Цитата номера
Маю тільки небо над собою,
Маю тільки душу при собі.
Ліна КОСТЕНКО.
У перекладі з грецької «апрель» означає «зігріваючий, сонячний, зігрітий сонцем». І то так: на вигляд квітень – сама радість: у посмішках верби, у набираючих зелену бруньку черемхах, в золотих коронах мати-й-мачухи.
А чи чули ви в ці дні весняну пісню жайворонка? У полях ще місцями сніг видніється, вночі ще можливі неждані заморозки, а він вже п’є квітневу глибину неба, співає весну, радість оновлення. Не тільки природи, а й душі.
Йдеш собі задумливо потемнілою, поритою струмками і сонцем, облямованою з боків першою зеленню стежкою – і раптом десь в небі, над самою головою, тоненька, ледь чутна трель: переливчаста, дзвінка, як весняні струмочки.
З ранку до вечора дзвенить його срібний дзвіночок. І відразу відчуваєш усіма фібрами душі, як теплішає повітря від цієї легкої, немов весняний серпанок, пісні. Дивишся, опівдні під ці мелодійні переливи затанцювали на деревах, застрибали іскринки капелі, закачалися, ніби п’яні, від весняного вітру переліски, сади і парки, розлилися береги пробуджених річок.
Милуюся, як крокують на очах просохлими дорогами люди, радіючи блакитним туманам в очах землі. І майже ніхто з них не здогадується (або взагалі не знає), що цей маленький трепетний клубочок, завислий над головою в бездонній глибині квітневого неба, розтопив сніг, розбудив весну, а тепер ось, як дитина, безпричинно співає і сміється, радіючи життєвому оновленню. Як писав Симеон Полоцький: «Всю землю в цвіт квітень одягає. Весь собор людський до радості закликає».
Сонце піднімається все вище, дні стають теплішими і довшими, хоча ще можливі й похолодання, й сніг з хуртовинами в середині місяця на квітучі дерева, як в позаминулому і минулому роках. Все може бути, і до всього потрібно бути готовими.
Починається сокорух. Вся природа відчуває на собі життєдайну дію весни. І як же багато треба встигнути зробити в кожен сприятливий день!
«На початку місяця, поки земля ще зовсім не відтанула і прогрілася, поспішаю завершити обрізку дерев і чагарників, зачистити від моху і пошкоджень штамби і скелетні гілки плодових дерев, – пише нам О. П. Олексієнко з м. Жовті Води Дніпропетровської області. – Після такої профілактики стовбури обов’язково білю вапняним розчином. Якщо потрібно, проводжу лікування пошкоджених насаджень. Для цього використовую перевірені роками мідний і залізний купорос, садовий вар, замазку».
У квітні потрібно встигнути посадити потрібні плодові дерева і чагарники, квіти, в період активного сокоруху проводять щеплення за кору і містком. Робіт багато, тільки встигай!
В цей час починають цвісти абрикоси, жимолость, черемха, бузок та інші культури. Як сніг на голову, можуть нагрянути згубні заморозки. Для захисту від них всі засоби добрі: і рясні поливи насаджень, і зрошення зверху, але найбільш поширений і перевірений для цього старовинний спосіб – димлення саду, який здавна застосовували наші діди-прадіди.
«Для спорудження димової купи я вбиваю в землю дерев’яний кілок, а з боків від нього кладу дві жердини, – ділиться власним досвідом В. Ф. Лимаренко з м. Карлівка Полтавської області. – Навколо кола на жердині укладаю сушняк, що залишився після обрізки саду, хмиз, суху солому і листя, а поверх них – добре зволожені рослинні залишки, гній, торф, загалом все, що опиниться під рукою. Все покриваю тонким шаром землі. Купу підпалюю через отвір, що утворився після витягування кола. Зазвичай на сад розміром з одну сотку досить 1-2 таких куп».
Але робота роботою, а в перервах на відпочинок все ж не забувайте спостерігати за змінами, що відбуваються навколо. Слухати голоси весни. Відпочивати не тільки від роботи, але і від усього накипілого, наболілого, обридлого. Насолоджуйтесь життям і весною. Пробуджуйте душу. Нехай її зігріває весняне тепло.
Володимир Заїка,
редактор всеукраїнського тижневика «Хазяїн».
Рядки з листів
Здійснилася дитяча мрія
Якось купила на пошті газету «Хазяїн», вона мені так сподобалася, що тепер не розлучаюся з нею. Живу я в приватному секторі, й газета допомагає у всьому. Особливо подобаються публікації про квіти, які дуже люблю, особливо тюльпани. Може, тому, що я народилася навесні?
Коли ще ходила в школу, бачила у багатьох на подвір’ях буяння тюльпанів, і дуже хотілося, щоб і у мене теж завжди було їх багато – бабуся і мама в основному саджали однорічники. Коли я виросла, на роботі познайомилася з жінкою, яка подарувала мені кілька цибулин. Їх я посадила вдома. А одного разу сталося просто диво: на околиці міста на галявині біля лісосмуги, куди люди звозили побутове сміття, ми з подругою набрели на море тюльпанів, яке виглядало, немов у казці! Я накопала там багато цибулин цих квітів різних забарвлень. І тепер у мене в палісаднику і на городі – буяння тюльпанів: здійснилася шкільна мрія!
Інна КОВАЛЕНКО,
м. Покровськ
Донецької обл.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
