Зміст
Жимолость плодова – культура в Україні досить малопоширена. Мало хто з дачників ризикує садити її на своїй ділянці. А ті, хто посадив, часто скаржаться на низький урожай. І справа тут найчастіше не тільки у відсутності якісного посадкового матеріалу, але і в недотриманні основних агротехнічних прийомів, в тому числі в несвоєчасній і неправильній обрізці кущів або повній її відсутності. Але ж, як відомо, від неправильно сформованого куща високих врожаїв не дочекаєшся.
Зараз більшість дачників отримують з куща близько 1 кг ягід, а при правильному догляді врожайність куща жимолості можна підвищити як мінімум у 5-7 разів.
Чагарник-довгожитель
Плодова жимолость – досить довговічна культура. В середньому її кущ може прожити 50-55 років. Але і зелена маса у чагарника-довгожителя наростає досить повільно, особливо у молодої рослини. Хоча перший врожай отримують вже на наступний рік після посадки саджанців (приблизно 20-30 ягід з одного з куща), але період стабільного плодоношення починається тільки з п’ятого-шостого сезону і триває 20-25 років. Збільшити його можна за допомогою правильної і своєчасної обрізки.
На даний час єдиної думки щодо обрізки жимолості немає. І не тільки серед рядових дачників, а й серед вчених і садівників-практиків, які професійно займаються вивченням і районуванням цієї культури, причому, не тільки вітчизняних, але і зарубіжних. Тому зупинимося на декількох найбільш поширених схемах обрізки жимолості.
Якщо урожай – не головне
Деякі садівники вважають, що якщо пагони жимолості ростуть повільно, то і в обрізці рослина практично не потребує, принаймні, до 7-10-річного віку. Тобто проводиться тільки санітарна обрізка молодого куща. А надалі просто стрижуть рослину за типом зелених огорож.
Зрозуміло, урожай з куща садівника не порадує, зате рослина виглядає декоративно, а обрізка проводиться просто, швидко, не вдаючись у біологічні особливості розвитку жимолості.
Проріджування
Щоб отримати більш істотний урожай, при формуванні крони найчастіше застосовували схему обрізки, яка включає в себе санітарну, проріджуючу і омолоджуючу обрізки. Ця схема і зараз – одна з найпопулярніших серед садівників, які вирощують жимолость.
За цією схемою видаляються занадто розгалужені, затінючі крону, застарілі і недорозвинені скелетні гілки і пагони другого і наступних порядків, плодоношення яких знижується. Вирізують також пагони, що ростуть всередину крони куща, викривлені, слабкі, видаляють гілки нижнього ярусу. Таку обрізку починають проводити з 5-8-го року життя рослини.
Чим молодше був саджанець, тим пізніше починають проріджуючу обрізку. За одну обрізку можна видалити не більше 30% крони, так як сильна обрізка (більше 50% гілок) послаблює рослину і може призвести до значної втрати врожаю.
При цьому в перші роки життя, поки йде наростання крони, а ріст пагонів у жимолості досить повільний, проводиться тільки щадна санітарна обрізка: видаляються зламані, підмерзлі, пошкоджені, хворі та сухі гілки. Тобто, садівник в цей час взагалі не повинен активно впливати на формування крони.
Активне формування
В даний час багато вчених, які займаються вивченням плодової жимолості, як українські, так і зарубіжні, більше схиляються до думки про необхідність проведення більш активного формування крони. Формуюча обрізка проводиться, виходячи з того, що на дорослому плодоносному кущі має бути не більше 6-8 добре розвинених скелетних гілок.
До формування крони слід приступати відразу після вступу рослини в період стабільного плодоношення (тобто з п’ятого року), так як видалення старих скелетних гілок стимулює ріст молодих пагонів, на яких буде набагато більший урожай.
Надрання обрізка
Деякі вчені і садівники-практики пропонують ще більш радикальний варіант – починати щорічну формуючу обрізку з перших років життя рослини. Вони вважають, що не потрібно дозволяти кущу загущуватися і вже з 3-4-го року потрібно вирізати частину неперспективних гілок нульового порядку, тобто зростаючих від землі. А також видаляти сильні вовчки на гілках, у яких майже припинився ріст пагонів з верхівкових бруньок, дрібні недорозвинені гілки 2-го і 3-го порядку, та ті, що загущують крону та відбирають поживні речовини у плодоносних гілок.
Подібне формування куща, на думку прихильників такої форми обрізки, враховує в першу чергу особливості росту і плодоношення жимолості.
Враховуємо особливості розвитку жимолості
На молодому кущі жимолості спочатку утворюються вегетативні (порослеві, тобто ростуть від основи куща) пагони довжиною 55-70 см, які надалі стануть скелетними гілками куща, і змішані довжиною 5-35 см, на яких буде формуватися урожай.
На пагонах в пазухах листків формуються групові бруньки вертикально в ряд по 2-4, утворюючи серії. У кожній серії пробуджуються на наступний рік 1 або 2 (залежно від сорту) бруньки і дають початок змішаним пагонів. Верхня брунька серії вегетативна. Вона може іноді «заснути» на кілька років.
На вегетативних пагонах ягоди не зав’язуються, але з бруньок, які сформувалися на них, виростають змішані пагони 1-го порядку розгалуження, що несуть ростові і плодові бруньки. З бруньок нижньої частини скелетного пагона (зони росту) відростають більш потужні і довгі пагони в порівнянні з тими, що виросли з бруньок верхньої частини (зони плодоношення). Наступного року з’являються пагони 2-го порядку розгалуження, потім 3-го і так далі.
Щорічно йде нерівномірне наростання крони. Центр куща швидко оголюється, ягоди в основному формуються по низу куща, вони дрібніють, їх кількість поступово зменшується. З’являється все більше дрібних, слабких пагонів, на яких не формується врожай, а поживні речовини вони все одно поглинають, зменшуючи живлення більш перспективних гілок.
Уникнути втрати врожаю можна тільки за допомогою щорічної проріджуючої і формуючої обрізки, при якій з куща постійно прибирають неперспективні пагони або їх частини (до потужного молодого відгалуження).
При обрізуванні не потрібно зрізувати верхівки пагонів, так як на них зосереджена максимальна кількість бруньок із зачатками квіток, а їх пошкодження знижує врожайність куща.
Радикальна омолоджуюча обрізка
Для кущів старше 15 років проводять радикальну омолоджуючу обрізку: зрізують всю надземну частину на висоті 30-40 см від рівня ґрунту. Після такої обрізки пробуджується велика кількість сплячих бруньок, з яких формуються сильні прирости, що забезпечують хороші врожаї. Причому плодоношення куща відновлюється вже на другий рік після омолоджуючої обрізки, а на четвертий отримуємо повний урожай.
Хоча є і противники радикальної форми обрізки. Вони вважають, що радикальне омолодження потрібно проводити тільки у виняткових випадках, тому що кущі після цієї операції досить довго хворіють і повільно відновлюються, а це пряма втрата врожаю.
Крім того, таку обрізку можна проводити тільки один раз, друга радикальна обрізка не дасть позитивного ефекту. Збільшення врожаю вона вже не забезпечить, та й стара ослаблена рослина її може просто не витримати.
Укорочення гілок: доводи за і проти
Деякі вчені і садівники-практики проводять омолодження кущів жимолості методом укорочення скелетних гілок – обрізкою верхньої частини багаторічної гілки на 8-й рік після посадки. Старіючу верхівку скелетної гілки видаляють, роблячи зріз у молодого розгалуження, що знаходиться в середині гілки, а не біля основи куща. Потім вирізують гілки, які загущують крону і зростають всередину, ослаблені і малопродуктивні, а на пагонах видаляють дрібні обростаючі гілочки.
Якщо ж кущ занадто запущений, потрібно зрізати над сильними бічними відгалуженнями верхівки найстаріших гілок. Але тут теж не можна перестаратися. Надмірна обрізка куща (укорочення верхівок гілок) може привести до повної втрати врожаю.
Так що омолоджуючу обрізку методом укорочення проводимо поетапно, пам’ятаючи основне правило обрізки жимолості: щорічно видаляємо не більше 30% крони.
Противники омолоджуючих обрізок методом укорочення вважають, що регулярні вкорочуючі обрізки провокують розгалуження і ведуть до загущеності куща, а це прямий шлях до хвороб і втрати врожаю. На їхню думку, для підтримки високого рівня продуктивності жимолость потребує регулярної проріджуючої обрізки, а скорочуюча обрізка їй категорично протипоказана.
У той самий час деякі садівники, навпаки, вкорочують не тільки старі гілки, але і довгі минулорічні пагони, щоб викликати їх посилене розгалуження і, відповідно, збільшення кількості квіткових бруньок.
Обрізка відразу після посадки
Деякі садівники-практики рекомендують проводити першу обрізку відразу після посадки, залишаючи пеньки 7-10 см. Вони вважають, що не потрібно боятися повільного зростання пагонів. Такий кущ швидше вкорениться і обжене в рості кущі, посаджені без обрізки. Він дасть молоді нульові пагони вже на наступний рік, а без обрізки це відбудеться тільки на 2-й, а частіше на 3-й рік. Таким чином, швидше відбудеться формування потужного куща, відповідно, в період активного плодоношення він увійде швидше.
Формуємо розлогий кущ
Ще один цікавий спосіб збільшення врожайності – нахил назовні периферійних пагонів і фіксація їх за допомогою скоб, дроту і т. п. Кущ виходить розкидистий, він краще провітрюється і освітлюється сонцем. Відповідно, і урожай виходить вище, а ягоди – більше і смачніше.
Не нашкодь!
Приступаючи до формуючої, проріджуючої і омолоджуючої обрізки жимолості, потрібно пам’ятати, що як мінімум 1/3 плодоносних гілок щорічно взагалі не потрібно чіпати, щоб у рослини вистачило сил відновитися після обрізки і сформувати хороший урожай.
Обрізка – дуже важливий елемент догляду за жимолостю, але ефективність обрізки безпосередньо залежить від загального стану рослини, живлення, поливу, профілактики хвороб.
Єлизавета МАРТОВА.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Суниця – королева саду
- Органічний сад на Чернігівщині
- Жимолость – чагарник, гiдний захоплення
- Порядок у малиннику
