Журавлина вірність

0
46
Журавлиная верность
Реклама

Читати російською мовою

Цитата номера
Ты плыви, плыви, кораблик,
Ты лети, лети, журавлик,
На краю земли остановись.
З дитячої пісеньки.

Коли мова заходить про журавлів, у всіх в пам’яті обов’язково спливає щемлива, пронизлива, зворушлива пісня на слова Расула Гамзатова:

Настанет день, и с журавлиной стаей
Я поплыву в такой же сизой мгле,
Из-под небес по-птичьи окликая
Всех вас, кого оставил на земле.

Про що ця пісня? Про війну? Не тільки! Вона – про сенс життя. Про вірність. Про людську пам’ять. Про безсмертя.

Зізнаюся, мене завжди заворожував своєю таємничістю журавлиний клин в небі. А їх пронизливе курликання викликає тремтіння в тілі і мурашки на спині.

Журавлиний клин завжди був ознакою настання весни, а також передвісником зими. А політ журавлиної зграї – не просто чудовий символ, а щось більше. Таїнство і магія одночасно.

Вчені, орнітологи, природознавці вже давно підмітили, що все, що роблять журавлі, не просто так, а наповнене певним сенсом, а ми, люди, дивлячись на їх поведінку, можемо воістину навчитися у цих граціозних птахів багатьом мудрим речам.

Серед біологів навіть існує такий термін, як «журавлині уроки». Чому ж вони вчать? Що мають на увазі? Давайте спробуємо розібратися й осмислити разом.

Виявляється, кожен журавель, змахуючи крилами на початку польоту, допомагає таким чином піднятися в небо тому, що летить слідом. І птах, що летить позаду, докладає на 70% зусиль менше, ніж якби він злітав самостійно.

Стосовно до нас, можна привести аналогічну паралель: люди, які рухаються в одному, попутному напрямку, і мають спільну мету, можуть досягти її набагато швидше і з меншими витратами сил.

Інше важливе спостереження. Якщо один з журавлів відділяється або відстає від зграї, збивається з курсу, він неодмінно намагається повернутися назад. Адже всім відомо, що спільно набагато легше щось робити, ніж поодинці. Неймовірно, але факт: журавлям не властиве почуття егоїзму.

Коли журавель-лідер втомлюється в польоті, він перебудовується, робить коло над зграєю і летить потім позаду. Наступний журавель стає ватажком. Щодо людського суспільства – співпраця та взаємодопомога дають можливість не тільки керувати, а й замінювати колегу по роботі, відпочивати.

Відомо також, що журавлі, які летять в зграї останніми, видають специфічні звуки, подають сигнали, тим самим мотивуючи тих, що летять попереду, дотримуватися і зберігати швидкість польоту, дистанцію. Такі підбадьорення сприймаються як стимул.

Висновок з такої пташиної логіки один: необхідно бути впевненими в собі, а нашим покликанням є підбадьорення, підтримка, а ні в якому разі не розчарування.

Коли один з журавлів виснажений або хворий, поранений або падає під час польоту, інші два родича залишаються з ним до тих пір, поки він міцно не стане на ноги або (боронь боже!) не помре. Потім вони наздоганяють свою зграю або приєднуються шляхом до іншої.

Ми ж, потрапляючи в різні життєві ситуації, часом трагічні, теж час від часу потребуємо допомоги і підтримки, милосердя і співчуття. А як же: без цього не можна. Без цього не вижити.

«Люди повинні бути єдині один з одним, приходити на виручку і підтримувати у важку хвилину», – любила повторювати моя перша шкільна вчителька. Ці слова завжди пам’ятаю і намагаюся дотримуватися їх протягом усього життя. А ще пам’ятаю прекрасні вірші Маргарити Алігер:

Если ты собьешься с дороги,
Брошусь тропинкой к тебе под ноги –
Без оглядки иди по ней.
Если ты устанешь от жажды,
Я ручьем обернусь однажды,
Подойди, наклонись, испей.

Зцілишся, і стане легше. Це – закон життя, який знають навіть журавлі.

Володимир Заїка,
редактор всеукраїнського тижневика «Хазяїн».

Рядки з листів


Добра добавка

Хочу висловити подяку і любов «Хазяїну», якому не зраджуємо з 2000 року. Починаємо читати з цитати номера: всього кілька слів, а скільки сенсу вкладено?! Дивуємося працездатності, енергії, творчому пошуку всього колективу редакції, а редактора особливо.

Адже на 90% передплатники «Хазяїна» – вихідці з села або пов’язані з землею. Як газета описує старовинні обряди, народні традиції, рідну природу! Нинішній час хоч і важкий, про що постійно нагадує радіо і телебачення, а ось згадаємо минуле – і себе побачимо в ньому…

З вдячністю також згадуємо В. Д. Давидова, який багато років навчав нас, як що посадити, прищепити, зберегти врожай. Завдяки йому, на нашій маленькій ділянці ростуть 2 персика, 2 яблуні, горіх, груші, вишні. Щорічно вирощуємо огірки, помідори, редиску, кріп, петрушку, квіти. Продовжуйте в такому ж дусі радувати нас і надалі!

П. П. КАПНІНА,
м. Харків.

Завжди під рукою

Я постійний передплатник «Хазяїна» з 1996 року, з великою повагою ставлюся до видання. Багато корисних порад отримав і отримую в кожному номері. І не уявляю, як би обходився без такої цікавої і повчальної газети.

Мої знайомі і друзі після знайомства з вами теж стали передплатниками «Хазяїна». Всі номери прочитую від «а» до «я», а деякі – так по кілька разів. Виписую окремі рекомендації в свій садово-городній щоденник. Якщо не докладно, то хоча б схематично із зазначенням номера газети, щоб можна було швидко в будь-який час знайти потрібну інформацію.

Ю. Л. КЛОПОТНЮК.
м. Фастів Київської обл.

Веббанер Хозяин Укрпошта
Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати:

Оставьте ответ