Прошу розповісти
про азотфіксуючі бактерії:
що це таке, де їх брати,
для чого вони потрібні?
Григорій Черкащенко,
м. Білозерське Донецької обл.
Всім живим організмам потрібен для життя азот – важливий елемент для білкових клітин. А саме життя, за визначенням, – це форма існування білкових тіл. Здавалося б, все просто: повітря планети складається на 78% з молекулярного азоту, але… рослини в такому вигляді не можуть його засвоїти.
Що робити? Природа про це подбала, створивши кілька видів бактерій, здатних засвоїти повітряний азот і перевести його в засвоювану рослинами амонійну форму. У ґрунті існують вільноживучі аеробні бактерії (азотобактерії), які мешкають в лужних і нейтральних ґрунтах.
Територіально вони є скрізь, забезпечуючи рослини живленням. Є вони і в кишечнику тварин і людини (допомагають постачати додатково білком). І напевно, будуть вони і в гної, і в уже готовому компості. Входять вони і до складу популярних нині різних біопрепаратів.
Ще одна група таких бактерій відноситься до симбіонтів, тобто мешкає на певних рослинах на умовах «взаємовигідного співробітництва», називають їх бульбочкові азотфіксуючі бактерії. Живуть вони зазвичай на коренях бобових рослин (конюшина, соя, боби, люцерна, сочевиця, нут, запашний горошок, чину, буркун, люпин, квасоля, горох і т.д.).
Відкриті такі бактерії були в 1866 році. На коренях багатьох рослин, що відносяться до роду Бобових, утворюються маленькі бородавчасті утворення – бульби, в яких поселяються бактерії, що переводять один вид азоту в інший, який цілком легко засвоюється рослинами. Бобові в свою чергу дають живлення бактеріям, звідси і симбіоз.
Коли така рослина відмирає, то в ґрунт потрапляє велика кількість амонійного азоту, який покращує її склад. Ось чому для відновлення полів або просто для поліпшення їх продуктивності часто використовують в якості сидератів саме бобові культури. Двох років цілком достатньо для досягнення цієї мети.
Думаю, з усього сказаного зрозуміло, де їх взяти. Просто навесні якусь частину городу засіяти, наприклад конюшиною. Літом і восени її потрібно косити, використовуючи на корм худобі або птиці. Вона добре росте протягом двох років, потім старіє і пропадає. Значить, на другу осінь всю плантацію, зайняту конюшиною, треба переорати і навесні, збагачена поживними речовинами, земля готова до вирощування картоплі або будь-яких інших культур.
КУПИТИ
Також можна посіяти буркун, який перед цвітінням скошується і заорюється в ґрунт. Він швидко насичує ґрунт органікою і азотом.
Бобові на цій площі висаджувати не варто, щоб не заразити їх можливими шкідниками або хворобами. Якщо у вас є можливість залишити без посадок якусь площу на 4 роки, тоді можна висіяти люцерну: вона переорюється восени четвертого року життя. До трирічного періоду вона накопичить велику кількість азоту.
Загалом, вирішувати вам: велику користь приносить навіть горох, закопаний в землю після збирання врожаю. Також можна підсаджувати багато бобових культур для ущільнення посівів інших овочів, а також в міжряддях. Наприклад, низькорослі сорти гороху, кущова квасоля, боби – відмінні ущільнювачі для багатьох овочевих культур, їх можна вирощувати з ними на одній грядці.
Також бобові висівають в пристовбурних колах дерев і міжряддях саду для збагачення ґрунту азотом. З тією лише різницею, що в пристовбурних колах їх не закладають в ґрунт (так ви пошкодите коріння), а виполюють, залишаючи в якості азотного добрива для коріння в ґрунті. А зелену масу використовують як мульчу на місці або закладають в компост.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
