Турнепс – кормова ріпа

0
397
Турнепс - кормовая репа
Реклама

Читати російською мовою

Зміст

  1. Ріпо, куди ти поділася?
  2. Бруква

Розкажіть, як вирощувати кормову ріпу? У минулому році її сходи були прекрасні, прорідили її на 4-5 см, але через деякий час рослини ріпи зів’яли і засохли. До осені нічого не залишилося. Можливо, причиною стала посуха? Сусідами ріпи були кормовий і столовий буряк. Земля у нас супіщана.
Сім’я РОМАНЕНКІВ, с. Крутий Берег, Лубенський р-н Полтавської обл.

Турнепс являє собою кормовий різновид звичайної городньої ріпи, тієї самої, яку у відомій казці тягли дідусь з бабусею і мишкою на додачу. Це дворічний коренеплід родини Капустяних, що прийшов до нас з Середземномор’я. Ріпа і турнепс одомашнені людиною вже 4 тисячі років тому і здавна вважалися найпростішою і доступною їжею.

Вирощують турнепс в основному для відгодівлі худоби, а городники-любителі використовують як звичайну ріпу, так і турнепс також і в кулінарії. Кормові сорти турнепсу відрізняються від звичайної ріпи більшою продуктивністю. При оптимальній агротехніці врожайність їх коренеплодів становить 400-500 центнера з гектара (іноді до 1000!), а листя, що йде на корм худобі – до 150 центнерів з гектара.

В цілому агротехніка турнепсу схожа з вирощуванням редьки. Турнепс – 
культура скоростигла, з періодом дозрівання 80-120 днів. У господарствах при вирощуванні для кормових цілей його використовують переважно як післязбиральну культуру, висіваючи після збору врожаю ранньостиглих культур: зеленних, ранньої капусти, картоплі і навіть томатів. Що пояснюється тим, що турнепс відмінно переносить заморозки до -8 градусів і може рости на грядках до глибокої осені, з кожним днем збільшуючи масу коренеплодів і листя.

Однак крім холодостійкості у турнепсу є і один мінус – він добре розвивається в температурному діапазоні від 12 до 15°С. А при більш високій температурі рослини сповільнюють ріст і погано розвиваються. Особливо ускладнюється ця ситуація посухою, що можливо і стало причиною того, що сходи кормової ріпи у нашого читача загинули.

Адже на формування врожаю цей коренеплід вимагає багато води. Коли вологоємність ґрунту недостатня, якщо сходи і не загинуть, то з них виростають дрібні і дерев’янисті коренеплоди. З цієї причини турнепс більше вирощують у північних регіонах. А на півдні його висівають, лише коли пройде жаркий період літа. Враховуючи, що в південних районах України вересень і жовтень є теплими місяцями, причому нерідко навіть в листопаді заморозки невеликі, то цілком можливо вирощувати турнепс при посіві в кінці серпня-на початку вересня. Але важливо при цьому забезпечити сходам полив, оскільки навіть у вересні на півдні України буває жарко і сухо, як влітку.

А для літнього споживання турнепс сіють рано навесні – в березні.

До слова, з турнепсу можна зробити непоганий овочевий салат. Для цього коренеплоди натирають на тертці, додають терту моркву, подрібнену цибулю і кріп, рослинну олію і сіль – за смаком. Для ситості можна додати подрібнені яйця.

Ріпо, куди ти поділася?

На додаток до матеріалу про турнепс, до місця припало і питання іншого нашого активного читача – Миколи Глущенка з Харківської області, який запитує: «Куди ж поділася з наших городів ріпа? Чому вона скрізь згадується, але багато моїх знайомих навіть її коренеплодів ніколи не бачили? Нещодавно в продажі на ринку пощастило побачити її коренеплоди, але навіть не знаємо, що з них приготувати. А дуже цікаво!».

Причин зникнення ріпи з нашого раціону кілька. Хоч ми і вважаємо її зникнення незаслуженим – адже це дуже корисний для здоров’я овоч, але ріпа просто була витіснена так само, як і пастернак, культивуванням картоплі.

Наші предки гідно цінували цю культуру, адже до XVIII століття ця ріпа була головною в споживчому кошику того часу, замінюючи нинішню картоплю. Вона була дуже дешевим і доступним овочем, адже не дарма кажуть, що «дешевше пареної ріпи» можна було нічого і не знайти. Ріпа росла у всіх кліматичних зонах тодішньої Російської імперії, аж до Північного Льодовитого океану, а їли її свіжою, печеною, вареною і навіть готували з неї квас.

Спочатку їли коренеплоди рослини, однак, коли цю культуру розкуштували англійці, з’ясувалося, що можна їсти не тільки корінь, але і молоде листя, що нагадує гірчицю і подається на стіл у вигляді салату. Згодом також виділилася грань між ріпою і турнепсом: ріпа вживається людиною в їжу, а турнепсом, що має великі коренеплоди, годують здебільшого тварин.

Сік ріпи вживали моряки як ліки від цинги, його і зараз часто використовують як протикашльовий, проносний, сечогінний і заспокійливий засіб. За кількістю вітаміну С, що міститься в коренеплодах, ріпа вдвічі перевершує цитрусові, малину і капусту, в 6 разів буряк та цибулю і більш, ніж в 10 разів, моркву. Родзинкою коренеплодів ріпи також є гірчичні олії, що пригнічують життєдіяльність шкідливих бактерій. Але не всім до смаку свіжа ріпа і турнепс, деякі люди не можуть їсти цей коренеплід через специфічний присмак.

Ось порада: для видалення гіркоти перед тушкуванням або запіканням шматочки ріпи краще ошпарити окропом. Однак, якщо у людини захворювання шлунка або кишечника – краще все-таки утриматися від вживання цього коренеплоду.

На закінчення відзначимо, що кулінарна ріпа, так само, як турнепс, погано переносить спеку і засуху. І багато господарів у нас просто не враховують цей фактор, тому, висіваючи її пізно навесні, залишаються без врожаю. А сіяти ріпу треба рано навесні, як тільки відтане ґрунт – в бруд! А також восени – 
у вересні.

Крім того, сходи ріпи, так само, як редьки і редиски, сильно схильні до знищення хрестоцвітною блішкою, яка їх за пару діб з’їдає повністю, не залишивши і сліду! Тому, вирощуючи ріпу, потрібно обов’язково при появі сходів відразу ж обробити їх препаратами від листоблішки: Бі-58 новий, Актара, Децис, Арріво, Шерпа або іншими, асортимент яких вам запропонують в спеціалізованих магазинах. А якщо грядка невелика, то її можна обробляти щотижня біопрепаратом Актофіт або накрити спанбондом, щоб блішки не добралася до сходів.

Бруква

Напишіть, як вирощувати брукву?
В Європі, Білорусії вона у великій пошані,
а в Україні чомусь ніде не зустрічав.
П. П. СИДОРЕНКО, м. Дніпропетровськ.

Бруква багато в чому схожа з ріпою, вона дуже поживна. Їдять її свіжою, шаткують в салати, а також варять, парять, тушкують, смажать і готують супи. Як і ріпа, вона протипоказана при запальних процесах у шлунку, але ось для посилення моторики кишечника її успішно застосовують.

Раніше її їли як повсякденну їжу і лікувалися від кору, від захворювань горла, а соком промивали рани та опіки. Використовували брукву як сечогінний і відхаркувальний засіб. Зараз же брукву більше випрошують як кормову культуру.

Бруква, так само, як ріпа і турнепс, невибаглива до природних умов, невимоглива до ґрунтів і надзвичайно холодостійка. Незважаючи на спорідненість, навіть якщо ви випадково переплутали насіння, коли з’являться сходи, їх можна відрізнити: у сходів брукви буде гладке листя з восковим нальотом, а у ріпи і турнепсу – 
опушене.

За холодостійкістю ріпа і турнепс трохи перевершують брукву, їх насіння проростає вже при 2-3°С, а витримують заморозки до мінус 5-6°С. Це ж стосується і дорослих рослин, тому ці культури можна сміливо садити, коли земля ще не прогрілася (благо, насіння цих культур дуже дрібні, у 
1 г міститься близько 300 насінин) і глибоко їх закладати не варто, а то і зовсім можна розсипати прямо по снігу. Норма висадки – 10-20 рослин на 1 м рядка.

При температурі ґрунту 8-10°С сходи з’являться через 5-7 днів. Однак, якщо весна буде затяжною – хорошого врожаю можна не чекати, адже частина рослин загине достроково, а наступного року піде в цвітіння і доброї ріпки не вийде. Не вийде її і при посусі: бруква і ріпа вкрай вимогливі до вологи і через це багато хто намагається південніше Києва і Харкова вирощувати не їх, а кормовий буряк, який більш посухостійкий.

Коренеплоди брукви краще вирощувати у вологих місцях, в зниженнях, на північних схилах. Добре забезпечені вологою, рослини легко збільшують урожай вдвічі.

Бруква добре росте на важких і перезволожених ґрунтах, ріпа і турнепс – на легких зі слабкою кислотністю. Ви можете зустріти приклади, коли ці культури висаджують розсадою. Здавалося б, в нашому кліматі настільки екзотичні методи не потрібні і на всій території країни ці культури успішно можуть рости в ґрунті до глибоких заморозків. Хіба що для отримання насіння коренеплоди потрібно висадити в ґрунт на наступний рік. До появи насіння в такому випадку знадобиться ще 3-4 місяці.

Однак сенс в розсадному посіві брукви є: по-перше, це спосіб раніше висадити її в ґрунт і отримати більші коренеплоди; а по-друге, непотрібно буде воювати з блішкою, що підкошує її сходи. Тому розсадний метод дозволить з гарантією отримати розвинені рослини і хороший урожай. Особливо в умовах присадибної ділянки, де зазвичай багато брукви не садять.

Підготував Денис ТЕРЕНТЬЄВ,
біолог, агроном.

Веббанер Хозяин Укрпошта
Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати:

Оставьте ответ