Зміст
Інжир (лат Ficus caric) – листопадна субтропічна рослина може рости деревом чи кущем. Живе більше ста років і досягає у висоту 12-15 м, хоча в більшості випадків дерево виростає від 3 до 10 м. Кора зазвичай світло-сірого кольору, гладка по структурі. Листя смокви шкірясте, з зазубреним краєм, опушене. В тканинах рослини міститься молочний сік, в якому багато каучуку (до 12%).
Смоква – рослина дводомна, але існують сорти, які утворюють плоди без запліднення. Такі рослини можна вирощувати в домашніх умовах і мати тільки жіночі екземпляри. Інжир росте в жаркому сухому кліматі, а дозрівання плодів триває півтора-два місяці.
Перед тим як дозріти остаточно, розмір ягід збільшується майже вдвічі, на них з’являються крапельки нектару. Якщо плоди збільшуються в розмірах, з’являється характерне забарвлення, то до повного дозрівання залишається 3-4 дні, а як тільки фіги трохи «підів’януть» – значить дозріли.
Дивно, але з ботанічної точки зору інжир не плід, а сиконій. Це частина стебла, яка розширилася в мішечок, що містить квітки, які ростуть всередині.
Користь для здоров’я
Плоди інжиру не тільки мають приємний смак, вони є важливим постачальником вітамінів, мінеральних елементів, вуглеводів, органічних кислот. Практично всі частини рослини позитивно впливають на організм. Наприклад, інжир діє як антиоксидант і захищає організм від пошкодження клітин вільними радикалами. Вітамін С,що міститься в них, захищає стінки судин від кальцифікації. Інжир багатий клітковиною і пектином. Його вживання, з одного боку, стимулює травну діяльність, а з іншого – швидко насичує і втамовує голод. До цього додається оптимальний склад цукру в плодах.
Плоди інжиру є багатим джерелом вуглеводів і білків, що сприяє утворенню «доброго» холестерину. Завдяки високому вмісту калію вони знижують кров’яний тиск, постачають організм залізом, в результаті чого запобігають розвитку анемії. Вміщені в інжирі мінерали благотворно впливають на концентрацію уваги. У народній медицині проти бородавок і укусів комарів використовується його молочний сік.
Умови вирощування
Цей екзотичний плід такий невибагливий, що його можна вирощувати не лише у відкритому ґрунті, але і в домашніх умовах – просто на підвіконні. Головне – правильний догляд і збалансований полив. Якщо ви зацікавлені в тому, щоб на вашому столі були органічні фрукти, то інжир – ідеальна рослина, оскільки для його зростання необхідно зовсім небагато добрив, і він рідко пошкоджується шкідниками.
Садимо в контейнер
Рекомендується купувати саджанці із закритою кореневою системою і висаджувати в контейнер на 3 або 5 см глибше, ніж він «сидів» в своєму першому горщику. Це допомагає захистити кореневу систему від стресів. Адже коріння рослини недоступні для спостереження. Розмір контейнера повинен бути не менше 45×30 см.
Заповніть його якісним органічним ґрунтом і по можливості залиште 8- 10 см вільного простору між верхнім шаром ґрунту і краєм горщика, так як фігове дерево можна удобрювати компостом, для якого знадобиться згодом це вільне місце.
Контейнер для вирощування фігового дерева повинен бути з багатьма дренажними отворами – це дерево не терпить застою вологи. Для зростаючих дерев в контейнері рекомендується не вкорочувати гілки протягом першого року життя. Починаючи з другого року, скорочуйте кожну гілку приблизно наполовину, оскільки дерево сильно розростається.
Інжир росте в кімнатних умовах, плоди дає в будь-який час, але ті, які з’являються до кінця року, можуть впасти. Шкідники практично не пошкоджують інжир, на ньому може оселитися тільки павутинний кліщ. Для його знищення треба застосувати інсектицид.
У відкритому ґрунті
Якщо ви вирощуєте інжир в саду, то посадіть його біля огорожі, наприклад, стіни будинку. Це захистить рослину від холодних вітрів. Інжир, посаджений на відкритому повітрі, не вимагає обрізки, крім видалення пошкоджених і засохлих гілок. Кожної весни вносьте в пристовбурні кола на 2-5 см компосту. Додаткове добриво призведе до розростання великої кількості листя і відсутності плодів. Однак, якщо ви помітили, що у рослини замало листя, то на початку літа підживіть її компостним «чаєм» або рибною емульсією.
Смоква розмножується вегетативним і насіннєвим способом. Однак при насіннєвому способі рослини не завжди зберігають материнські властивості. Вегетативний же спосіб дуже простий. Для цього нарізають живці довжиною 10-15 см з визрілих однорічних пагонів. Садять в ємкості з прожареним річковим піском, поливають теплою водою і накривають банкою. Через 15 днів рослина вкорениться.
Отримані саджанці пересаджують в горщик, наповнений сумішшю з дернової і листової землі, торфу і піску. По мірі зростання саджанець пересаджують в більший горщик. Якщо правильно доглядати за інжиром, то на другий рік він дасть перші плоди.
Людмила КУРГАН.
Також читати:
