Зміст
З вересня вже потрібно починати готувати новий малинник, щоб у жовтні пересадити на нього знову придбані саджанці або відібрані з кращих кущів, що ростуть на своїй ділянці.
Посадка
Коли починаю розбивати малинник, то відстань між рядами чергую в 1,5 м і 0,3-0,5 м між кущами на кожному ряду (лунки при цьому бажано викопати, заздалегідь внісши в них перегній). Це так звана стрічкова схема посадки, при якій формуються ряди малини шириною 30-50 см. Кущі ростуть рівномірно, для чого їх слід періодично проріджувати.
Щоб тримати пагони у вертикальному положенні, підв’язую їх до шпалери, яку натягую з різних боків ряду, ставлячи по краях стовпи з дерева. Між ними по всій смузі бажано вбити дерев’яні кілочки. Висота стовпів і колів від поверхні повинна дорівнювати приблизно 1,5-1,7 м. Ці опорні конструкції я заганяю в ґрунт не менш ніж на 0,5 м. Але є ймовірність, що вони можуть завалитися під навантаженням врожаю. Тому використовують так званий «якір», –
кілок поменше, який вбивається в землю під нахилом. До цього якоря за допомогою розтяжок кріпиться основний стовп. Далі я зазвичай беру дріт і натягую його по всій довжині в два ряди: Верхній на відстані 120-150 см від ґрунту, нижній-60-80 см. Плодоносні пагони, які розташовані найближче до натяжки, потрібно прив’язати до дроту.
Щоб не гаяти час, прив’язуючи кожен паросток до натяжки, я вирішив проблему так: до верхнього й нижнього ряду дроту натягую поруч на тому ж ярусі ще один ряд на висоті 1-1,5 м. Потім легко пропускаю паростки між натяжками.
Через два роки, влітку-восени, на ділянці залишають 8-10 міцних паростків для формування кущів. Слабкі паростки або відкопують лопатою для того, щоб пересадити для розмноження, або просто прибирають з ділянки при розпушуванні.
Для формування пишного куща і його підв’язки вставляю ще при посадці в центрі кожного куща кіл висотою приблизно 1,5 м висотою, а діаметром 10 см. В початку весни збираю всі пагони в пучок і щільно прив’язую до кілка в кількох місцях на висоті 50-60 см від основи паростків і 15-20 см від верхівки.
У моїй практиці зустрічався цікавий спосіб підв’язки. До шпалери, яку натягують навколо куща за допомогою опори з 3-4 кілочків. Далі приблизно на метровій висоті від землі натягую дріт. Тут найголовніше натягувати шпалеру на відстані не ближче, ніж 0,5 м від куща. Це потрібно для того, щоб дворічні паростки були відокремлені від молодняка і не заважали їм. Їх відводять в простір між кущами. Паростки підв’язують стрічкою. Я використовую стару магнітофонну стрічку.
Обрізка
Питав у деяких дачників, як їм вдається збирати урожай вже через рік після посадки. Дізнався, що багато господарів садять малину навесні або ранньою осінню, залишають на сильних пагонах кілька бічних квітучих гілочок. На слабких гілочках цвітіння прибирають.
Ще мої знайомі дачники розповіли, скільки залишати пагонів на кожен метр ряду. При стрічковій посадці з шириною стрічки 0,5 м залишають пагони в кількості 10-15 штук, а при кілковому методі – на кожному кущі повинні залишитися від 8 до 10 плодоносних паростків. Все зайве обрізується.
При хворобах або зараженнях пагони негайно видаляються. Наприклад, кущі можуть заразитися пурпуровою плямистістю. На стеблі будуть помітні фіолетові плями. А якщо стебла мають безліч роздутих горбків, то рослина заражена плодовою галицею. В такому випадку потрібно зрізати не все стебло, а трохи нижче листа зони ураження. Пізніше, в наступному сезоні, можна побачити, що обрізані паростки швидко реабілітуються і можуть дати хороший урожай.
Весь літній сезон спостерігаю за малинником. Якщо помічаю, що стебла в’януть або мають ознаки порушення росту, їх акуратно видаляю. Якщо помічаю між рядами паростки, теж негайно прибираю з території. Зі свого досвіду знаю, що при підозрі на захворювання пагони краще підкопати і видаляти з коренем.
Коли повністю зібраний урожай, терміново обрізую пагони під самий ґрунт. Чекати повного висихання стебел небажано.
Важливо протягом літа робити нормування кущів для перезимівлі: слабкі і поламані стебла видаляються. Але все одно залишати стебла потрібно трохи більше норми. Повна обрізка робиться вже навесні. У цей час сильні стебла обрізають до першої перезимувалої бруньки. Якщо сильно підмерзло стебло, його обрізують до живої функціонуючої тканини.
У вересні рекомендую «омолодити» ділянку зі старими кущами. Для цього щороку викопую з корінням кілька кущів приблизно віком 5-6 років. Порожнє місце, що утворилось, потрібно, щоб там виросли нові паростки малини, так як у ґрунті ще залишаються бічні корені, які і дадуть нові паростки заміщення в надлишку.
Полив і мульчування
Щоб домогтися високого врожаю, обов’язково потрібен регулярний полив. Малина хоч і може деякий час витримувати відсутність вологи, але все-таки відноситься до любителів води. А допомагає зберігати вологу в ґрунті мульчування.
Я використовую в якості мульчі опале листя, головним чином деревних порід. Заповнюю поверхню товстим шаром такої мульчі для того, щоб, поступово розкладаючись, вона давала рослині всі необхідні компоненти живлення на досить тривалий термін.
При наявності компосту, рекомендую підживлювати їм малину кожні три роки, акуратно розкидаючи під кожен кущ, приблизно 5 кг на 1 кв. м. На компост кладу шар мульчі, потім заливаю водою. Потрібно це для того, щоб швидше проходив процес його розкладання, а також щоб менше випаровувався азот.
Також все літо і весну, коли пагони активно ростуть, підживлюю малину раз на пару місяців. Підживлення може складатися з пташиного посліду або з добрива, насиченого азотом, наприклад селітра, сечовина.
Павло ЛАГУТА,
біолог, агроном.
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Суниця – королева саду
- Жимолость – чагарник, гiдний захоплення
- Порядок у малиннику
- Йошта — прикраса саду
