Турнепс – кормова ріпа

0
36
Турнепс - кормовая репа

Читати російською мовою

Зміст

  1. Ріпо, куди ти поділася?
  2. Бруква

Розкажіть, як вирощувати кормову ріпу? У минулому році її сходи були прекрасні, прорідили її на 4-5 см, але через деякий час рослини ріпи зів’яли і засохли. До осені нічого не залишилося. Можливо, причиною стала посуха? Сусідами ріпи були кормовий і столовий буряк. Земля у нас супіщана.
Сім’я РОМАНЕНКІВ, с. Крутий Берег, Лубенський р-н Полтавської обл.

Турнепс являє собою кормовий різновид звичайної городньої ріпи, тієї самої, яку у відомій казці тягли дідусь з бабусею і мишкою на додачу. Це дворічний коренеплід родини Капустяних, що прийшов до нас з Середземномор’я. Ріпа і турнепс одомашнені людиною вже 4 тисячі років тому і здавна вважалися найпростішою і доступною їжею.

Вирощують турнепс в основному для відгодівлі худоби, а городники-любителі використовують як звичайну ріпу, так і турнепс також і в кулінарії. Кормові сорти турнепсу відрізняються від звичайної ріпи більшою продуктивністю. При оптимальній агротехніці врожайність їх коренеплодів становить 400-500 центнера з гектара (іноді до 1000!), а листя, що йде на корм худобі – до 150 центнерів з гектара.

В цілому агротехніка турнепсу схожа з вирощуванням редьки. Турнепс – 
культура скоростигла, з періодом дозрівання 80-120 днів. У господарствах при вирощуванні для кормових цілей його використовують переважно як післязбиральну культуру, висіваючи після збору врожаю ранньостиглих культур: зеленних, ранньої капусти, картоплі і навіть томатів. Що пояснюється тим, що турнепс відмінно переносить заморозки до -8 градусів і може рости на грядках до глибокої осені, з кожним днем збільшуючи масу коренеплодів і листя.

Однак крім холодостійкості у турнепсу є і один мінус – він добре розвивається в температурному діапазоні від 12 до 15°С. А при більш високій температурі рослини сповільнюють ріст і погано розвиваються. Особливо ускладнюється ця ситуація посухою, що можливо і стало причиною того, що сходи кормової ріпи у нашого читача загинули.

Адже на формування врожаю цей коренеплід вимагає багато води. Коли вологоємність ґрунту недостатня, якщо сходи і не загинуть, то з них виростають дрібні і дерев’янисті коренеплоди. З цієї причини турнепс більше вирощують у північних регіонах. А на півдні його висівають, лише коли пройде жаркий період літа. Враховуючи, що в південних районах України вересень і жовтень є теплими місяцями, причому нерідко навіть в листопаді заморозки невеликі, то цілком можливо вирощувати турнепс при посіві в кінці серпня-на початку вересня. Але важливо при цьому забезпечити сходам полив, оскільки навіть у вересні на півдні України буває жарко і сухо, як влітку.

А для літнього споживання турнепс сіють рано навесні – в березні.

До слова, з турнепсу можна зробити непоганий овочевий салат. Для цього коренеплоди натирають на тертці, додають терту моркву, подрібнену цибулю і кріп, рослинну олію і сіль – за смаком. Для ситості можна додати подрібнені яйця.

Ріпо, куди ти поділася?

На додаток до матеріалу про турнепс, до місця припало і питання іншого нашого активного читача – Миколи Глущенка з Харківської області, який запитує: «Куди ж поділася з наших городів ріпа? Чому вона скрізь згадується, але багато моїх знайомих навіть її коренеплодів ніколи не бачили? Нещодавно в продажі на ринку пощастило побачити її коренеплоди, але навіть не знаємо, що з них приготувати. А дуже цікаво!».

Причин зникнення ріпи з нашого раціону кілька. Хоч ми і вважаємо її зникнення незаслуженим – адже це дуже корисний для здоров’я овоч, але ріпа просто була витіснена так само, як і пастернак, культивуванням картоплі.

Наші предки гідно цінували цю культуру, адже до XVIII століття ця ріпа була головною в споживчому кошику того часу, замінюючи нинішню картоплю. Вона була дуже дешевим і доступним овочем, адже не дарма кажуть, що «дешевше пареної ріпи» можна було нічого і не знайти. Ріпа росла у всіх кліматичних зонах тодішньої Російської імперії, аж до Північного Льодовитого океану, а їли її свіжою, печеною, вареною і навіть готували з неї квас.

Спочатку їли коренеплоди рослини, однак, коли цю культуру розкуштували англійці, з’ясувалося, що можна їсти не тільки корінь, але і молоде листя, що нагадує гірчицю і подається на стіл у вигляді салату. Згодом також виділилася грань між ріпою і турнепсом: ріпа вживається людиною в їжу, а турнепсом, що має великі коренеплоди, годують здебільшого тварин.

Сік ріпи вживали моряки як ліки від цинги, його і зараз часто використовують як протикашльовий, проносний, сечогінний і заспокійливий засіб. За кількістю вітаміну С, що міститься в коренеплодах, ріпа вдвічі перевершує цитрусові, малину і капусту, в 6 разів буряк та цибулю і більш, ніж в 10 разів, моркву. Родзинкою коренеплодів ріпи також є гірчичні олії, що пригнічують життєдіяльність шкідливих бактерій. Але не всім до смаку свіжа ріпа і турнепс, деякі люди не можуть їсти цей коренеплід через специфічний присмак.

Ось порада: для видалення гіркоти перед тушкуванням або запіканням шматочки ріпи краще ошпарити окропом. Однак, якщо у людини захворювання шлунка або кишечника – краще все-таки утриматися від вживання цього коренеплоду.

На закінчення відзначимо, що кулінарна ріпа, так само, як турнепс, погано переносить спеку і засуху. І багато господарів у нас просто не враховують цей фактор, тому, висіваючи її пізно навесні, залишаються без врожаю. А сіяти ріпу треба рано навесні, як тільки відтане ґрунт – в бруд! А також восени – 
у вересні.

Крім того, сходи ріпи, так само, як редьки і редиски, сильно схильні до знищення хрестоцвітною блішкою, яка їх за пару діб з’їдає повністю, не залишивши і сліду! Тому, вирощуючи ріпу, потрібно обов’язково при появі сходів відразу ж обробити їх препаратами від листоблішки: Бі-58 новий, Актара, Децис, Арріво, Шерпа або іншими, асортимент яких вам запропонують в спеціалізованих магазинах. А якщо грядка невелика, то її можна обробляти щотижня біопрепаратом Актофіт або накрити спанбондом, щоб блішки не добралася до сходів.

Бруква

Напишіть, як вирощувати брукву?
В Європі, Білорусії вона у великій пошані,
а в Україні чомусь ніде не зустрічав.
П. П. СИДОРЕНКО, м. Дніпропетровськ.

Бруква багато в чому схожа з ріпою, вона дуже поживна. Їдять її свіжою, шаткують в салати, а також варять, парять, тушкують, смажать і готують супи. Як і ріпа, вона протипоказана при запальних процесах у шлунку, але ось для посилення моторики кишечника її успішно застосовують.

Раніше її їли як повсякденну їжу і лікувалися від кору, від захворювань горла, а соком промивали рани та опіки. Використовували брукву як сечогінний і відхаркувальний засіб. Зараз же брукву більше випрошують як кормову культуру.

Бруква, так само, як ріпа і турнепс, невибаглива до природних умов, невимоглива до ґрунтів і надзвичайно холодостійка. Незважаючи на спорідненість, навіть якщо ви випадково переплутали насіння, коли з’являться сходи, їх можна відрізнити: у сходів брукви буде гладке листя з восковим нальотом, а у ріпи і турнепсу – 
опушене.

За холодостійкістю ріпа і турнепс трохи перевершують брукву, їх насіння проростає вже при 2-3°С, а витримують заморозки до мінус 5-6°С. Це ж стосується і дорослих рослин, тому ці культури можна сміливо садити, коли земля ще не прогрілася (благо, насіння цих культур дуже дрібні, у 
1 г міститься близько 300 насінин) і глибоко їх закладати не варто, а то і зовсім можна розсипати прямо по снігу. Норма висадки – 10-20 рослин на 1 м рядка.

При температурі ґрунту 8-10°С сходи з’являться через 5-7 днів. Однак, якщо весна буде затяжною – хорошого врожаю можна не чекати, адже частина рослин загине достроково, а наступного року піде в цвітіння і доброї ріпки не вийде. Не вийде її і при посусі: бруква і ріпа вкрай вимогливі до вологи і через це багато хто намагається південніше Києва і Харкова вирощувати не їх, а кормовий буряк, який більш посухостійкий.

Коренеплоди брукви краще вирощувати у вологих місцях, в зниженнях, на північних схилах. Добре забезпечені вологою, рослини легко збільшують урожай вдвічі.

Бруква добре росте на важких і перезволожених ґрунтах, ріпа і турнепс – на легких зі слабкою кислотністю. Ви можете зустріти приклади, коли ці культури висаджують розсадою. Здавалося б, в нашому кліматі настільки екзотичні методи не потрібні і на всій території країни ці культури успішно можуть рости в ґрунті до глибоких заморозків. Хіба що для отримання насіння коренеплоди потрібно висадити в ґрунт на наступний рік. До появи насіння в такому випадку знадобиться ще 3-4 місяці.

Однак сенс в розсадному посіві брукви є: по-перше, це спосіб раніше висадити її в ґрунт і отримати більші коренеплоди; а по-друге, непотрібно буде воювати з блішкою, що підкошує її сходи. Тому розсадний метод дозволить з гарантією отримати розвинені рослини і хороший урожай. Особливо в умовах присадибної ділянки, де зазвичай багато брукви не садять.

Підготував Денис ТЕРЕНТЬЄВ,
біолог, агроном.

Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати: