Способи обробки ґрунту

Читати російською мовою

Нам у спадок від бабусі дісталася ділянка землі в полі.
Хочемо посіяти на ній зернові та соняшник,
щоб був корм для домашньої птиці та поросят.
Ділянка рік простояла без обробки.
Але розуміємо, що тепер потрібно поорати
або зробити якусь ще обробку ґрунту трактором.
Ми люди в агрономії нові, розкажіть,
які взагалі методи обробки ґрунту бувають
і для чого вони потрібні?
Валентина СЕРГІЄНКО,
м. Ізюм Харківської обл.

Шановна Валентино Вікторівно! Ви абсолютно праві: для того, щоб восени або навесні в майбутньому сезоні здійснити посів, вам потрібно буде провести ряд ґрунтообробних заходів. Щоб створити культурним рослинам найкращі умови для росту і плодоношення, а землю тримати в стані родючості, її треба обробляти. Який тип обробки буде обраний, залежить від вирощуваної культури і стану ґрунту.

Механічну обробку ґрунту роблять для:

покращення його структури;
підвищення родючості;
активізації роботи корисних ґрунтових мікроорганізмів;
створення найкращих умов для посіву насіння та його подальшого проростання;
отримання стабільних і великих врожаїв посаджених культур;
знищення бур’янів;
закладення в ґрунт добрив;
профілактики ерозії ґрунту;
вирівнювання ґрунту.

Якщо говорити про основні способи обробки ґрунту, то серед них потрібно виділити оранку, безвідвальну обробку, фрезерування, культивацію, боронування і деякі інші.

Механічна обробка землі не рекомендована на ґрунтах, де росте багато бур’янів, що розмножуються кореневищами. Такі ґрунти потрібно спершу обробити гербіцидами і, перш ніж обробляти за допомогою механізмів, дочекатися загибелі бур’янів. На невеликих ділянках можна зайнятися перекопуванням вручну з вибиранням коренів бур’янів.

Оранка

Це обробка ґрунту плугом, при якій шари ґрунту обертають і розпушують на глибину 15-25 см. Її краще за все проводити на вологий ґрунт, щоб уникнути утворення брил. Але є ще один нюанс, який слід враховувати: занадто рання оранка задовго до посіву або посадки рослин призводить до пересихання ґрунту і утворення твердих грудок.

Потрібно розуміти, що глибокі ями і вибоїни так і залишаться після обробки ґрунту, тому потрібно прикопати їх перед оранкою. Також потрібно скосити високу траву і прибрати рослинні залишки. Це стосується майже всіх способів обробки землі.

Під осінь бажано орати врозвал, щоб утворилися гребені: так буде затримуватися вода при таненні снігу.

Чим пізніше восени буде проведена оранка, тим краще: на поверхні виявляться личинки всіляких шкідників, які загинуть від холоду. Також зруйнуються ходи гризунів, що зменшить їх поголів’я.

Часто лунають рекомендації проводити оранку уздовж довгої сторони, щоб робити поменше розворотів. Але якщо постійно дотримуватися цього правила, то родючий шар землі буде весь час зміщуватися в одну сторону, тому бажано щороку міняти напрямок оранки.

Якщо ви хочете використовувати мотоблок на цілині, то орати краще двічі: перший раз, не сильно заглиблюючи лемеші, а вже повторно – опустивши їх на повну глибину.

І все ж оранка вважається підготовчою обробкою землі з обов’язковою подальшою більш тонкою обробкою (фрезеруванням, культивацією і т. д.)

Безвідвальна оранка

Цей спосіб передбачає оранку без перевертання пласта ґрунту. Таке буває потрібно на ґрунтах з невеликим родючим шаром. На таких землях при звичайній оранці при перевертанні пластів наверх виходить неякісний ґрунт, а той, який поживніше, йде вниз, що знижує врожайність.

Глибина проникнення плуга при такій обробці 30-40 см. Безвідвальну оранку використовують у регіонах, де вітер провокує ерозію ґрунту. Але і на звичайних ділянках один раз в п’ятирічку така обробка землі не завадить. Підґрунтя при цьому насичується повітрям і вологою на всю глибину оранки і поступово перетворюється на родючий шар. За рахунок посиленої аерації земля не промерзає взимку і не пересихає влітку, а ґрунт оздоровлюється.

Мінуси безвідвальної оранки:

неможливість приорювання добрив, особливо органіки;
невисоке кришення ґрунту;
погана знищуваність бур’янів і шкідників.

Фрезерування

Тут працюють обертові фрези. Вони йдуть на глибину до 25 см і дуже сильно подрібнюють і одночасно перемішують ґрунт. Після такої обробки робота на землі перетворюється на суцільне задоволення: ґрунт стає розсипчастим, лопата легко входить в нього, лунки формуються швидко і без напрягу.

Фрезерування розпушує ґрунт скрізь на однакову глибину, чим вигідно відрізняється від звичайної оранки.

Цей спосіб обробки ґрунту постійно використовується на легких ґрунтах, але навіть на них восени все одно потрібно робити глибоку оранку хоча б 1 раз на 3-4 роки, інакше родючість ґрунту може знизитися. Фрезерують і після збору врожаю, готуючи ґрунт під посів сидератів в серпні або вересні.

А ось фрезерувати ділянку, зарослу пирієм, нерозумно: це сприятиме ще більшому поширенню цього або будь-якого іншого бур’яну, який розмножується кореневищами. Також не можна відразу обробляти фрезою забиті ґрунти і цілину: спершу потрібно пройтися плугом.

Не проходьте фрезою одну і ту саму ділянку двічі: це призведе до забивання ґрунту, оскільки він ущільниться через зайве кришення. Слід знати і те, що повторно фреза ніколи не візьме попередню глибину. Якщо вже є якась потреба профрезерувати два рази, то зробіть це через 15-20 днів, коли земля осяде і можна буде піти фрезою на потрібну глибину, а ще за цей час вилізуть бур’яни – ось вони і потраплять під роздачу.

Цікаво

Щоб зрозуміти, чи підходить вам фреза конкретного трактора, виміряйте її діаметр. Справа в тому, що рух вперед можливий тільки при зануренні фрези по вісь, не глибше. Тобто, якщо діаметр фрези 40 см, то максимальна глибина її занурення буде 20 см. Правда, тут спрацює наступний момент: ґрунт додатково піднімається ще на 10 см, тому фактична глибина обробленої землі відразу після фрезерування буде 30 см. Але спокушатися не варто: через тиждень ґрунт вляжеться, і лопата легко увійде тільки на ті ж 20 см, які були запрограмовані діаметром фрези.

Культивація

Її застосовують в основному навесні, щоб неглибоко (на 5-10 см) розпушити ґрунт, не перевертаючи його. При цьому знищуються бур’яни, а при потребі в землю закладаються добрива. Культивують як перед посівом сільськогосподарських культур, так і міжряддя просапних культур (буряка, картоплі, кукурудзи) під час їх вегетації. Тоді залишиться тільки вручну прополоти в самих рядах. Все це необхідно встигнути зробити до появи насіння у бур’янів, інакше воно впаде в ґрунт і ще більше буде поширюватися.

Ця обробка розпушує і вирівнює землю, насичує її повітрям, утримуючи всередині вологу, а також сприяє прогріванню ґрунту і кращому проростанню насіння.

Боронування

Ґрунт розпушують боронами, але дуже неглибоко (від 2 до 8 см). Це дозволяє вирівняти його поверхню, розпушити його, а ще підрізати бур’яни – це основні цілі боронування. Найчастіше боронують ранньою весною або після дощів, поєднуючи з оранкою, або окремою операцією, якщо восени ділянка вже була зорана.

Передчасне боронування по занадто сирій землі спрацьовує з точністю до навпаки: замість розпушення ґрунту відбувається його ущільнення. Але і сильно зволікати теж не можна, інакше ґрунт втратить вологу і результатом боронування стануть численні грудки, які важко піддаються розбивання.

Напрямок боронування має бути перпендикулярним напрямку оранки або по діагоналі до неї.

Обробка плоскорізами

Вона хороша після збирання злакових. Земля при цьому зрізується і злегка перевертається, але не на всій площі, а смугами, що чергуються. Стерня, що залишилася, посприяє снігозатриманню, і земля навесні буде напоєна вологою. Особливо це важливо на ділянках зі схилами, де оранка звичайним плугом спровокує ерозію і сповзання ґрунту, а також розмивання талими водами.

Не варто боятися рослинних залишків: згодом (після заорювання в землю) вони перетворяться на добриво.

Гребенування

Непоганий і дуже ефективний прийом, коли змінюється рельєф поля (штучно створюються гребені), щоб ґрунт добре прогрівся і був готовий до більш раннього засівання. Цього досягають прийомами, схожими на підгортання. Цей спосіб застосовується, коли потрібно видалити надлишки вологи з ґрунту. У районах з перезволоженими ґрунтами культури вирощують саме на таких гребенях.

Коткування

Досить рідкісний, але все-таки використовуваний спосіб обробки землі. Він потрібен в разі утворення на поверхні ґрунту брил (таке буває, якщо оранку робили в дуже суху погоду). Тверді грудки кришать котками (гладкими, кільчасто-шпоровими, кільчасто-зубчастими), ґрунт при цьому ущільнюється. Коткування іноді використовують після фрезерування, щоб ущільнити ґрунт і не дати волозі піти з нього. Цей прийом дуже потрібен кукурудзі перед посівом: тоді виходить закласти її в ґрунт рівномірно і неглибоко.

Лущення ґрунту

Варто згадати і про цю дивину (якщо говорити про приватні ділянки). Роботи виконуються дисковими або лемішними лущильниками, які підрізають ґрунт на глибину 6-10 см, ретельно кришать його і трохи перевертають. Цей прийом використовують відразу після збору врожаю зернових, коли до посіву озимих і, відповідно, оранки перед цим ще далеко, а землю потрібно зберегти в родючому стані. При лущенні знищуються бур’яни гинуть збудники хвороб і шкідники, а ще ґрунт зберігає вологу і це дає можливість мікроорганізмам працювати в повну силу.

Пар

Одним з методів обробки ґрунту є відсутність його обробки протягом певного періоду – так званий пар. Він буває чистим і зайнятим.

Чистий пар – це коли землю з весни до осіннього посіву культур не засаджують ніякими рослинами, а тільки періодично розпушують боронами і культиваторами, позбавляючи від бур’янів, утримуючи вологу в глибині ґрунту і накопичуючи поживні речовини. Після чистого пара урожай зернових збільшується в 1,5-2 рази.

Зайнятий пар передбачає весняний посів культур, які прибирають дуже рано, після чого ґрунт також обробляють різними способами, готуючи його до озимих.

Дмитро ЖИВОГЛЯД,
агроном. м. Харків.

Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати: