Кожен виноградар незалежно від мети бажає отримати рясний урожай сонячної ягоди. Протягом декількох років ми працюємо та намагаємося дати все необхідне для повноцінного розвитку куща. І ось настає довгоочікуваний момент збору врожаю. Але, хто б міг подумати, що саме в цей період починаються затяжні дощі. Ягоди тріщать від надлишку вологи і всі наші старання дорівнюють нулю.
Найбільших втрат від надмірної вологи я зафіксував у 2013, 2018 та 2019 роках. Саме в останніх числах липня – першій декаді серпня починаються проливні дощі, які затягуються на 3-5 доби. У кінцевому результаті форми, які схильні до тріску, просто рве на очах. Деякі сорти тріщать помірно (на ягоді з’являється невелика мікротріщина, яка здатна затягнутися самостійно), інші ж форми просто розриває навпіл. За останні 2 сезони у мене на винограднику відбувається втрата врожаю на 20-25% саме через велике випадання дощів. Виноград росте у відкритому ґрунті на щільному суглинистому ґрунті, на якому затримується волога. На піщаних ґрунтах ситуація трохи краще, але в цілому результат аналогічний.
У сезоні 2019 р. більше 80 форм і сортів показали нездатність протистояти до сильних дощів. Навіть такі перевірені й надійні форми як Преображення і Талісман схилилися під силою стихії та потріщали. Безумовно, я не пустив ситуацію на самоплив і намагався при першій можливості допомогти кущам. Мої зусилля були сконцентровані на видаленні тріснутих ягід та обробці виноградника від гнилі. Вже другий рік поспіль переконуюся в тому, що обробка харчовою содою, йодом, марганцівкою й перекисом водню допомагають у тому випадку, якщо дощ був не більше доби. У разі, якщо дощі затягнулися на троє та більше діб і немає навіть найменшого інтервалу, щоб провести обробку, у гнилі цілком достатньо часу, щоб інфікувати ягоду, яка тріснула і вже перебратися на сусідню. Також до допоміжних заходів можна віднести підгодівлю кальцієм та застосування препаратів за типом Вапор гард, але проблему вони не вирішують, тільки пом’якшують наслідки. Цікавий досвід – укриття зони розташування грон білим агроволокном, що перешкоджає прямого попадання вологи на ягоду, але випробувати подібний варіант потрібно протягом декількох сезонів. Єдине, хоча і радикальний умовивід, який я зробив наприкінці сезону 2019 р. – повна заміна всіх кущів, ягоди яких тріснули на 60% та більше. Рішення, звичайно, було непростим, довелося попрощатися з дорогими мені сортами, але що поробиш, якщо кілька років поспіль кущі без врожаю.
На сьогоднішній момент я видалив (викорчував або зрізав на перещеплення) більше 15% всього виноградника. Другим етапом став підбір сортів і форм, абсолютно стійких до тріску. У різних джерелах такої інформації мало або немає зовсім, тому розраховувати треба було тільки на практику. Як відомо, виноград – культура місця й часу, тому лозу підбирав тільки з тих гібридів, які витримали дощі саме на моєму винограднику при складному щільному ґрунті. Хочу поділитися спостереженням з вами, щоб не довелося, як і мені, 3 роки ростити кущ, а потім шукати, чим його перещепити.
Зробив детальний аналіз останніх сезонів, я виділив ряд сортів й гібридних форм, які є абсолютно стійкими до тріску:
- Лідером протягом багатьох сезонів стала форма Алтайський. Вона дозріває 15-20 серпня в Миколаєві і будь-які дощі їй байдуже.
- У цей список обов’язково включив Монарх. Крім багатьох переваг у вигляді ягоди більше 20 г, доброго смаку й зимостійкості -25°С, показав чудову стійкість до тріску ягоди.
- Алвіка. Досить нова форма, але вже пройшла суворі випробування під навантаженням. Одна з найбільших темнокольорових гібридів. Показала високу стабільність до дощів протягом 3 років.
- Валентина. Улюблениця на моєму винограднику. Середньопізній термін дозрівання, півметрові грона та найбільша жовта ягода. Жодного разу за 4 роки не тріщала при найнесприятливіших умовах.
- Вселяє довіру нова форма Бешевський. Дощі припали на момент стиглості ягоди, витримала все ідеально. Дуже рання форма з великою червоно-фіолетовою ягодою.
- Один з кращих представників мого виноградника – Еверест. Заслужено зайняв місце лідера, крім найбільшої червоної ягоди, показав практичність у догляді, в тому числі й до дощів.
- Атос. Надрання чорна форма, яка дозріває у 20 числах липня. Дуже врожайний та прекрасно впорався з надлишком вологи.
- Нова форма під назвою Олександрівський. Випробовується 4 роки. За цей час жодної краснокольорової ягоди не було пошкоджено дощами.
- Краса Балок. Ця форма прижилася на наших виноградниках завдяки ранньому терміну дозрівання, великої чорної ягоді та, звичайно, стійкості до тріску.
- Чорний кіготь. Один з моїх сіянців, який показав стабільність та практичність у будь-якому аспекті його вирощування. Гармонійно успадкував найкращі якості від батьків, у тому числі стійкість до тріску.
Ось перелік тих, які не підвели. Саме ці сорти й форми я буду масово розмножувати на своєму винограднику у 2020 році, щоб бути готовим до примх природи. Успіху та нехай вам сприяє погода!
Руслан ПАНЧЕНКО.
Миколаївська область.
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Сила виноградної кісточки
- Лоза спить, прохання не турбувати
- Розкорчування старих кущів винограду
- Бюджетне укриття лози
