Зміст
Досконалим витвором природи дієтологи вважають інжир. Він цілком заміняє цукор і солодощі, є потужною скарбницею енергії та корисних речовин. Жменя цих плодів чудово втамує голод, відновлює сили організму та знімає напругу, бо інжир є чудовим антидепресантом. Старовинними назвами є фіга, винна ягода, смоква, смоківниця.
Цілющі властивості
Інжир важливо споживати для злагодженої роботи всього організму та підвищення імунітету. Для цього достатньо 2-3 свіжих плоди інжиру на день або 1-2 сушених. До речі, його в’ялять і сушать, бо свіжий надто примхливий і швидко псується, але від цього корисні властивості не зменшуються. Він містить вітаміни групи В, С, РР та мінеральні речовини: калій, кальцій, магній, фосфор, цинк, натрій, залізо. До речі, за вмістом заліза інжир перевищує яблука. Рекордний склад калію особливо корисний для людей, які страждають захворюваннями серця і судин. Ще в ньому містяться пектини, яблучна, оцтова і лимонна кислоти, білки, клітковина, глюкоза і фруктоза. Смоква знижує холестерин.
Свіжий інжир корисний тим, хто страждає на артрит, бо плоди мають потогінну дію, а разом з потом організм звільняється від солей, токсинів, надмірного жиру. Завдяки сечогінній властивості плодів, інжир покращує стан нирок. Його корисно вживати при захворюваннях печінки та селезінки.
Відвар смокви доволі ефективний при застуді, запаленні горла, органів дихання, ясен. Для сильнішого ефекту, відвар роблять з молоком, а м’якоть інжиру додають у розтертому вигляді. Він впорається із ангіною, високою температурою та кашлем.
Смоківниця допомагає при отруєннях – у її складі містяться речовини, які допомагають відновити роботу шлунка, печінки і нирок. Ці плоди варто вживати для профілактики гіпертонії, при венозній недостатності. Інжир знімає сильне серцебиття, розсмоктує тромби, знижує згортання крові.
Проте інжир не бажано приймати діабетикам та хворим на панкреатит, подагру і тим, хто потерпає від гострих запальних захворювань шлунково-кишкового тракту.
Листя інжиру – для лікувального чаю
Крім плодів смокви, корисними властивостями володіє листя інжиру. Зазвичай з нього готують чай. Листя містить смолисті та дубильні елементи, ефірну олію, аскорбінову кислоту. Завдяки вмісту в ньому фіцину, листовий чай корисний для покращення стану судин, запобігає утворенню тромбів та благотворно впливає на роботу серцево-судинної системи.
Чай із інжирового листя нормалізує артеріальний тиск – це зменшує ризик появи серцевих нападів.
Для заготівлі зірване без черешків листя розкладають тонким шаром та просушують в тіні 5-7 днів. Один раз на добу листя слід перевертати, щоб у ньому збереглися всі корисні властивості, зокрема кумарин, який позитивно впливає на стан нашого організму.
Смакові якості
У сирому вигляді інжир додають у салати, страви з птиці та м’яса, соуси, плов, фруктові десерти, компот та різну випічку, зокрема, хліб. З його плодів варять варення і використовують як прикрасу тортів. Плоди смоковиці консервують – вони чудово смакують із зеленим чаєм, у прикуску з печивом. Буде смачно, якщо консервований інжир додати у випічку чи мюслі.
Інжирне варення – одне з найкорисніших, яке навіть перевершує малинове. Помічне при застудах, розріджує мокротиння, полегшує відхаркування, позбавляє лихоманки. Дієве при мігренях, благотворно впливає на роботу шлунка, прискорює розщеплення їжі. Варення з інжиру має м’яку проносну дію та ефективне для лікування хронічних закрепів. Стабілізує гормональний фон у жінок та покращує сон.
Із сушеного інжиру готують узвар. Особливо вдале поєднання із яблуками, грушами, курагою, чорносливом. Ще сушений інжир чудово доповнює м’ясні страви. Нерідко є одним із інгредієнтів фаршу. Він вбирає жир і надає м’ясним стравам солодкуватого присмаку.
Вирощуємо самотужки
Хоч батьківщиною інжиру вважається Мала Азія, Середземномор»я, Кавказ, ця рослина швидко поширилася у наших кліматичних умовах і радує непоганими врожаями. Інжир плодоносить навіть на кам’янистих місцевостях. Тому на родючих землях його можна не підживлювати. Існує багато сортів, більшість плодоносять двічі – у липні і восени до заморозків.
При виборі місця посадки слід обирати максимально сонячну ділянку без протягів. Насамперед, інжир повинен бути захищений від вітрів. Тому добре підходить ділянка між двома стінами, або біля стіни, поверненої на південь. Найкраще обирати височини або рівнини, а не місця в низинах чи балках. У холодних регіонах інжир успішно вирощують у теплицях.
Ділянку, де ростиме фігове дерево, варто удобрити перегноєм і скопати. Щоб урожай був щедрим, досвідчені садівники ріст кореневої системи у ширину обов’язково обмежують. Інакше дерево розростеться, а урожай буде мінімальним. Посадкову яму потрібно заповнити сумішшю родючої садової землі, додавши бутовий камінь та кісткове борошно у співвідношенні 2:1:1. Простіший варіант – додати до землі перегній і пісок у такій самій пропорції.
Аби домогтися добірного врожаю, посадкову яму добре було б наповнити такою сумішшю: 1,5 відра перегною чи компосту, 200 г суперфосфату, 200 г калійних добрив чи деревного попелу. Потім присипати шаром родючого ґрунту. На утворений горбок поміщають саджанець, присипають землею, ущільнюють і щедро поливають.
Саджати інжир треба навесні, коли настане стабільне тепло. Саджанець у посадкову яму поміщають трохи похило – кроною на південь. Після того, як землю добре утрамбували, рослину рясно полити і замульчувати перепрілим гноєм, тирсою чи листям. Спочатку полив має бути частим, а потім його зменшити. Регулярність поливу – через кожні 2-3 тижні.
Віта КОНОВАЛЕНКО.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Хвороби зі шкіркою не посперечаються!
- Фітоаптека на підвіконні
- Алергія на молочні продукти
- Імбир – диво-продукт та універсальні ліки
