Демодекоз у собак

0
288
Демодекоз у собак
Реклама

Читати російською мовою

Зміст

  1. Збудник захворювання
  2. Як відбувається зараження
  3. Причини виникнення демодекозу
  4. Форми демодекозу
  5. Як лікувати
  6. Профілактика

У моєї німецької вівчарки
(вік – 6 років) підшкірний кліщ.
Кажуть, що це захворювання майже не лікується.
Що можна зробити,
щоб зменшити страждання собаки?
В. М. ДУБ, смт Іванівка,
Генічеський р-н Херсонської обл.

Шановний Вікторе Миколайовичу! Підшкірний кліщ, або залозниця, зустрічається у собак різних порід, зокрема у німецьких вівчарок. Він викликає досить серйозне захворювання – 
демодекоз, яке може привести до загибелі вашого чотириногого друга.

Збудник захворювання

Підшкірні кліщі виду Demodex canis, являють собою частину нормальної фауни шкіри, де вони зустрічаються біля волосяних фолікулів, а також зовнішніх слухових проходах у багатьох здорових собак, не викликаючи при цьому захворювання. Розглянути їх можна тільки в мікроскоп, тому що розмір членистоногого становить всього 0,2-0,26 мм. Однак, при зниженні імунітету починається активне розмноження кліщів у волосяних цибулинах і їх придатках, що призводить до ураження шкіри і втрати шерсті.

Весь життєвий цикл демодекса (яйця – личинки – німфи – дорослі особини) проходить тільки в шкірі тварини. Поза організмом господаря кліщі гинуть, виживаючи не більше години при кімнатній температурі.

Демодекоз у собак
Паразити у волосяних фолікулах і сальних залозах

Як відбувається зараження

Зазвичай це контактний шлях:

  • новонароджені цуценята від матері в перші дні після народження;
  • спілкування з хворою собакою.
  • також через предмети догляду за хворою твариною.

Ветеринари вважають, що виробники, які страждають демодекозом, повинні бути виключені з селекційної роботи, так само як і їх цуценята.

 

Причини виникнення демодекозу

Кліщ демодекс практично завжди присутній в шкірі в невеликих кількостях протягом усього життя вашого вихованця і при цьому він не викликає розвитку захворювання. Тому саме здоровий організм здатний тримати популяцію кліщів під контролем. До причин, що призводять до виникнення хвороби, відносять:

  • генетичні фактори;
  • порушення імунітету;
  • ендокринні захворювання.

Сприятливими факторами на думку фахівців є:

  • вік;
  • короткошерстість;
  • неповноцінне годування;
  • період тічки і вагітності у сук;
  • стрес;
  • внутрішні паразити;
  • хронічні захворювання;
  • злоякісні пухлини.

В особливу групу ветеринари виділяють медикаменти, що пригнічують імунітет, наприклад, стероїдні гормони.

Демодекоз у собак
Статевозріла форма кліща

Форми демодекозу

За ступенем розвитку захворювання ділять на форми:

  • Локалізована: з невеликою кількістю осередків, при порушеннях імунітету вона може стати початковою стадією генералізованого захворювання.
  • Генералізована, або дорослих собак: захоплює великі площі поверхні шкіри, з’являються ранки.
  • Ювенільна (цуценята, молоді собаки): виникає у цуценят до року.

Клінічними проявами вважаються:

  • облисіння, або алопеція;
  • почервоніння шкіри;
  • лущення шкіри в осередках ураження;
  • формуються горбики, наповнені гноєм і кліщами, з’являється неприємний запах.

На тлі демодекозу можуть розвинутися вторинні бактеріальні та грибкові ураження шкіри.

Зазвичай осередки ураження виникають в області морди, особливо навколо повік і губ, а також в області кінцівок і тулуба.

При локалізованому демодекозі в разі, якщо цуценята не отримують препаратів, що пригнічують імунітет, можливе самостійне (спонтанне) одужання без лікування і вже через 1-2 місяці уражені ділянки покриваються новою шерсткою.

Як лікувати

При підозрі на демодекоз необхідно звернутися до ветеринара-дерматолога. Для підтвердження діагнозу потрібне проведення огляду і взяття зішкрібів шкіри.

Зараз для лікування демодекозу у собак застосовуються препарати, засновані на сполуках нової групи – 
ізоксазолінах, які використовують і для захисту вихованців від бліх і кліщів. Тривалість їх дії може досягати 5 тижнів.

Собака повинна отримувати препарати протягом мінімум місяця після клінічного одужання і відсутності кліщів у зішкрібах шкіри. Якщо ж ваш вихованець проходить лікування через злоякісні новоутворення, то застосування препаратів від демодекозу може бути пожиттєвим.

При локалізованому ювенільному демодекозі у собак до року не проводити ніякого лікування можна принаймні 4-6 тижнів, а в разі поширення уражень – почати терапію.

Профілактика

Для попередження розвитку демодекозу важливі профілактичні заходи.

До них відносять:

  • Постійне використання спеціальних нашийників, шампунів, спреїв або крапель Спот-он від бліх і кліщів.
  • Цуценятам від батьків, які страждають на демодекоз, потрібне постійне застосування препаратів (тому перед придбанням цуценяти важливо дізнатися всі проблеми виробників). Щомісячний прийом спеціальних препаратів (з двомісячного віку відповідно до ваги незалежно від годування), може запобігти розвитку захворювання у вихованця, незважаючи на генетичну схильність.
  • Підтримка імунної системи собаки: якісне годування, прийом вітамінів і добрі умови утримання.
  • Щорічна вакцинація, проведення протипаразитарної та протиблошиної терапії 1 раз на 3 місяці.
  • Регулярне прання іграшок і підстилок вихованця.
  • Повна відсутність контакту з потенційно хворими тваринами (бродячі собаки).
  • Підтримка температурного і вологісного режиму в приміщенні, де проживає вихованець (сухість, тепло).

Ірина СЕЛЮТІНА.

Веббанер Хозяин Укрпошта
Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати:

Оставьте ответ