І вічна весна!

0
52
И вечная весна!

Читати російською мовою

Цитата номера
Кохання – це мука. Кохання – це хист.
Кохання – це твій ненаписаний лист.
Ліна Костенко.

Так уже влаштований світ, що закони природи не змінюються століттями, вони завжди вступають у законну силу в потрібний час. І людина тут безсила. Коли здається, що суворій зимі не видно кінця і що холоди і нудьга, пов’язана з коронавірусом, ніколи не закінчаться, не поспішаючи, дуже обережно і, на перший погляд, непомітно до нас пробирається весна. Ще, здавалося, вчора сніжило і до кісточок пробирав пронизливий холодний вітер, а сьогодні, дивись, вже капає з дахів, по землі біжать безліч веселих струмочків, а з-під опалого злежаного листя пробиваються зелена трава і перші весняні квіти. Стоїш оторопілий такими радісними змінами, а тебе по плечу ніжно погладжують такі теплі та ласкаві сонячні промені: «Прокинься, весна прийшла!».

«Першими подих весни відчувають жителі міст, – упевнений В. І. Сулименко з м. Мелітополя Запорізької області. – Одного разу, вийшовши з дому на вулицю, ми розуміємо, що сніг під ногами перестав скрипіти, тому що немає його, випарувався! Асфальт на дорогах пускає пару, дихає, немов живий, а ніс і щоки вранці вже не щипає мороз. Перші промені березневого сонця сліплять очі, відбиваючись в розсипаних навколо калюжах, як в дзеркалах, від яких відчувається тепло весни, що наближається. У такі моменти хочеться завмерти і слухати весну. Вбирати в себе її тепло, запахи, фарби, звуки».

Помітив, що ще сильніше, ніж люди, зміну пір року відчувають інші жителі землі – птахи, які зимували разом з нами. Метушливі горобці, пронирливі синички і ворони починають активно готуватися до зміни обстановки, вилазячи з затишних місць, де вони ховалися від холодів і голоду. До веселого гомону пробудженої природи додається і радісний шум метушливих птахів. Незабаром до них приєднаються і перелітні.

А якщо вибратися з населеного пункту за околицю, то може здатися, що тут природа поки що не готується до зустрічі весни. В улоговинах ще місцями лежить злежаний сніг, рідше чутно пташиний щебет, холодний вітер смикає сухі билинки торішньої трави і бур’янів. Але ця застигла картинка – всього лише ілюзія. Приготування до приходу теплих вітрів і сонця тут йдуть повним ходом, тільки вони приховані від людських очей.

Але весна – прекрасний час оновлення, відродження не тільки природи, а й роду людського. Пора чарівності, натхнення і кохання. Ще, начебто, і сніг повністю не зійшов, і бруньки на деревах ледь-ледь прокльовуються, а весна вже проситься в наші душі. Світ змінюється на очах, а разом з ним змінюємося і ми самі.

«З приходом перших весняних днів щось невловиме проникає не тільки в повітря, а й торкається душі та тіла, – ділиться своїми спостереженнями А. С. Польовий з смт Тараща Київської області. – Весна прекрасна сама по собі, вона одягнена в ніжний первоцвіт. А ясні сонячні дні дарують нам дивовижні барви, радісні звуки».

Так, має рацію наш читач. Ми захоплюємося і милуємося цими подарунками природи. Немає нічого прекраснішого, ніж усвідомлювати, що навколо вирує життя. Весна не тільки розкидає під ноги зелені килими, розвішує різнокольорові фіранки, приносить у наше життя свіжість дощу, гармонію світла і кольору. Вона ще й розгинає спини тих, хто опустив плечі, розгладжує зморшки на обличчях, змушує глибше вдихнути кришталеве повітря, яке настільки чисте і свіже, що, заповнюючи легені, дарує відчуття умиротворення і молодості. Коли відтає земля, люди теж ніби стають більш м’якішими, теплішими і добрішими.

Весна – час відродження і нових початків. Її неможливо не любити. Вона дарує життя і надію на щастя. Вона сама і є це щастя.

А ще перший місяць весни пам’ятний жіночим святом 8 Березня, який називають також днем кохання, з яким ми щиро і від душі вітаємо всіх жінок України. Ми вас любимо, цінуємо, поважаємо! Пишаємося, дорожимо і захоплюємося Вами! Будьте коханими та щасливими! Бо –

Кохання завжди молоде,
воно з роками не старіє.
Це почуття від серця йде,
душа в коханні молодіє.

Володимир Заїка,
редактор всеукраїнського тижневика «Хазяїн».

 

Рядки з листів


Весняний подарунок лісу

Минулої весни з чоловіком пішли в ліс збирати сморчки. У малиннику побачили самотню куртинку гарних жовтих квіток. Акуратно лопатою викопали кущ, загорнули в мокру ганчірочку, набрали відро землі з того місця, де росла квітка, вдома висадили у палісаднику в лунку, наповнену лісовою землею.

Незабаром наша знахідка стала швидко розростатися, утворилося більше двадцяти яскраво-жовтих квіток, які нас радували до пізньої осені. Ось тільки назви рослини ми не знаємо, тому і дали їй ім’я Наша попелюшка. Весняний привіт з лісу так і прижився у нас на дворі.

В. Ф. НІКОЛЮК,
м. Суми.

Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати:

Оставьте ответ

Пожалуйста, оставьте свой комментарий
Пожалуйста, введите здесь свое имя