Вертицильоз – прихована загроза для рослин

0
295
Вертициллез - скрытая угроза для растений
Вертициллез перца
Реклама

Читати російською мовою

Вертицильоз завдає величезної шкоди дуже багатьом культурам: перцю, фізалісу (окремі кущі цієї стійкої до всіх інших хвороб пасльонових культури уражаються так само сильно, як і перець), томатам, баклажану, картоплі, огіркам, соняшнику, суниці. Страждають від нього навіть дерева і виноград. До вілту схильні як садово-городні культури, так і бур’яни. Серед плодових найбільш беззахисні такі кісточкові: абрикос, вишня і черешня, персик, слива. Ще вертицильоз небайдужий до квітів, наприклад, до хризантем, троянд, флоксів.

Часто вертицильоз є і причиною масової загибелі кущів чорної смородини. Через цю хворобу чорну смородину в південних регіонах України стало просто неможливо вирощувати. Оскільки хвороба активно пошкоджує її якраз при жаркій і сухій погоді. Проблему намагаються вирішити вирощуванням стійких до вертицильозу і спеки сортів смородини. Однак інформації та досліджень з цієї теми поки вкрай недостатньо.

Грибки Verticillium знаходяться в землі і живляться рослинними залишками, які розклалися. Шкідливі якості зберігають більше п’яти років. Спори грибка дуже живучі і розносяться швидко, а початкова стадія захворювання протікає без симптомів. У рослини починають в’янути листки і пагони, а після поливу вона просто падає.

Знаючи ознаки вертицильозу, можливо визначити цю хворобу, оглянувши постраждалу рослину. Викопайте її, віднесіть подалі від інших рослин і розріжте по стеблу трохи вище коренів. У разі виявлення на зрізі плям або бурих кілець можете бути впевнені, що це патологічні утворення грибка, які розрослися в провідних судинах рослини і блокують її живлення.

Зверніть увагу: якщо рослина в’яне вранці після вчорашнього поливу, значить, лікувати її не має сенсу. Видаліть її повністю з ділянки і спаліть. Так ви обмежите поширення цієї хвороби.

Повноцінно розвинені рослини мають імунітет і опірність грибку. Страждають від вілту перш за все слабкі і пошкоджені екземпляри. У більшості випадків цього захворювання винні самі городники. Це може статися, коли викопуєте в розсаднику саджанці, пересаджуєте рослини в інші місця, коли висаджуєте розсаду, якщо занадто глибоко і інтенсивно обробляєте землю, коли неакуратно працюєте з ґрунтом безпосередньо біля стовбура. Пошкоджене коріння і нижня частина стебла при неакуратному підгортанні дають грибкам можливість проникнути в рослину і зсередини проводити свою згубну діяльність. В інших випадках зараженню сприяє діяльність шкідників, які пошкоджують кореневище, і гризуче-сисних комах, що послаблюють загальний стан рослини.

На моїй практиці був випадок, коли чорну смородину в розсаднику просто масово заражали вілтом, обробляючи міжряддя мотоблоком. При цьому, зрозуміло, підрізалися дрібні корінці, через які інструментом і передавалося захворювання саджанців. І що цікаво – в самому розсаднику вілт себе мало проявляв. Бо розсадник знаходився на піщаному ґрунті, що, незважаючи на зараження, сприяло хорошій аерації коренів і рослини, самі не хворіли, але залишалися інфікованими. Крім того, в розсаднику був регулярний крапельний полив і знаходився він на півночі України (а в прохолодних умовах смородину вражає менше!).

Але ось коли один знайомий фермер з Краматорська Донецької області (південний схід) замовив у цьому розсаднику саджанці і висадив їх у себе на сухому чорноземі, то результат був плачевним! В середині літа всі кущі мали характерні ознаки ураження вілтом. На другий рік практично всі кущі повністю загинули. І повторні спроби фермера виростити чорну смородину знову на цій ділянці не увінчалися успіхом, оскільки ділянка вже була заражена грибками.

Однак в ряді випадків, особливо, коли це стосується овочевих культур, сприяє грибковому ураженню ґрунту і рослин вілтом саме рясний полив, тому що у вологому середовищі хвороба активніше розмножується. З цієї причини внаслідок вечірнього поливу уражена грибком культура гине безповоротно.

Ще сприятливо впливають на розвиток грибків ті сезони, коли денні та нічні температури різко коливаються.

Грибок Verticillium благополучно себе почуває приблизно при 20°C. З цієї причини, коли холоднішає нижче 15°C, спори грибка знижують свою активність, втративши здатність швидко розмножуватися, і рослина оживає, випускаючи і нарощуючи нові пагони.

Найголовніше правило боротьби з вілтом – не намагатися врятувати рослину, яка вже заражена і їй навряд чи можна допомогти, а зосередитися на профілактичних заходах, щоб врятувати здорові. Ні за яких обставин не відкладайте ці рослини для приготування компосту, цим ви не отримаєте якісне добриво, а тільки розселите грибок по всій території.

При профілактичній обробці ґрунту, насіння, саджанців і коренів можна використовувати природні фунгіциди. Для цього підійдуть відвари з рослин ромашки, листя тютюну. Також настої можна приготувати з деревного вугілля, золи і сажі.

З метою профілактики борозни і лунки, підготовлені до посадки, можна обробити розчином біопрепарату Триходермін. Він є найкращим з біологічних засобів, що бореться крім вертицильозу ще й з фузаріозом (також викликає захворювання коренів і судинної системи рослин, причому губить рослини навіть швидше!). Інший біопрепарат – Фітоспорин також ефективний при використанні його для протруювання насіння і знезараження розсади.

Але найбільш виражений захисний ефект буде у хімічних препаратів. Серед них можна виділити: Превікур, Максим, КС. Але їх слід застосовувати тоді, коли біологічні виявилися неефективними. Ці фунгіциди прекрасно справляються і з передпосівною обробкою, і з дезінфекцією квіткових цибулин, бульб і насіння.

Не порушуйте культурооберт на своєму городі. Багаторічні чагарники і дерева можна висадити на колишнє місце після п’ятирічної перерви. Прибирайте урожай дочиста, згнилі і зіпсовані плоди видаляйте з гілок повністю, спалюючи їх за межами ділянки після збирання.

Ґрунт повинен бути нормально зволоженим: ні пересушеним, ні мокрим. Після випадання рясних дощів кожні два-три дні потрібно розпушувати землю для кращого випаровування вологи.

Вода, якою поливаєте, повинна бути прогріта сонцем, для уникнення стресу через переохолодження рослин.

Допоможе рослинам встояти від грибкових хвороб добрива з вмістом фосфору і калію. Для максимально повного їх засвоєння рослинами, потрібно ґрунт зробити нейтрально кислим. Тому восени і навесні обробляйте ґрунт деревною золою, доломітовим борошном або вапном.

Підтримка землі в доглянутому стані знижує ризик того, що виникне захворювання вертицильозом на вашому городі, і гарантує отримання великого врожаю.

Василь САЄНКО,
біолог. м. Харків.

Вишнева попелиця і пагонова міль

Вже який рік помічаю на пагонах вишні та черешні рясні скупчення попелиці.
Її так багато, що пагони і листя скручуються, навіть засихають.
Пробував бризкати відварами трав і цибулі. Не дуже допомогло.
А ще в цьому році, як тільки стали набухати бруньки,
помітив на них якусь павутину. І не всі бруньки на дереві потім розкрилися.
Теж, напевно, якийсь шкідник постарався?
Віталій ГОРОБЕЦЬ,
м. Курахове Донецької обл.

Вишнева попелиця, з якою ви зіткнулися, переважно вражає дерева черешні і вишні. Зимує на гілках біля основи бруньок у вигляді яєць витягнутої форми і чорного кольору. На етапі розпускання бруньок з’являються перші личинки, тоді виходять безкрилі зеленуваті комахи, які з часом утворюють масові колонії на тильних сторонах листів. Як харчування вони використовують сік пагонів і листя, в результаті чого останні швидко висихають і опадають. Згодом, при сильному ураженні, дерево слабшає і може загинути повністю.

Для боротьби з вишневою попелицею перш за все проріджуємо прикореневі порослі навесні. Адже попелиця дуже любить селитися саме на ніжних порослевих пагонах, які ростуть безперервно. Зрілі пагони і старе листя попелиця прокусити не може. Звідси один з методів боротьби з попелицею – прищипка верхівок порослевих пагонів. Однак після їх відростання попелиця знову з’явиться.

Від неї існує дуже багато засобів. Кардинальний метод – після цвітіння обприскуємо вишні, черешні та інші дерева системними інсектицидами, такими як Актара, Конфідор, Бі-58 Новий, Актеллік та ін. Це сильні отрути, які забезпечать тривалий захисний ефект від попелиці та інших шкідників.

Якщо попелиці небагато, тоді використовуємо біопрепарат Актофіт, який нешкідливий для людей. А вже через кілька діб застосовуємо міцну водну настоянку гострого перцю, додаючи для кращого прилипання мильний розчин. Досить ефективний також рідкий дим (купуйте будь-який, найдешевший!), доза-100-150 г на 1 відро води. Але як біопрепаратом, так і народними засобами обробки потрібно проводити неодноразово.

А ось різні відвари трав або зовсім не діють на попелицю, або дають дуже слабкий ефект. Дуже шкода, що багато довірливих городників все ще вірять подібним порадам, які рік з року дають різні диванні знавці, які, очевидно, і в садах не бували, і шкідників в очі не бачили.

Інший шкідник, симптоми появи якого ви описали, – вишнева пагонова (брунькова) міль. Вона часто зустрічається на вишні, яблуні, черешні, сливі та груші.

Метелик має черевце коричневого кольору, розмах його крил досягає до 10-12 см. Для майбутнього гнізда вибирає тріщини в корі, розташовані поблизу від бруньок, де відкладає яйця зеленого кольору з чорними крапками. Там же і зимує, а з приходом весни вражає бруньки, прогризаючи в них проходи і обплутуючи павутиною. Це призводить до засихання і швидкого ураження окремих гілок і цілих дерев. Після закінчення періоду цвітіння гусениці спускаються на ґрунт, де і заляльковуються. Процес завершується в кінці червня-на початку липня, після цього з’являються метелики, які роблять нові яйцекладки, здатні зимувати.

Для боротьби з вишневою пагоновою міллю в стадії лялечки в ґрунті – розпушують і перекопують простір навколо коренів. Але найбільш ефективною буде обробка дерев перед розкриттям бруньок системними інсектицидами, вже згаданими для боротьби з попелицею.

Денис ТЕРЕНТЬЄВ,
біолог, агроном,
консультант тижневика «Хазяїн».

Веббанер Хозяин Укрпошта
Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати:

Оставьте ответ