Улюблені квіти – гібіскуси трав’янисті
У минулому році я надсилала розповідь про свої улюблені квіти – гібіскуси трав’янисті. Отримала багато листів і телефонних дзвінків, люди дуже цікавилися цією рослиною, особливо практичними порадами. Я їх систематизувала і представляю на суд читачів «Хазяїна».
За час захоплення квітами пройшла всі методи раннього висаджування у стаканчиках, загартування і т. д. Зараз же після замочування в стимуляторі та пророщування в серветці сію насіння в середині квітня в холодній теплиці, де роблю ще укриття на дугах спанбодом, який після сходів знімаю, і рослини там прекрасно ростуть без хвороб.
У процесі росту роблю кілька підживлень, зокрема Майстром до початку вегетації, що дає добру кореневу систему. Тримаю в теплиці до закінчення загрози заморозків (до кінця травня). При підходящій погоді ввечері висаджую саджанці у відкритий ґрунт, трохи прищипнувши верхівку. За цей час саджанці виростають висотою 20-30 см.
Після приживання починаю підживлювати рослини трав’янистим настоєм з додаванням мінеральних добрив, рясно поливаю раз на тиждень. Гібіскуси ростуть швидко, так як в ґрунт був внесений курячий послід з осені. У серпні для кращої бутонізації бризкаю по листу мікродобривом для квітучих рослин плюс Rost-концентратом і Плантифолом. Результат не примушує себе чекати. До кінця серпня (це видно на фото) мої гібіскуси з насіння зростом вище пояса, а то й врівень зі мною, всі рясно цвітуть. Ось і постає питання: а чи варто сіяти їх у березні, щоб потім возитися з ними?
Сортів цих чудових квітів у мене близько двадцяти, але і це не межа. Як вже говорилося, методом перезапилення виходять нові несподівані форми, що теж радує. А ще вони, як хамелеони, змінюють своє забарвлення. Здавалося б, тільки повісила бирку з упізнаним сортом білого кольору, а через тиждень він рожевий, – доводиться бирку міняти. А з ніжно-рожевого через тиждень відзначаєш сильне жилкування і жатість – суцільні сюрпризи!
У цьому році гібіскуси обрадували ще й тим, що після раннього цвітіння і зав’язування насіння вони викинули нові бутони і готуються цвісти ще раз, і якщо погода дозволить, то будуть радувати око до самих морозів.
Що стосується зростання квітів, то у мене є і високі, і низькі – їх можна «виховати» методом відходу. З рослин, придбаних з ростом 170 см, у мене вони вимахали до 2 метрів! Це видно також за фотографіями, враховуючи, що мій зріст 173 см. І навпаки, кущі, що відстали в рості внаслідок обломів вітром і інших причин, сформували кулясті кущі. Так що можна вирощувати квіти на будь-який смак.
Методом відбору сорт, який мені не сподобався, я, щоб не викидати (шкода!), принесла на підприємство, де працюю, і посадила на клумбу. Поки він ріс, всі з цікавістю дивилися, що ж вийде, а коли прийшов час цвітіння, як у казці про гидке каченя, він перевершив всі очікування. Цвів рясно, чим викликав інтерес навіть у байдужих – кожен хотів сфотографуватись на фоні гібіскусів або помацати їх руками.
В результаті я зробила висновок, що не буває поганих квітів, буває місце, яке їм не підходить. Як було б чудово, якби гібіскуси прикрашали наші заводи і фабрики, школи та лікарні, адже людині, втомленій і хворій, подивившись на таку красу, стане трохи легше. А догляд за ними дуже простий: трішки уваги і легке укриття, як для троянд на зиму, адже вони витримують морози до 30 градусів. Зимують корінням після обрізки верхньої частини.
Хочу побажати всім любителям квітів завести таких красенів у себе вдома або на дачі. Особисто я полюбила ці квіти з першого погляду і ось вже 8 років з нетерпінням і хвилюванням чекаю розкриття кожної квітки, яка, на жаль, живе всього одну добу. Бачачи постійно цю красу, у мене народилися такі вірші:
Он просыпается с зарею,
Ложится спать с
закатом,
Гибискус травянистый
С лёгким ароматом.
Он поднимает
настроение
И силы придаёт,
Когда устанешь за день
И клонишься на сон.
Я подойду тихонько
И кустик обниму,
Потрогаю цветочки
И с радостью скажу:
– Спасибо, милый
кустик,
Что у меня ты есть,
Что радуешь цветением,
Приносишь мне успех.
Н. М. БОЙКО.
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Укриття троянд на зиму
- Гейхера або «Коралові дзвоники»
- Цинія. Веселка з дитинства
- Іриси: огляд кращих сортів
