Чули, що всім відомі чорнобривці
можна використовувати для їжі і як ліки.
А як, не знаємо.
Розкажіть, як їх вирощувати і вживати в їжу?
Олександр і Вікторія ДОВГИХ,
м. Харків.
Як тільки не називають цю квітку: тагетес, чорнобривці, шапочки. Їх часто можна зустріти на наших дільницях і в міських скверах. Цвітуть тагетеси з червня до заморозків. Але мало кому відомо, що це не тільки квітка, але і пряна харчова рослина.
І листя, і квіти мають сильний своєрідний аромат.
Чорнобривці – швидкорослі, тіньовитривалі, досить посухостійкі, невибагливі рослини. Бояться тільки заморозків. Краще себе почувають на відкритих місцях, але можуть рости і при деякому затіненні. Здатні рости практично на будь-яких типах ґрунтів.
Розмножуються насінням, яке висівають на розсаду (для отримання раннього цвітіння) у теплицю на початку квітня або у відкритий ґрунт – в кінці травня, коли мине загроза заморозків. В саду та інших захищених місцях сіють з початку травня.
Глибина загортання насіння 1,5-2 см. Сходи з’являються через 5-12 днів. Їх проріджують залежно від сили росту сорту: через 25-30 см високорослі сорти, 15-20 см – середньорослі, низькі – через 10-15 см. Видалені рослини використовують як розсаду, висаджуючи в різних куточках саду та городу. Вважається, що вони відлякують шкідників.
Насіння добре визріває. Підсохле суцвіття зривають вибірково, а перед заморозками висмикують всі рослини. Зріле насіння висипається з кошика, але самосіву зазвичай не дає.
Тагетес не хворіє, оскільки володіє сильними фітонцидними властивостями, тому і застосовується для відлякування шкідників. Є дані, що спільні посадки з картоплею, помідорами, перцем допомагають проти грибних хвороб. На грядці з суницею – від нематод – у ґрунт кладуть подрібнене листя.
До сьогоднішнього дня в країнах Центральної Америки чорнобривці оточені ореолом таємничості і релігійних обрядів. В Індії гірлянди з їх суцвіть підносять найпочеснішим гостям.
У нас же квіти тагетеса використовують як пряність при консервуванні овочів. Смак нагадує аромат квіток крес-салату і полину разом узятих. Але у їжу вживають тільки чорнобривці із золотисто-жовтими суцвіттями. Квітки коричнево-червоні і лимонні мають “не кулінарний” смак, і в їжу не йдуть.
У Грузії пелюстки золотаво-жовтих квіток застосовують під назвою «імператорський шафран» для додання кольору і смаку супів з зеленню, страв із квасолі, сочевиці, рибних страв і соусів.
На Сході чорнобривці використовують для підфарбовування сиру, вина, фруктових вод та виготовлення делікатесних мармеладів.
Квітки кладуть при маринуванні томатів і огірків, вони надають специфічного пікантного смаку (по 3 суцвіття на літрову банку).
Пелюстками можна підфарбовувати масло, тісто, сир. У їжу вживають свіжі і сушені пелюстки або цілі суцвіття.
Збираючи для їжі, зрізують лише суцвіття, їх сушать і зберігають у закритій банці.
Квітки чорнобривців багаті каротином, вітамінами С, Р, Е, ефірною олією.
Водний настій кошиків – сечогінний і потогінний засіб (1 ст. ложку сухих кошиків настоюють в 1 л окропу 30 хвилин). П’ють по 2 ст. ложки 3-4 рази на день.
Підготував Денис ТЕРЕНТЬЄВ
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Зелені домашні вихованці
- Рослини для ледачих: багаторічні овочі, цибуля-багаторічник, дворічні овочі, багаторічні квіти
- Оточуємо себе красою
- Гібіскуси – виверження «вулкана»
