Види дріжджів у кулінарії та побуті

Види дріжджів у кулінарії та побуті
Фото GettyImages
Реклама

Читати російською мовою

Зміст

  1. Кожному виду своє призначення
  2. Не лише для випічки, а й для страв
  3. Ростуть як на дріжджах

Дріжджі здавна використовувалися людьми для приготування їжі та напоїв. Вони є основою для пекарів, пивоварів та виноробів.

Кожному виду своє призначення

Нині найбільш популярні такі види дріжджів: пекарські, активні сухі, швидкорозчинні, пресовані, пивні, винні.

Для різної випічки підходить той чи інший вид дріжджів. Від правильного вибору залежить якість борошняного виробу. Щоб спекти здобу, краще використати швидкодіючі дріжджі, а паску та хліб – пресовані.

Хлібопекарські дріжджі використовуються переважно для випічки хлібобулочних виробів. Вони практичні у використанні, бо довго можуть зберігатися.

Хлібопекарськими або кондитерськими ще називають пресовані дріжджі. Їх використовують для випікання хлібобулочних і здобних виробів. Тісто з пресованими дріжджами виходить більш пишним і смачним. Цей вид дріжджів найбільш шанований кулінарами.

Пресовані дріжджі – це свіжі дріжджі, які містять близько 70% вологи. Але перед використанням їх розчиняють у воді. Тісто з таким продуктом підійде швидко. Готові вироби будуть м’якими й пишними.

Сухі дріжджі дрібного помелу світло-коричневого кольору називаються активними, миттєвими, швидкими. Їх можна додавати прямо у сухі інгредієнти. Проте, таке тісто виходить менш ароматним. Тому ці дріжджі додають у солодкі вже ароматні вироби. Перевага сухих дріжджів у тривалому терміні зберігання – до 24 місяців. Сухі дріжджі підходять для зброджування квасу.

Підвидом сухих дріжджів є швидкорозчинні дріжджі з дрібнішими гранулами – їх часто використовують для випічки хліба у хлібопічці. Швидкорозчинні, як і сухі, дріжджі зручні тим, що не вимагають попереднього приготування опари – вони змішуються безпосередньо з борошном, а тісто досить швидко підходить. Цей вид дріжджів надає домашній випічці легкість, ніжність, тонкий аромат і, головне, рум’яну корочку.

Пивні (активні) дріжджі необхідні для випічки хліба, отримання вин, зокрема, шампанських, та виготовлення кисломолочних продуктів, які благотворно впливають на шлунково-кишковий тракт. Із пивних дріжджів із застосуванням молочних бактерій виготовляють квас. Зважаючи на характерний сирний смак, такі дріжджі додають у піцу, запіканки, омлети, соуси.

Винні дріжджі використовують у виноробстві, але не для приготування самогону. Для останнього беруть спиртові. На їх основі добувають цукрову й зернову брагу, яку потім використовують для приготування напоїв.

Не лише для випічки, а й для страв

Завдяки вмісту в дріжджах білків та вітамінів, їх можна додавати в різні страви – у кислі, зелені борщі, розсольники, соуси. У перші страви дріжджі слід класти не більше 20 г на порцію. Спочатку їх треба пасерувати, потім додати до цибулі, пасерувати разом, а після цього викласти у каструлю з першою стравою і кип’ятити близько 25 хвилин. Якщо дріжджі поклали у першу страву, то не слід додавати їх до другої.

Дріжджі для приготування тіста домашньої випічки і здоби готують так, як зазначено на упаковці із конкретним видом дріжджів. Зазвичай, беруть від 10 до 50 г на 1 кг борошна. Коли кількість цукру, яєць, масла збільшується, то слід збільшити і кількість дріжджів.

Існує багато рецептів із використанням сухих дріжджів – оладки, пироги, пиріжки, піца. Такі дріжджі відмінно піднімуть рідку масу для випікання млинців – вони вийдуть пишними та ніжними. Дріжджові млинці досі вважаються класикою. Залежно від рецепту, для приготування млинців використовують сухі чи пресовані дріжджі, які відмінно підходить і для випікання пиріжків.

Якщо брати імпортні сухі дріжджі, слід врахувати, що вони вдвічі активніші, ніж вітчизняні – тому їх беруть удвічі менше.

Пивні дріжджі рідко використовуються для випічки, бо тоді у ній відчутний сильний дріжджовий запах. До того ж вони погано піднімають тісто.

Для хлібопічок гарним варіантом вважаються сухі швидкорозчинні дріжджі – вони за короткий час піднімуть тісто. Такі дріжджі добре підходять не лише для хліба, а й для інших видів домашньої випічки. Для цієї кухонної техніки також можна використовувати пресовані дріжджі, які нададуть хлібові ідеальну фактуру, бо спричиняють більш сильне бродіння. Кількість дріжджів вказана у рецептах для хлібопічки. Але важливо врахувати, що для випікання хліба у ній витрати свіжих дріжджів утричі більше, ніж сухих.

Ростуть як на дріжджах

Пекарські дріжджі є гарним добривом для рослин. Воно сприятливо впливає на мікрофлору ґрунту, стимулює зростання та розвиток кореневої системи, цвітіння, підвищує захисні сили рослини. На дріжджове підживлення добре реагують практично всі кімнатні й городні рослини, а також плодові кущі та дерева. Після такого підживлення перець, огірки та помідори особливо порадують врожаєм. Не зайве воно для часника і полуниці.

Кімнатні рослини потребують підживлення набагато більше, ніж садові й городні. Адже у невеликих горщиках поживних речовин вистачає лише на кілька місяців. Для цих процедур використовують свіжі, сухі чи пресовані дріжджі.

Готуючи розчин, 1 частину свіжих дріжджів розвести в 5 частинах теплої води. Перед застосуванням розчин розвести ще в 10 частинах води. Найбільше із кімнатних квітів підживлення потребує герань та орхідея.

Для розчину із сухих дріжджів на 10 л теплої води треба взяти 10 г дріжджів, додати 60 г цукру і залишити в теплому місці на 2 години. Отриманий настій розвести в 50 л води і підживлювати рослини. Така кількість розчину буде більш практична у весняно-літній період. Його вносять двічі на сезон: навесні – для стимуляції вегетації та влітку – для підживлення в період плодоношення.

У період вирощування розсади, дріжджове підживлення не лише сприятиме її росту, а й перешкоджатиме витягуванню молодих рослин. Для підживлення не варто брати прострочені дріжджі.

Віта КОНОВАЛЕНКО.

Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати:

Оставьте ответ