Зміст
На даний час існує безліч сортів олеандра для вирощування на відкритому повітрі (в саду) і в закритому приміщенні (як кімнатна рослина). Завдяки чудовому аромату він став компонентом багатьох відомих парфумів. Нотку олеандра можна знайти і в косметичних засобах з догляду за тілом.
Олеандр (лат. Nerium oleander) – вічнозелений гіллястий чагарник до 3-5 м. Листя темно-зелене, шкірясте, подовжене і загострене (2-14 см). Квітки білого, жовтого або рожевого кольору зібрані в щиткоподібні суцвіття. Залежно від сорту діаметр суцвіть становить від 3 до 6 см, квітки різні за формою і структурою. Батьківщиною рослини вважається Південна Європа, Мала Азія, Північна Африка. Повсюдно вирощується як кімнатна рослина. Рід Олеандр, що відноситься до родини Кутрові, включає всього 3 види вічнозелених чагарників – запашний, індійський і звичайний олеандр. У таких країнах, як Марокко, Іспанія, Греція, олеандр звичайний зустрічається в долинах річок як дикоростучий чагарник.
Період цвітіння олеандра припадає на середину червня і триває по вересень. Ця рослина чутлива до морозу, оскільки родом з теплих широт, однак справляється з іншими складними погодними умовами: посуха, поганий ґрунт, сольові бризки і тепло, що відбивається від тротуару і стін. Олеандр має швидкий темп росту. У ландшафтному дизайні підходить для хеджування практично в будь-якому місці. В Азії та на Карибських островах росте жовтий олеандр, який, незважаючи на назву, є окремим видом.
Розмножуємо і вирощуємо
Олеандр розмножують через насіння або застосовуючи спосіб живцювання. Перший варіант дуже витратний за часом і доглядом, оскільки вкрай важливо знайти свіже насіння не старше минулого року. Придбане насіння знезаражують і намочують, потім висаджують в контейнер з дренажними отворами. Температура повинна підтримуватися в межах 28-30°С. Сходи з’являться протягом одного-двох тижнів. Після того як паростки проклюнуться, температуру знижують і при необхідності забезпечують досвічування. Після появи перших справжніх листочків рослину пересаджують на постійне місце – в підготовлений горщик.
Набагато простіше купити готову рослину або придбати живець. На початку літа приріст минулого року зрізують і поміщають у воду (нижнє і середнє листя слід вкоротити, а невизрілі верхівки гілок відрізати) на 14 днів. Після появи корінців рослину висаджують в горщик з дренажним шаром і родючим ґрунтом.
Олеандр найкраще росте на відкритому сонці, хоча рослина переносить і часткову тінь. Вирощується в районах з середземноморським кліматом. В інших кліматичних умовах олеандр треба ростити як контейнерну рослину і на час заморозків заносити в приміщення.
Ґрунт
Олеандр невибагливий до ґрунту. Він добре росте як в глинистому, так і в піщаному ґрунті, але бажано забезпечити кущу нейтральний рН ґрунту від 6,5 до 7,5. Висаджуючи олеандр, бажано внести органічні добрива (компост, перегній). Регулярно поливайте рослину і дивіться на новий приріст, його поява говорить, що кущ прижився і коренева система розвивається.
Догляд
Дуже важлива частина догляду – своєчасна обрізка, вмілі руки і секатор зроблять вашу рослину густою і акуратною. Кущ обов’язково необхідно формувати, щоб він відповідав наданому простору. Обрізку краще проводити пізньою осінню. Рослина переносить посуху, але краще своєчасно її поливати. Про надмірний полив «розкаже» пожовкле листя олеандра. Важливо зберегти лужність ґрунту, рослину не рекомендується поливати дощовою водою, кращий варіант – тепла відстояна водопровідна.
Зимівля
Горщикові рослини взимку потребують прохолодного, але світлого місця (не більше 5-10°С): чим «яскравіше» зимує олеандр, тим більше квітів він розпустить влітку. Перед тим, як поставити контейнер на постійне місце, ви повинні оглянути всю рослину на предмет наявності шкідників і хвороб і в разі необхідності обробити кущ. Заносити рослину потрібно перед самими холодами. Олеандр переносить невеликі заморозки (до -5°C).
Отруйний і лікувальний одночасно
Всі частини рослини вважаються отруйними, і можуть викликати сильне отруєння, тому олеандр в основному використовується як декоративна рослина.
В арабській медицині лікарі застосовували його в якості лікарської рослини для боротьби з укусами змій. В Індії жовтий олеандр вважається засобом від шкірних захворювань, таких як короста.
Ця рослина містить глікозиди, флавоноїди, дубильні речовини і смоли. У ній міститься олеандрин – це один з серцевих глікозидів. Використання олеандра в якості ліків від серцевої недостатності вважається застарілим в традиційній медицині, так як ефективність його слабкіше в порівнянні з іншими ліками. Олеандр відомий як ліки від раку з часів Середньовіччя в Єгипті, Індії та інших країнах. Висушене листя рослини, перемішане з піском, сиплють біля нір для боротьби з мишами.
Рослини в будинку – це красиво і корисно. Але якщо у вас є маленькі діти, то до олеандру поставтеся з обережністю. Багато тварин інстинктивно уникають цю рослину. Її молочний сік викликає подразнення шкіри, тому рекомендується надягати рукавички при обрізуванні рослини, контакт з квітами і листям може викликати алергічні реакції. Крім того, дим від олеандра, що горить, токсичний. Але незважаючи на це, олеандр є дуже простою у догляді гарною декоративною рослиною в картині ландшафтного мистецтва.
Людмила КУРГАН.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Прикрасимо сад вейгелою
- Монументальні рослини в саду
- Прекрасний принц – так серед ягідних чагарників називають хеномелес
- Вічнозелена туя прикрасить будь-яку ділянку
