колективу редакції, а редактора особливо.

Адже на 90% передплатники «Хазяїна» – вихідці з села або пов’язані з землею. Як газета описує старовинні обряди, народні традиції, рідну природу! Нинішній час хоч і важкий, про що постійно нагадує радіо і телебачення, а ось згадаємо минуле – і себе побачимо в ньому…

З вдячністю також згадуємо В. Д. Давидова, який багато років навчав нас, як що посадити, прищепити, зберегти врожай. Завдяки йому, на нашій маленькій ділянці ростуть 2 персика, 2 яблуні, горіх, груші, вишні. Щорічно вирощуємо огірки, помідори, редиску, кріп, петрушку, квіти. Продовжуйте в такому ж дусі радувати нас і надалі!

П. П. КАПНІНА,
м. Харків.

Завжди під рукою

Я постійний передплатник «Хазяїна» з 1996 року, з великою повагою ставлюся до видання. Багато корисних порад отримав і отримую в кожному номері. І не уявляю, як би обходився без такої цікавої і повчальної газети.

Мої знайомі і друзі після знайомства з вами теж стали передплатниками «Хазяїна». Всі номери прочитую від «а» до «я», а деякі – так по кілька разів. Виписую окремі рекомендації в свій садово-городній щоденник. Якщо не докладно, то хоча б схематично із зазначенням номера газети, щоб можна було швидко в будь-який час знайти потрібну інформацію.

Ю. Л. КЛОПОТНЮК.
м. Фастів Київської обл.

Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати:

Оставьте ответ