Натуральні добрива -
 запорука здоров’я рослин і людини

Натуральные удобрения - 
залог здоровья растений и человека
Реклама

Читати російською мовою

Зміст

  1. Гній
  2. Компост
  3. Зола
  4. Рідкі зелені 
підживлення
  5. Сидерати
  6. Яєчна шкаралупа
  7. Натуральні 
магазинні препарати
  8. Норми внесення гною

Кожен рік ми знімаємо урожай зі своїх соток і не завжди замислюємося над тим, що земля віддає нам разом з плодами свою силу і для її відновлення вона вже сама потребує догляду. Якщо ми не внесемо в ґрунт добрива, то рослинам ні з чого буде брати поживні речовини.

Можна, звичайно, користуватися пропонованою рекламою «хімією» в якості добрива, але такі «вітаміни родючості» потрібно вносити строго за потребами рослини, інакше при надмірному внесенні ми будемо вживати разом із овочами і фруктами шкідливі хімічні сполуки, а земля, отруєна все тією ж хімією, позбудеться корисних мікроорганізмів, черв’яків і інших помічників і незабаром стане мертвою. Тому краще давати підживлення землі і всьому зростаючому на ній у вигляді натуральних добрив, про різноманітність яких ми сьогодні і поговоримо.

Гній

Це одне з найвідоміших, найдавніших і найбільш часто використовуваних натуральних добрив.

Добре перепрілий гній покращує структуру ґрунту, роблячи його привабливим для дощових черв’яків і корисних мікроорганізмів. Після внесення він працює протягом 3-4 років, насичуючи землю азотом і іншими речовинами, необхідними для росту рослин.

Цінність гною в тому, що його поживні речовини вивільняються та засвоюються рослинами поступово і їх вистачає на весь сезон.

Найкращим за збалансованістю мікроелементів та інших поживних речовин визнаний кролячий гній. Другим у списку йде гній кінський, який чудово розпушує землю і швидко нагрівається. Далі в черзі серед найкращих найбільш доступний коров’ячий гній. Курячий послід прекрасний достатком поживних речовин і мікроелементів, що знаходяться в легкозасвоюваній рослинами формі. Але він настільки концентрований, що вимагає багаторазового розведення перед внесенням в ґрунт. Якщо цього не зробити, то курячий послід просто спалить коріння рослин. Ще один його мінус – підкислення ґрунту. На останньому місці в рейтингу гноїв стоїть свинячий: його рекомендують вносити тільки добре перепрілим і обов’язково в компанії з доломітовим борошном або вапном.

Свіжий гній можна використовувати у вигляді настою. Для його приготування ємкість потрібно наполовину наповнити гноєм, залити водою, перемішати і настояти 2-3 дні. Потім 0,5 л готового настою слід розбавити 10 л води і вже тоді отриманим розчином поливати рослини. На таке підживлення особливо вдячно відгукуються баштанні культури, а також помідори і перці.

Мінуси


  • Гній підвищує рівень нітратів у ґрунті, і частина з них переходить у врожай. Людині шкідливий надлишковий вміст нітратів у їжі. Уникнути зайвих нітратів у овочах, фруктах і зелені можна, дотримуючись правильної сівозміни і вносячи гній в помірних дозах.
  • В гної добре зберігаються насіння бур’янів, личинки комах-шкідників, хвороботворні бактерії, які потрапляють разом з ним в ґрунт. Тому бажано не складувати в купі гною бур’яни з насінням, а гній, що містить велику кількість личинок, можна розкидати взимку по снігу, щоб на холоді личинки вимерзли.
  • Свіжий гній непридатний до внесення в ґрунт, оскільки він спалює коріння рослин.
  • Від надлишку гною овочеві культури гірше зберігаються, також зменшується їх опірність хворобам.

Компост

Одне з найякісніших органічних добрив. Він буває різних видів, в залежності від способу приготування.

Аеробний компост відрізняється пухким укладанням: його не ущільнюють, а, навпаки, розбавляють палицями, гілками для кращого доступу кисню. При закладці такий компост проливають ЕМ-розчином. При підвищенні температури вище 40°С слід полити бурт холодною водою, щоб не загинули переробні бактерії.

Але можна піти й іншим шляхом: дочекатися, поки температура компосту не підвищиться до 60°С (при цьому гинуть насіння бур’янів, личинки шкідників і хвороботворна мікрофлора), а потім перелопатити компост і тільки тоді наситити його ЕМ-розчином.

Такий компост готовий до вживання вже через 1,5-2 місяці. Його потрібно вносити в землю не глибше 10 см, а краще просто розсипати поверху.

Анаеробний компост роблять інакше. Рослинні залишки складають в ямі глибиною до 0, 5 м і добре утоптують. ЕМ-розчином проливають кожен шар. По закінченні закладки компост накривають плівкою, а зверху ще накидають землі, щоб обмежити доступ повітря всередину. Ферментація анаеробного компосту відбувається повільніше, ніж аеробного, але і цінність його за поживністю вище. Повне перетворення закладеної органіки в гумус відбувається через 4-5 місяців.

Звичайний компост. Можна зробити компост і без застосування ЕМ-препаратів. Це займе більше часу і потребує більшої уваги до закладки. Щоб отримати якісний компост слід:

  • перший шар зробити дренажним з гілок малини, смородини, інших чагарників;
  • максимально подрібнити відходи, що закладаються;
  • чергувати шар зеленої маси, що містить багато азоту (гній, трава, бур’яни, стебла городніх культур, харчові відходи) з вуглецевими компонентами (солома, листя, обрізки гілок);
  • витримувати необхідний бактеріям вологісний (45-70%) і температурний (28-35°С) режим;
  • забезпечувати приплив повітря, перелопачуючи компост 2 рази на місяць.

Особливо важливий компост коренеплодам, адже після його повного розкладання в ґрунті утворюються порожнечі, він стає пухким, і тоді коріння в ньому можуть вільно розвиватися. Поліпшення аерації ґрунту відбувається і за рахунок дощових черв’яків, що обожнюють цей вид добрива. Вносити його найкраще під неглибоке перекопування. Восени компост вносять під плодові дерева, чагарники, декоративні багаторічники і цибулинні, а під овочеві грядки і полуницю його можна внести і навесні, підсипавши в міжряддя або безпосередньо в лунки при посадці.

В одному грамі компосту живе близько 1 млн бактерій і 1 млн грибів. Саме вони переробляють відходи на поживний ґрунт.

Зола

Чудове натуральне добриво, що містить безліч мікроелементів (калій, кальцій, магній, фосфор, залізо, сірка, кремній, бор, марганець та інші), та ще й у формі, найбільш доступній рослинам. Також її часто використовують для розкислення ґрунту. Золу зручно вносити як при перекопуванні, так і в якості позакореневого підживлення.

Для садово-городніх культур використовується деревна зола. Спалені побутове сміття і друкована продукція для добрива не підходять.

Золу можна вносити під перекопування, або прокидати нею міжряддя. Також рослини підживлюють водним розчином золи: поливають під корінь або обприскують ним рослини.

У торф’яній золі практично відсутні поживні речовини, тому її розсипають тільки для нормалізації кислотності ґрунту.

Золу не можна вносити під рослини, які потребують кислого ґрунту:

  • журавлину, брусницю, лохину – припинять зростання;
  • камелії, азалії, рододендрони – перестануть цвісти;
  • капусту, квасолю – погіршать свій розвиток;
  • ріпу, редиску, редьку – підуть в стрілку.

Рідкі зелені 
підживлення

Коли навесні по околицях наросте кропива, не полінуйтеся нарвати її, наповнити нею бочку і залити водою. Бродити ця маса буде близько тижня, запах видасться, звичайно, не самим приємним, тому щільна кришка не завадить, але це звичайний запах гумусу, який обожнюють рослини і на внесення якого відгукуються бурхливим зростанням.

Отриманий розчин, що перебродив, потрібно розводити водою в співвідношенні 1:10 і поливати ним рослини під корінь. Залишки кропиви викидати не варто: краще перетворити її на мульчу під деревами і кущами або перекласти в компостну яму.

Подібне зелене добриво можна зробити, в принципі, з будь-якої трави: мокриці, полину, деревію, кульбаби, чистотілу, помідорних пасинків. У бочку для прискорення зброджування можна додати трохи старого варення. Зверху бочку варто накрити поліетиленовою плівкою і щільно зав’язати, обмеживши доступ повітря.

Таким добривом найкраще підживлювати капусту, огірки, перець. Помідори – тільки на початку росту, коли їм потрібно набрати зелену масу, а потім не варто, а то будуть жирувати. А ось петрушку, салат, кріп, цибулю і бобові так підживлювати не варто через небезпеку накопичення в них нітритів. Моркву теж позбавте від такого підживлення, інакше помаранчева красуня може перетворитися на рогате чудовисько.

Сидерати

Вика, люцерна, люпин, гірчиця, овес – це швидкорослі культури, які вирощують спеціально для закладення в ґрунт. Вони насичують землю, перш за все, гумусом і азотом, розпушуючи її при цьому.

Для важких ґрунтів і в міжряддях в саду рекомендується гречка, вона дає землі багато фосфору і калію і добре розпушує її.

В якості своєрідного добрива можна використовувати бобові культури. Вони, посаджені в якості попередників, наповнюють землю безліччю поживних речовин, і, перш за все, азотом. Після них землю можна не удобрювати протягом року.

Яєчна шкаралупа

Збирайте яєчну шкаралупу, подрібнюйте її і підсипайте під городні культури: в ній багато магнію, фосфору та інших мікроелементів. А карбонат кальцію, на 95 % з якого складається шкаралупа, сприяє розкисленню ґрунту і поліпшенню його структури.

Для більш швидкого засвоєння рослинами корисних речовин, варто підживити їх настоєм шкаралупи. Його можна зробити двома способами. При першому наповнену шкаралупою трилітрову банку слід залити окропом, щільно закрити, настояти 1 тиждень, а потім розвести в 10 л води. Але при цьому способі з’являється багато сірководню, який має вкрай неприємний запах, і не всі захочуть його терпіти.

Можна піти іншим шляхом: в трилітрову банку насипати півлітра порошку з яєчної шкаралупи, залити доверху теплою водою і настояти добу. Одержаний розчин готовий до застосування, а порошок, залишився в банці, можна залити і настояти ще раз.

Натуральні 
магазинні препарати

Якщо матеріальний стан дозволяє, можна спокійно користуватися купленими в магазині натуральними добривами типу Дозрівай-ка, біогумусом Вермікс, компостом Надійний, суперкомпостом Пікса, Біуд Пікса та іншими.

Дмитро ЖИВОГЛЯД,
агроном.
м. Харків.

Бананові шкірки є прекрасним добривом завдяки калію. Їх можна подрібнювати і вносити прямо в лунки при посадці помідорів, перцю.

Не викидайте скислі молоко, кефір, сироватку, варення, що заграло, засохлий хліб – краще розведіть їх у воді, дайте побродити 2-3 дні і підживіть розчином овочеві культури.

Норми внесення гною

Гній

(кг на 1 кв. м)

Коров’ячий 7-10
Кінський 3-5
Свинячий 4-6
Курячий 1-3
Кролячий 2

Гній в обов’язковому порядку вносити під перекопування. Розкиданий по поверхні, гній втрачає більшу частину азоту.

Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати:

Оставьте ответ