Зміст
Імбир став відомим у наших широтах зовсім недавно, хоч його корисні властивості використовували ще понад дві тисячі років. Ця пряність із неповторним смаком та сильним ароматом є універсальними природними ліками. Практично всі органи можуть відчувати на собі його цілющі властивості.
Цікаво, що завдяки імбиру з’явився пряник. На Русі дуже любили імбирне печиво – його привозили купці з Європи. Потім кулінари стали робити свої смаколики, які через пряний імбирний смак називали пряником. Також імбир додають у деякі сорти шоколаду та використовують для приготування чаю, квасу.
Корисні властивості
Імбир має цінні терапевтичні властивості. Проте й досі відкриваються нові застосування цієї рослини для зміцнення та підтримки здоров’я. В їжу та для лікування використовують лише корінь імбиру. У ньому містяться вітаміни А, В, С та багато корисних елементів, зокрема, залізо, кальцій, цинк, натрій, магній.
Імбир покращує травлення, прискорює обмінні процеси, сприяє швидкому очищенню шлунка і кишечника, допомагає зняти нудоту (також при токсикозі у вагітних) та шлункові болі, здуття, дієвий при переїданні. Корінь імбиру стимулює роботу підшлункової залози.
Ця рослина поліпшує циркуляцію крові. Виводить з неї шкідливий холестерин, запобігає закупоренню артерій, робить кровоносні судини еластичними, що покращує роботу серцево-судинної системи. При щоденному вживанні невеликої дози імбиру (5-7 г) зменшується імовірність інфаркту та інсульту.
Цілющий корінь бореться із мігренню. До того ж він діє як спазмолітик, який полегшує болі в м’язах та менструальні прояви. За здатністю знімати біль імбир не поступається ібупрофену. Якщо на болюче місце прикласти натертий імбир, біль швидко мине. Рослина корисна для нормальної роботи щитовидної залози, при захворюваннях суглобів та ревматизмі. Імбир підвищує гостроту зору.
Імбирний корінь – незмінний помічник у сезон грипу та застуд. Без нього не обійтися у період відновлення організму після хвороби. Завдяки протизапальним властивостям він очищує уражені дихальні шляхи. Сік імбиру діє як ефективний відхаркувальний засіб, а заодно позбавляє збудників інфекції. Добре при застуді зарекомендував себе чай та відвар імбиру з медом і лимоном. Цей корінь допомагає при запаленні легень та бронхіальній астмі. До речі, у Китаї яєчний омлет з імбирем є дієвим народним засобом від кашлю. Проте важливо знати, що при високій температурі імбирем лікуватися не можна – температура може ще підвищитися.
Імбир у їжі
Корінь імбиру успішно додають у страви у сирому, сушеному та порошкоподібному вигляді. Найчастіше його використовують у вигляді порошку як повноцінну пряну спецію. Приправа з імбиру надає їжі особливого вишуканого смаку і пікантності.
Надто корисні страви з тертим імбирем з осені по весну – у сезон простудних захворювань. Це добра приправа до м’ясних і рибних страв та до соусів. Імбир додають у процесі приготування тіста для випікання тортів, печива, пряників.
Свіжий, дрібно нарізаний корінь імбиру кладуть в м’ясний бульйон, смажене м’ясо і гриби. З імбирем можна маринувати м’ясо для шашлика. Найбільш популярне поєднання імбиру з буряком. Корінь імбиру додають у суп, бульйон та інші перші страви. Хоча перетертий в порошок імбир неабияк смакує у кашах та картоплі. При приготуванні десертів добре поєднуються з імбирем яблука, груші та сливи. З кореню імбиру готують наливки і настоянки.
Вирощуємо імбир у саду та на городі
Щоб посадити цю корисну рослину у відкритий ґрунт, спочатку треба вибрати здоровий корінь з розвиненими бруньками, які після посадки стануть паростками. Садивні корені мають бути гладкими, з пружною і щільною поверхнею, без сухих чи пошкоджених ділянок.
Перед посадкою імбир на кілька годин поміщають у теплу воду – ця процедура придасть росту брунькам. Кожний корінь складається з кількох відгалуджень. Якщо корінь здоровий, в ріст ідуть всі частини з бруньками. Тому, розділивши його, можна отримати значно більше посадкового матеріалу. А щоб уникнути гниття частин, місця зрізів треба присипати деревним попелом.
Саджати бульби імбиру треба у пухкий ґрунт, в який додано дернову землю, листовий перегній і пісок у пропорції 1:2:1. Місце для посадки потрібно вибрати світле, щоб нічого не затіняло рослини впродовж всього світлового дня. До появи пагонів місце посадки рясно поливати. Імбир потребує частого підживлення.
З березня по жовтень його слід удобрювати розчином коров’яку і води з розрахунку 1:10. Бульби імбиру розвиватимуться добре і швидко, якщо з початку серпня чергувати калійні добрива і органіку. Регулярним має бути розпушування ґрунту – через день після кожного поливу. Наприкінці вересня імбир трішки почне підсихати, тому поливати його треба рідше, а обприскування припинити взагалі.
Оптимальний період висаджування імбиру – березень-квітень. Інтервал між рослинами становить близько 30 см, саджати його слід неглибоко – достатньо кілька сантиметрів землі зверху. Після проростання стебла можуть досягати півтора метра у висоту.
Вживати коріння можна через 6 місяців після того, як листя пожовкне.
У горщику
Саджати імбир краще у невеликий горщик. Якщо рослин буде кілька, ліпше обрати контейнер. В обох випадках посудина має бути із простором для кореневої системи. Щоб корінь був потужним, ємкість наповнюють субстратом із пухким садовим ґрунтом, перегноєм і піском у рівних пропорціях та забезпечують дренажні отвори. На дно треба насипати 2-3 см керамзиту для забезпечення відтоку зайвої вологи. Якщо у будинку надто сухе повітря, горщик можна накрити пакетом – паростки імбиру з’являться швидше.
У теплий період контейнери з імбирем краще винести у сад, на балкон чи веранду, але у захищене від протягів місце. Рослини в горщику треба регулярно збризкувати із пульверизатора.
Віта КОНОВАЛЕНКО.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Сараха овочева – невідома новинка!
- Гіпеаструм – кавалер серед зірок
- Айстри – «емблема» осені
- Папайя – динне дерево
