Після снігопаду сад виглядає, немов палац Снігової Королеви: товстий шар снігу мальовничо лежить на гілках, виблискуючи на сонці. Але садівнику потрібно якомога швидше звільнити гілки від пишної снігової ковдри, а також зробити все необхідне, щоб сніг залишився у саду, під деревами. Адже в зимові морози він захистить корені від вимерзання, а навесні перетвориться на цілющу вологу.
Шапка, яка не завжди гріє
Сніг на гілках найбільшу небезпеку становить для дерев з крихкою деревиною: абрикоса, персика, вишні, черешні, великоплідної аличі, особливо, якщо вони раніше не піддалися обрізуванню з укорочення і зниження крони. Неприбраний сніг збільшує загрозу розлому деревини на деревах з гілками, що відходять під гострим кутом від стовбура і скелетних гілок. Під вагою снігу ламаються і молоді, дрібні гілочки.
Небезпека снігу не тільки в тому, що під його вагою гілки можуть зігнутися і навіть зламатися. Пишна сніжна шапка на гілках не завжди зігріває, а, навпаки, може стати причиною загибелі бруньок.
Якщо після снігопаду стоїть сонячна і досить тепла погода, сніг починає підтавати, гілки стають мокрими, а ввечері на них утворюється крижана кірка, під якою бруньки виявляються як би в парнику. Вони розігріваються і починають посилено споживати кисень, а його під льодовим панциром якраз і немає. Через таке підвищення температури частина бруньок може задихнутися і загинути. А якщо потім ще вдарить мороз, то ожеледь, що утворилася, випаровуючись на сонці, почне охолоджувати поверхню гілок. При сильному вітрі в місці випаровування криги температура виявиться значно нижче температури навколишнього середовища. Таке зниження температури може стати критичним для бруньок, і вони просто вимерзнуть.
Це стосується в першу чергу теплолюбних рослин. Для них небезпечним буває навіть іній. Так що видалення снігу з гілок слід починати з теплолюбних дерев і чагарників, що мають крихку деревину.
Сніг зручніше і швидше прибирати з гілок не струшуванням (струшуючи, можна обломити гілку), а за допомогою віника або щітки з довгою ручкою. З гілок, розташованих на великій висоті, сніг можна зняти за допомогою жердини з намотаною на неї ганчіркою.
З гілок декоративних хвойників сніг теж необхідно видаляти. Хоч і не хочеться руйнувати зимову казку, але під непосильною вагою можуть не тільки зламатися гілки, але й обламатися стовбур дерева.
Навіть після сильного снігопаду в прикореневих колах хвойників та інших дерев і чагарників, що мають щільні широкі крони, може зовсім не виявитися снігу через те, що він повністю затримується гілками. В результаті гілки обламуються, а корені підмерзають.
Якщо немає можливості видалити сніг з гілок відразу після снігопаду, запобіжні заходи слід вжити заздалегідь. Наприклад, гілки ялівцю і туї обв’язують шпагатом, але не туго, а так, щоб їх не обломити і не деформувати.
Якщо зняти з гілок сніг не встигли і вони надломилися, необхідно відразу ж видалити їх. Причому спилювання слід робити знизу, щоб, падаючи, гілка не зірвала шматок кори. Місце спилювання обробляють садовим варом або пастою, а потім зафарбовують оліфою.
Видаливши сніг з гілок, потрібно подбати про снігозатримання. По всій ділянці слід розставити щити, гілки ялини і сосни увіткнути в сніг або просто розкидати по ділянці. Можна використовувати старі дошки, ящики, залишки будматеріалів (шиферу, руберойду і т. п.). Загалом, у справу підуть будь-які підручні матеріали, з яких можна спорудити досить міцні, щоб їх не здував вітер, і швидкорозбірні конструкції. З прямих і порівняно міцних прутів, обрізаних восени гілок і вербової або виноградної лози можна сплести легкі переносні огорожі та розставити їх перпендикулярно напрямку, в якому дме вітер. Можна такі тини зробити стаціонарними, якщо відомо, які вітри переважають в конкретній місцевості. Головне – не використовувати частини хворих або уражених шкідниками рослин, інакше використовуваний рослинний матеріал може стати розсадником небезпечних хвороб і шкідників.
Важливо затримати сніг в малиннику, суничнику і квітнику. Туди слід перенести сніг, знятий з доріжок, з дахів будівель і теплиці, а по периметру розставити щити. Сніг потрібен і для утеплення місць зберігання прикопаних з осені живців і саджанців.
Для укриття ягідника і газону необхідний пухкий сніг, тому бажано по можливості зберігати його структуру: не згрібати, а змітати в потрібні місця або переносити на лопаті пластами.
Корисно трохи походити по снігу між рядами дерев, тому що прим’ятий сніг у лунках від слідів краще збережеться. Навколо стовбурів сніг бажано утрамбувати додатково. Це допоможе продовжити час танення і дасть можливість навесні більшій частині талої води вбратися в ґрунт, а крім того, захистить кору від гризунів.
З цією ж метою стовбури дерев додатково підгортають снігом якомога вище, але не менше ніж на 20 см, утрамбовуючи його. Причому, формуючи сніговий конус, слід зробити його злегка витягнутим в південну сторону, так як сніг в цьому місці буде сильніше нагріватися на сонці і підтавати. Для молодих дерев сніг накидають на висоту всього штамба, до перших скелетних гілок.
В період відлиг слід стежити, щоб навколо стовбура не утворилася крижана кірка, яка небезпечна так само, як і крига на гілках, тому що вона може спровокувати появу тріщин на корі.
Якщо сад розташований в низині, надлишок талих вод може привести до підтоплення ділянки навесні. Тому в кінці зими необхідно прочистити водовідвідні канавки.
Якщо сад розташований на схилі, талі води, навпаки, необхідно затримати. Для цього поперек схилів роблять поперечні перетини.
Клавдія КОТОВА.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Сад під сніговою ковдрою
- Щоб краще зійшло
- Садово-городній креатив
- Морози, сніговий наст і обмерзання
