Зміст
Інжир (лат Ficus caric) – листопадна субтропічна рослина може рости деревом чи кущем. Живе більше ста років і досягає у висоту 12-15 м, хоча в більшості випадків дерево виростає від 3 до 10 м. Кора зазвичай світло-сірого кольору, гладка по структурі. Листя смокви шкірясте, з зазубреним краєм, опушене. В тканинах рослини міститься молочний сік, в якому багато каучуку (до 12%).
Смоква – рослина дводомна, але існують сорти, які утворюють плоди без запліднення. Такі рослини можна вирощувати в домашніх умовах і мати тільки жіночі екземпляри. Інжир росте в жаркому сухому кліматі, а дозрівання плодів триває півтора-два місяці.
Перед тим як дозріти остаточно, розмір ягід збільшується майже вдвічі, на них з’являються крапельки нектару. Якщо плоди збільшуються в розмірах, з’являється характерне забарвлення, то до повного дозрівання залишається 3-4 дні, а як тільки фіги трохи «підів’януть» – значить дозріли.
Дивно, але з ботанічної точки зору інжир не плід, а сиконій. Це частина стебла, яка розширилася в мішечок, що містить квітки, які ростуть всередині.
Користь для здоров’я
Плоди інжиру не тільки мають приємний смак, вони є важливим постачальником вітамінів, мінеральних елементів, вуглеводів, органічних кислот. Практично всі частини рослини позитивно впливають на організм. Наприклад, інжир діє як антиоксидант і захищає організм від пошкодження клітин вільними радикалами. Вітамін С,що міститься в них, захищає стінки судин від кальцифікації. Інжир багатий клітковиною і пектином. Його вживання, з одного боку, стимулює травну діяльність, а з іншого – швидко насичує і втамовує голод. До цього додається оптимальний склад цукру в плодах.
Плоди інжиру є багатим джерелом вуглеводів і білків, що сприяє утворенню «доброго» холестерину. Завдяки високому вмісту калію вони знижують кров’яний тиск, постачають організм залізом, в результаті чого запобігають розвитку анемії. Вміщені в інжирі мінерали благотворно впливають на концентрацію уваги. У народній медицині проти бородавок і укусів комарів використовується його молочний сік.
Умови вирощування
Цей екзотичний плід такий невибагливий, що його можна вирощувати не лише у відкритому ґрунті, але і в домашніх умовах – просто на підвіконні. Головне – правильний догляд і збалансований полив. Якщо ви зацікавлені в тому, щоб на вашому столі були органічні фрукти, то інжир – ідеальна рослина, оскільки для його зростання необхідно зовсім небагато добрив, і він рідко пошкоджується шкідниками.
Садимо в контейнер
Рекомендується купувати саджанці із закритою кореневою системою і висаджувати в контейнер на 3 або 5 см глибше, ніж він «сидів» в своєму першому горщику. Це допомагає захистити кореневу систему від стресів. Адже коріння рослини недоступні для спостереження. Розмір контейнера повинен бути не менше 45×30 см.
Заповніть його якісним органічним ґрунтом і по можливості залиште 8- 10 см вільного простору між верхнім шаром ґрунту і краєм горщика, так як фігове дерево можна удобрювати компостом, для якого знадобиться згодом це вільне місце.
Контейнер для вирощування фігового дерева повинен бути з багатьма дренажними отворами – це дерево не терпить застою вологи. Для зростаючих дерев в контейнері рекомендується не вкорочувати гілки протягом першого року життя. Починаючи з другого року, скорочуйте кожну гілку приблизно наполовину, оскільки дерево сильно розростається.
Інжир росте в кімнатних умовах, плоди дає в будь-який час, але ті, які з’являються до кінця року, можуть впасти. Шкідники практично не пошкоджують інжир, на ньому може оселитися тільки павутинний кліщ. Для його знищення треба застосувати інсектицид.
У відкритому ґрунті
Якщо ви вирощуєте інжир в саду, то посадіть його біля огорожі, наприклад, стіни будинку. Це захистить рослину від холодних вітрів. Інжир, посаджений на відкритому повітрі, не вимагає обрізки, крім видалення пошкоджених і засохлих гілок. Кожної весни вносьте в пристовбурні кола на 2-5 см компосту. Додаткове добриво призведе до розростання великої кількості листя і відсутності плодів. Однак, якщо ви помітили, що у рослини замало листя, то на початку літа підживіть її компостним «чаєм» або рибною емульсією.
Смоква розмножується вегетативним і насіннєвим способом. Однак при насіннєвому способі рослини не завжди зберігають материнські властивості. Вегетативний же спосіб дуже простий. Для цього нарізають живці довжиною 10-15 см з визрілих однорічних пагонів. Садять в ємкості з прожареним річковим піском, поливають теплою водою і накривають банкою. Через 15 днів рослина вкорениться.
Отримані саджанці пересаджують в горщик, наповнений сумішшю з дернової і листової землі, торфу і піску. По мірі зростання саджанець пересаджують в більший горщик. Якщо правильно доглядати за інжиром, то на другий рік він дасть перші плоди.
Людмила КУРГАН.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
