Петунія для садівника – це як фарби для художника і глина для гончара! Перший сорт петунії з’явився ще в 1839 році, а у 1855 році вже були створені махрові сорти. Нині існує більше 40 видів петуній, і серед них найновіші гібриди, які вирізняються надзвичайно довготривалим та пишним цвітінням. Різнокольорові хмари цвіту в підвісних кашпо, квіткові гірлянди, що обвивають тераси і альтанки, пишно квітучі кущі і маленькі квіточки, що ростуть уздовж доріжок – все це петунія та її гібриди, які поділяють на кілька груп: кущові, флорибунда, каскадні, ампельні.
Кущові петунії – досить солідна група рослин, до якої відносять як самі компактні сорти багатоквіткової підгрупи Мультіфлора, з квіточками діаметром до 4 см, так і досить рослі рослини підгрупи Грандіфлора, з величезними квітками аж до 16 см в діаметрі ( як у сорту Тріумф).
Флорибунда – це група, до якої входять сорти з безліччю досить великих квіток, які відрізняються високою стійкістю до несприятливих погодних умов. Фактично, група Флорибунда є чимось середнім між петуніями Грандіфлора і Мультіфлора. Найбільш ефектно махрові петунії цієї групи виглядають в масових посадках. Кращим сортом вважається Соня Орхид з квітками, прикрашеними контрастними жилками.
Каскадні петунії ідеально підходять для прикраси терас, балконів, лоджій і альтанок, адже вони здатні нарощувати довгі пагони, які ростуть вгору й боки і утворюють густі зарості з великою кількість квітів. Яскравими представниками цього виду є сорти Сільвер, Черрі, Роуз.
Ампельні петунії формують спадаючі пагони, які за зовнішнім виглядом нагадують квіткові шторки. Найвдаліше ампельні петунії виглядають в підвісних кашпо, але можна висадити їх і на клумбу, і тоді квітучі пагони будуть красиво стелитися по землі. Одним з найвідоміших ампельних сортів є петунія Сурфінія, яка цінується квітникарями за багатий вибір насичених кольорів, раннє цвітіння, швидке зростання і стійкість до несприятливих погодних умов.
Квіти петунії бувають прості та махрові, з хвилястим або рівним краєм, однотонні та двоколірні. Палітра кольорів просто заворожує: червоні, вишневі, лососеві, білі, рожеві, фіолетові, блакитні, майже чорні, жовті і оранжеві.
Своїм багаторічним досвідом успішного вирощування петуній з нами поділилася Тетяна Василівна, жителька села Плесецьке, що на Київщині:
– З моєю улюбленицею петунією я познайомилася, коли було потрібно прикрасити місце під парканом, де завжди росла лише трава. Багато часу для постійного догляду за рослинами у мене не було (все як завжди – діти, робота, город…), а тому висадила порекомендовану мені петунію. Жалкувати не довелося. Рясні квіти вабили чудовим ароматом і виглядали просто казково! Сусіди не один раз казали мені: «Яка краса у тебе під тином!” Попри те, що петунія виглядає ніжною, вона, на мій подив, виявилася дуже стійкою. Навіть після страшної зливи, коли її, як і майже всі квіти в саду, прибило до землі, вона вже за кілька днів попіднімала до сонця гілочки й рясно цвіла.
Я помітила за нею чудову особливість – ця рослина утворює щільний покрив, даючи достатньо тіні, щоб земля не пересихала та не дозволяє рости бур’янам! Цвіли мої красуні навіть після перших осінніх приморозків до -5°C і першого снігу, що рано випав. Найстійкішою до холодів виявилася петунія з білими квітами, тоді як темно-фіолетові квіти виявилися найароматнішими.
Квіти петунії вигідні тим, що за ними доволі легко доглядати. Вони дарують не лише красу та аромат, а й допомагають мені тримати город в порядку. Я висаджую їх не лише на клумбах та в кашпо, а й попід обніжками (межі городу) для протидії зростання бур’янів. На моїх грядках теж чимало цих квітів. Петуніями можна прикрасити будь-яке місце чи навіть річ. Їх можна посадити в драному черевику, старій валізі, зробити шикарну клумбу зі старого авто, яке нема куди діти… Я навіть створила «клумбочку» в дуплі стовбура старого дерева, висадивши туди чудову ароматну петунію. Звісно, дупло потрібно заповнити землею і забезпечити рослині достатній полив, але тут теж допомогла маленька хитрість, яка полегшила мені роботу – трухла деревина вбирала багато води й рослина потім могла пити досхочу, просто поступово витягуючи вологу. Петунією можна легко прикрасити будь-які вільні клаптики землі, до яких «не доходять руки» аби лиш вони були не в суцільній тіні (напівтінь дозволяється).
Свої петунії я завжди висіваю не пізніше лютого, тоді вони цвістимуть з квітня до морозів. Оскільки насіння петунії дуже дрібне, практично без запасу поживних речовин, я наполегливо рекомендую використовувати для посіву пухкі, поживні та нейтральні за кислотністю ґрунти.
Для посіву краще взяти неглибоку миску з дренажним отвором. Ємність заповнити субстратом, залишаючи бортик близько 1 см і добре полити. Дрібне насіння петунії краще змішати з сухим просіяним піском, щоб воно більш рівномірно розподілялося по рядку. Посіяне насіння присипати землею і приливати водою не треба, а просто накрити склом або поліетиленовою плівкою.
Вирощую розсаду на підвіконні, де температура в межах 20°C. Також я успішно вирощувала петунію з живців. Розмноження живцями чудово підходить для махрових петуній, адже при розмноженні насінням не всі рослини можуть мати махрові квіти (лише 50-60%). Рослини з живців швидше ростуть і раніше цвітуть, але рослини з насіння більш витривалі і цвітуть рясніше. Зараз можна придбати гранульоване насіння петуній, що має спеціальну оболонку з поживних речовин і препаратів, які захищають сіянці від хвороб. Приблизно через місяць у сіянців з’являться 3-4 справжніх листки, тоді рослини треба розпікірувати в поживний ґрунт де вони ростимуть й набиратимуться сил.
Світлана КУЛИК.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Підживлення троянд навесні: посилене живлення для пишного цвітіння
- Чорнобривці – не тільки квітка
- Вісники весни на клумбі
- Гібіскуси – виверження «вулкана»
