Нещодавно прослухав лекції мікробіолога і фізіолога з Австралії, доктора Крістін Джонс – і пазл про живлення рослин склався майже повністю! Ділюся.
За нуль відліку беремо мінеральний азот. На ньому рослини потужно ростуть і навіть жирують. Але! Коли корені ковтають сечовину, амоній і нітрати, то майже перестають виділяти поживні ексудати для своєї ризосферної мікрофлори. З чого б?.. Одночасно рослина стає пухкою, смачною для шкідників і ніжною для хвороб – і ми ллємо пестициди. А якщо азоту надлишок, то глюкоза листя раптом починає упаковуватися в крохмаль, який забиває судини – і від врожаю залишається половина. Щось не так з цим легкодоступним мінеральним азотом!
Добре, подивимося органічний. Сечовина – це, між іншим, карбамід, а аміди відносяться до органічної хімії. І більше того. Багатьма дослідами давно доведено: амінокислоти – куди більш цінне джерело азоту, ніж мінералка. Це готовий матеріал для побудови білків, по суті – вітаміни для прискореного розвитку, тому що різні білки виконують в рослині різні функції, від будівельних і ферментативних до захисних.
Як добрива відмінно себе показали продукти ферментного гідролізу білкових відходів тваринництва. Дуже успішно, а іноді неперевершено показує себе гранульована суха кров. З’явилися і стрімко завойовують ринок амінокислотні добрива (наприклад, амінокати, амінопауери, аміносоли, металосати, фолік-аміновігори, плонвіти, відомі нам Мегафол і Радіфарм, та ін.) – ефекти їх говорять самі за себе.
Значить, лити в грядки, під мульчу, непотрібні бульйони та інші молочні продукти зовсім не безглуздо. Але якщо рослинам так потрібні амінокислоти і білки, то де вони їх беруть? Адже в ґрунті ці речовини миттєво з’їдаються мікрофлорою!
Виявляється, рослини живляться точно так же, як жуйні тварини, та й ми, якщо не отримуємо достатньо білків. За словами К. Джонс, це нещодавно відкрито і відстежено вченими за допомогою найпотужніших мікроскопів.
Звідки бере білкову їжу корова, яка всю зиму жує сіно, а то і просто солому? Звідки бере білки могутній як, що жує тільки суху вивітрену траву високогір’я? Вони на цій соломі вирощують в рубці (так називають перший і найбільший відділ чотирикамерного шлунка жуйних тварин, де відбувається ферментація їжі. – Прим. редакції) кілограми бактерій. Бактерії виробляють всі потрібні білки, включаючи ферменти і гормони. Ось цей білковий корм копитні і засвоюють. Їх харчування – союз з бактеріями. Вони не травоїдні, а симбіотрофи. Власне, і у нас, і у всіх тварин та комах мікробіом кишківника грає ту ж роль: він заповнює нестачу білкових продуктів, ферментів і гормонів у організмі.
Виявилося, за аналогією з тваринами, саме для цього і рослини виділяють у ґрунт до 40 % продуктів фотосинтезу, насичуючи ґрунт вуглеводами! Саме для цього вони культивують ризосферних мікробів навколо кожного з мільярдів зростаючих корінців (фото 1).
А ось фото 2 з унікальної книги С. А. Самцевича (1985) про кореневі виділення. До речі, за його розрахунками, цих вуглеводистих гелів (у сухій речовині!) коріння виділяє більше, ніж важить вся надземна біомаса. А зі слів К. Джонс, завдяки відсутності видування та інших втрат, коріння поставляє в ґрунт в середньому в 15-20 разів більше вуглецю, ніж вся надземна біомаса. Ось чому орні ґрунти хоч якось живі, незважаючи на великий винос з них органіки з урожаєм!
Так ось: біля коренів виявлений процес ризофагії. Бактерії, розмножені виділеннями, просто поглинаються, всмоктуються в корені повністю. У центральних судинах корінця з них зчищаються оболонки, і весь їх вміст засвоюється. Почасти – коренем, почасти подається наверх, в крону, в клітини листя. А що? Росички з непентесами комах їдять, і нічого!
Але найдивовижніше відбувається потім. ДНК багатьох бактерій залишаються недоторканими, і корінь викидає їх назад у ґрунт через кореневі волоски. У ґрунті ці ДНК, вже не знаю як, але відновлюють свої клітинні мембрани – знову стають бактеріями, якщо є відповідне живильне середовище. І цикл годування рослин білками повторюється. Представили ефективність процесу? Ось це я розумію – безвідходне виробництво!
Все встало на місця. «Кишківник землі» – не черви, а саме коріння! Все живе на планеті харчується симбіотрофно, за допомогою особистих мікробних спільнот – мікробіомів. По суті, всі ми їмо, щоб, перш за все, нагодувати свій мікробіом. А він вже стежить за дефіцитами, нашим станом і навіть настроєм. Тому їжа повинна бути не просто поживною і смачною, але головне – легкотравною для наших мікробів. Є про що задуматися!
А благополуччя рослини, зі слів Джонс, визначається тим, наскільки активно вона видає в ґрунт кореневі виділення. Це видно за показниками концентрації клітинного соку. Багато виділень – багато мікробів ризосфери – багато білкової їжі корінню – сік більш насичений усіма речовинами – врожай більш високої якості.
І ось два факти від К. Джонс. Перший: на мінералці та оранці клітинний сік дуже бідний (рефракція 3-4), а на природній агротехніці з проміжними і покривними культурами – набагато багатший (рефракція до 20). Другий: бачачи зерно першого класу і навіть вище, австралійські трейдери вже не перевіряють його на нітрати і пестициди. Знають: чисте! Пестициди постійно потрібні тільки на мінеральному інтенсиві, але тут урожай завжди набагато нижче за якістю.
Микола КУРДЮМОВ,
агроном-дослідник.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Кизил: осіння посадка і догляд
- І їстівна, і декоративна. Вирощуємо Суворовську цибулю-гігант
- Посадка озимого часнику. Як все правильно зробити
- Сад чекає підживлення
