Цитата номера
Розумний любить вчитися,
а дурень — вчити.
А. П. Чехов.
Останнім часом намагаюся все рідше заходити в Інтернет: нудно, прикро, неприємно читати все те, що пишуть знайомі та незнайомі користувачі, повчаючи один одного, не соромлячись при цьому у виразах, виходячи за рамки звичайної пристойності. Все частіше ловлю себе на думці: «Боже, що час (або обставини?) роблять з людьми?!» Що не пост – то мораль, безпардонна категоричність, хамство, навішування ярликів, неприкрита ненависть, я вже мовчу про безкультур’я, цинізм, які прикриваються дешевим патріотизмом, а часто махровим ультранаціоналізмом. І вираз «всі люди – брати» на такому тлі здається простою насмішкою, якщо не знущанням.
Не перестаю дивуватися: як за такий короткий час можна переродитися, перевтілитися, змінитися, озлобитися? Хоча для такого явища, як хамелеонство, нічого дивного немає. З часів незабутнього Чехова нічого, по суті, не змінилося: воно все це було і раніше, тільки захованим «у футлярі», в якійсь оболонці, а тепер ось прорвало назовні.
Тому і намагаюся дурниці не коментувати, фейки не обговорювати, тому що, як говорив свого часу відомий правозахисник Мартін Лютер Кінг, «ми (люди) на землі для того, щоб підтримувати справедливість, а для того, щоб прощати, є Бог нагорі». Хотілося б сучасним апологетам нагадати і вислів не менш відомого Чарлза Буковскі: «Проблема цього світу в тому, що виховані люди сповнені сумнівів, а ідіоти сповнені впевненості». Ось тільки сумніваюся, що прислухаються (я вже не кажу про те, що почують). Нині кожен чує і слухає тільки себе коханого. Найрозумнішого. Всезнаючого. Фахівця в усіх сферах суспільного життя і в усіх галузях знань.
Що поробиш: ось такі ми нині! Хоча загальновідомо з незапам’ятних часів, що немає істини в останній інстанції, і крім власної думки може бути ще й інша, яка не обов’язково збігається з твоєю, а відмінна, іноді прямо протилежна. І це природно. І в цивілізованому світі це нормально. Тільки не у нас. Так що ж, через це піднімати собаче виття, виходити жовчю до нестями. Смикатися в істеричних конвульсіях і все це вихлюпувати в мережу? Дурниці, ім’яреки! Будьте простіше, як говорив відомий кіногерой, і до вас потягнуться люди.
Намагаюся більше читати листів, що приходять до редакції (незважаючи на технічний прогрес, їх до сотні, а то й більше на тиждень). Щирих, душевних, теплих, випромінюючих добро і взаємоповагу. У них наші читачі діляться потаємним, розповідають про проблеми, просять поради або допомоги, пропонують і аналізують. І все це природно, безпосередньо, тактовно, іноді навіть наївно і мудро. Як влучно підмітила відома українська поетеса Ліна Костенко:
Віддай людині крихітку себе.
За це душа наповнюється світлом.
Кілька разів перечитав уважно зворушливий, наповнений життєвою мудрістю лист-відгук від А.В. Середенко з с. Удобне, Білгород-Дністровського району Одеської області. Має рацію Алла Володимирівна, коли пише: «Хотілося б, щоб кожна людина задумалася над цим. Я не знаю справ кожного і судити нікого не маю права.
Мы в этом мире все,
как на квартире,
Земная жизнь отпущена в кредит.
Какая польза овладеть
всем миром?
А вот душе легко так навредить!»
Інший наш читач, М. Г. Цьопа з с. Христинівка, Городищенського району Черкаської області, просить більше писати про історичний досвід, традиції українського народу, щоб виховувати на такому прикладі нинішнє покоління. Адже всі наші біди через те, що втрачена духовність, а процвітає безкультур’я і невігластво. Недарма індійська мудрість говорить, що «людина – що посудина: чим наповнена, те і почне вихлюпуватися». А вихлюпується, на жаль, не дуже приємне…
Рядки з листів
І тоді все запрацює
Хочу побажати редакції плідної роботи і в нинішньому році. Сподіваюся, що мої рідні, діти і онуки будуть отримувати газету і радіти кожному номеру улюбленого «Хазяїна».
Судячи з різноманіття тем, охоплюваних газетою, її нинішня назва дуже скромна. Вам більше підходить назва «Душа народу». (Дякуємо, Валерію Яковичу, вистачить з нас «Слуги народу». – Прим. ред.).
У мене є побажання. У рубриці «Лікувальна крамниця» безліч корисних рецептів народної медицини, але не у всіх є компоненти, присутні в рецептах. Може, було б доречно приділити увагу гімнастиці йогів і китайській медицині, як використовувати чутливі точки людського організму для лікування тих чи інших захворювань. Адже, як говорив Анатолій Кашпіровський, наш організм має аптеку на всі випадки життя, треба тільки підказати, де що лежить. І тоді, як говорив герой відомого мультфільму, «все запрацює». Та й рейтинг улюбленої газети ще підвищиться.
В. Я. МИХАЙСЬКИЙ.
с. Нові Петрівці,
Вишгородський р-н
Київської обл.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
