Ягоди ожини – справжнє джерело вітамінів і мінералів. Особливо славиться вона своїми антиоксидантними властивостями. Її ягоди і листя благотворно впливають на людський організм, надають омолоджуючий ефект і широко застосовуються в народній медицині. Настої і відвари з листя ожини зміцнюють серцевий м’яз, очищають судини, нормалізують артеріальний тиск і роботу шлунково-кишкового тракту, мають протинабрякову, в’яжучу, протизапальну, жарознижувальну і противірусну дію, полегшують відтік жовчі, виводять камені, покращують склад крові.
Незважаючи на те, що вона має масу позитивних якостей, довгі роки ця культура була рідкісним гостем в наших садах. Але нарешті справедливість восторжествувала, в останні роки вітчизняні фермери і садівники, які вирощують ягоди на продаж, серйозно зацікавилися ожиною.
Хочете наслідувати їх приклад і не розчаруватися – зупиніть свій вибір на сортах Лох Несс і Натчез. Маючи їх у своєму саду, можна ласувати ожиною з кінця червня практично до кінця вересня. Причому збирати урожай будете швидко і легко, тому що ці сорти, на відміну від своїх дикорослих побратимів, не мають шипів.
Деякі садівники почали вирощувати самозапильний сорт Натчез в теплицях і отримують перший урожай вже на початку травня.
Молодий і ранній
Натчез – новий сорт американської селекції, розроблений в 2007 році в Арканзаському університеті. Це – один з найбільш ранніх сортів ожини, цвіте в кінці травня, при сприятливих умовах плодоношення починається в кінці червня і триває 1-1,5 місяця.
У ожини Натчез ягоди подовжено-циліндричної форми, темно-сині, з дрібним насінням, дуже великі, смачні і ароматні. Середня вага ягід першого врожаю – 14 г, але в наступні роки вони важать вже до 20 г і досягають довжини до 5 см. Дозрівши, втрачають блиск, стають матовими. Ягоди зібрані в китиці по 10-30 штук, повністю дозрівши, досить легко відриваються, в той же час, самі з гілок не опадають.
Особливість сорту – ягоди, ставши темно-синіми, повинні ще кілька днів повисіти на кущі, щоб придбати свій особливий неповторний, по-справжньому солодкий смак, зі злегка вираженим вишневим присмаком. Деякі гурмани знаходять в ожині Натчез легкий присмак кави. Ягоди можна вживати в свіжому вигляді або готувати десерти, для заготівель (джему, варення) вони занадто солодкі, але добре підходять для заморозки.
Сорт високоврожайний, при правильному догляді врожайність куща може скласти 10-15 кг. Ожина Натчез порівняно з іншими сортами довше зберігається і краще переносить транспортування.
Кущ швидко розростається, утворює довгі сланкі пагони довжиною до 6 м. Форма куща – напівпрямостояча. Пагони спочатку ростуть вгору, потім починають стелитися по землі.
Важлива особливість сорту Натчез – стійкість до хвороб і шкідників.
Але є у Натчез і істотні недоліки, головний з яких – низька морозостійкість. Рослина може перенести мороз лише до -14°С і дуже чутлива до різкого зниження температури. Тому на зиму кущ доведеться надійно вкривати.
Гілки ожини цього сорту досить крихкі та погано гнуться, легко ламаються і розтріскуються. Вкриваючи кущ восени і прив’язуючи гілки до опори навесні, доведеться з цим рахуватися.
Південка Натчез, з одного боку, вимагає багато тепла і світла і при їх нестачі не зможе нормально дозріти. В той же час прямі сонячні промені при температурі вище 35°С можуть викликати «підгоряння» ягід, на темній поверхні з’являються світлі включення, які псують товарний вигляд. Щоб уникнути цього, кущі необхідно притіняти спеціальною захисною сіткою.
Ожину Натчез висаджувати слід навесні, в квітні, поки бруньки ще не розпустилися, а земля вже досить прогрілася. Осіння посадка не рекомендується, тому що після пересадки восени зиму гостя з Арканзасу може не пережити.
Ділянку для неї слід підібрати таку, що добре прогрівається сонцем і надійно захищену від вітру. Наприклад, можна посадити ожину з добре освітленого боку будинку або альтанки, що прогрівається.
Ожина Натчез полюбляє слабокислий ґрунт. Ґрунтові води повинні знаходитися не ближче ніж 1,5-2 м від поверхні. Найкращі попередники для неї – злаки, бобові, цибуля, огірки, кабачки, морква, буряк, гірчиця. Корисно за рік до посадки на місці майбутньої плантації вирощувати сидерати і в період цвітіння скосити їх і закласти в ґрунт. Після цього ділянку необхідно звільнити від бур’янів і шкідників, добре удобрити, а перед посадкою провести глибоке розпушування. Абсолютно не підходять в якості попередників для ожини пасльонові, полуниця і малина. Крім того, при плануванні ділянки слід передбачити, щоб ці культури були від плантації ожини як можна далі, бажано не ближче 50 м.
Кущі слід розташовувати на відстані 2,5-3 м один від одного. Так рослини не заважатимуть одна одній. При промисловому вирощуванні кущі розташовують ближче (2-2,5 м). Розміри ями під посадку – 45х45, глибина – 50 см. На 2/3 глибини вноситься суміш з родючого ґрунту, 5-6 кг компосту, 100 г суперфосфату і 40-50 г калійної солі.
Саджанець, придбаний в контейнері, перед посадкою рясно поливаємо і пересаджуємо з грудкою землі. Рослини з оголеною кореневою системою замочуємо на 6-10 годин у воді. Формуємо в центрі лунки невеликий горбок і встановлюємо туди саджанець, розправивши коріння навколо нього, присипаємо землею і злегка струшуємо.
Притоптуємо прикореневе коло, поливаємо саджанець 2 відрами води і мульчуємо. Бруньку росту не можна заглиблювати більш ніж на 2 см. Після посадки гілки обрізають до висоти 30-40 см. Перший час саджанець вимагає рясного поливу.
До переваг ожини Натчез варто віднести її стійкість до посухи, але цією її властивістю краще не зловживати, інакше кущ, можливо, і виживе, але хорошого врожаю не дасть. Дорослий кущ необхідно поливати приблизно 1 раз на тиждень. Витрата води – 4-5 відер. Під час утворення зав’язей і плодоношення полив збільшують – раз на 3 дні по 20 л води.
Вирощування цього сорту на бідних незручних ґрунтах, особливо при нестачі калію може привести не тільки до зменшення врожаю, але і до зміни смаку на більш кислий. Норма внесення добрив залежить від типу ґрунту. У середньому під дорослий кущ щорічно вносять 6 кг компосту або перегною, 80-100 г суперфосфату і 20-30 калійних добрив, що не містять хлор.
Сорт Натчез стійкий до хвороб і шкідників, але для профілактики його все одно слід обробляти бордоською рідиною і тютюновим пилом.
Ожина Натчез не дає прикореневої порослі, кореневі живці теж погано приживаються. Сорт розмножується вкоріненням молодих верхівкових пагонів, які досягли довжини 50-60 см.
Дуже складний і важливий для цього сорту етап догляду укриття на зиму. Перед цим ожину необхідно рясно полити і замульчувати торфом або сухою тирсою. Шар мульчі повинен бути не менше 10 см. В якості укриття можна використовувати листя кукурудзи, солому, сіно, бадилля, ялинове гілля, нетканий покривний матеріал.
Яку шпалеру вибрати?
Пагони ожини Натчез зазвичай розміщують на трирядній шпалері висотою 1,7-2 м.
Деякі садівники вважають за краще вирощувати ожину як дворічну культуру. Тобто, після плодоношення всі пагони обрізуються, на наступний рік кущ не плодоносить, а на ньому утворюється велика кількість молодих пагонів, які дадуть урожай у майбутньому році. Цей метод зручний тим, що не потрібно розділяти нові і торішні пагони.
Але частіше кущ обрізується так, щоб забезпечити щорічний урожай. При підв’язці молоді і плодоносні пагони розводять в різні боки і підв’язують до опори. Зручніше застосовувати не прямі шпалери, а V- або Y-подібні, щоб при підв’язці легше було розвести плодоносні і молоді гілки.
Для вирощування Натчез найбільш доцільно використовувати поворотні шпалери, які дозволяють укладати на землю гілки, не знімаючи їх з опори. Таке пристосування можна зробити своїми руками. Воно складається з V-подібної поворотної частини (одне плече коротше іншого), нерухомих стійок, шарніра і фіксатора.
Влітку шпалера встановлюється так, щоб довге плече поворотної конструкції перебувало у вертикальному положенні, плодоносні пагони підв’язуються до нього, молоді укладаються на коротке плече.
Восени гілки, що відплодоносили, обрізуються, молоді пагони підв’язуються до довгого плеча. Опора повертається так, щоб гілки виявилися якомога ближче до землі. Зверху укладається утеплювач.
Навесні опору повертають так, щоб довге плече з батогами виявилося горизонтально землі, щоб ягоди формувалися із зовнішнього боку розвилки опори, а потім поворотну конструкцію переводять в літнє положення.
Особливості сорту Лох Несс
Сорт Лох Несс виведений шотландськими вченими і удостоєний нагороди Королівського Товариства Садівників Великобританії. І не дарма. Сорт дає 15-20 кг ягід з куща, а при сприятливих умовах врожайність куща старше 3 років досягає 30 кг, морозостійкий (витримує температуру до -20°С), стійкий до посухи, невимогливий до ґрунту, ягоди досить великі, практично чорні, еліптичної форми, зібрані у великі китиці, чудово зберігаються і транспортуються. Кісточки дрібні. Урожай починають збирати в кінці липня, період плодоношення – приблизно 4-6 тижнів.
Ожина Лох Несс являє собою компактний кущ з напівсланкими, як і у сорту Натчез, пагонами і потужною кореневою системою. Пагони ростуть швидко, утворюють бічні відгалуження, пагони заміщення, а при пошкодженні коренів – прикореневу поросль. Тому сорт легко розмножується не тільки вкоріненням верхівок і відводками, але і поросллю.
До недоліків сорту можна віднести тільки смак ягід з явно вираженою кислинкою, тому вважається, що ожина Лох Несс більше підходить для переробки, а не для споживання у свіжому вигляді. Хоча повністю дозрілі ягоди досить приємні на смак.
Правила агротехніки для сорту Лох Несс практично ті ж, що і для Натчез. Хоча Лох Несс більш зимостійкий, але посадку саджанців теж краще проводити навесні. Також кущ необхідно вкривати на зиму. Ожина Лох Несс потребує підв’язування на шпалеру або ж обрізку пагонів в тому місці, де відбувається перехід пагонів від прямостоячих до сланких. Така обрізка призводить до зменшення кількості ягід, тобто втрати врожайності, але ягоди стають більшими. Так само, як і Натчез, ожину Лох Несс зручно вирощувати на поворотних шпалерах.
Олена БЕРЕЗКІНА.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Посадка і обрізування малини
- Аронія, горобина чорноплідна, чорноплідка
- Йошта — прикраса саду
- Суниця. Ягідний смаколик з вашого саду
