Порічка – невибаглива рослина, ягоди якої цінуються не лише за освіжаючий смак, а й за унікальні властивості. Вона широко використовується в нетрадиційній медицині як протизапальний, жарознижувальний, кровотворний і загальнозміцнюючий засіб. Її використовують в дієтичному меню при діабеті, а також для збудження апетиту та усунення нудоти. Сік з ягід має сечогінну, в’яжучу, жовчогінну дію.
Ця рослина любить сонячні, відкриті місця, з супіщаними або суглинними ґрунтами слабкої чи нейтральної кислотності (pH – 6-6,5). При посадці лунки копають за розміром кореневої системи рослини. Відстань між кущами – 1,2-1,5 м. В яму слід внести перепрілий гній або ж компост з розрахунку 8-10 кг в суміші з подвійним суперфосфатом – 30-50 г, і сульфатом калію (50-60 г). Садять так, щоб коренева шийка була трохи нижче рівня ґрунту. Слабкі пагони вирізають, а на сильних залишають по 4-5 бруньок. Обрізка проводиться на бруньку, яка спрямована вгору і назовні саджанця. З цих гілок і формуватиметься каркас куща.
Своєю розповіддю про порічку
поділилася наша читачка
Олена Мазуренко (на фото):
– Порічка – справжній довгожитель. У мене є кущі, яким більше 20 років, їх ще колись садила моя бабуся, а вони й досі добре плодоносять. Звісно, тривалість життя рослин обумовлена дбайливим доглядом: вчасне підживлення, правильне обрізування. Навесні використовую комплексні добрива: нітрамофоску чи аммофоску (25-30 г на 1 відро води). Після цвітіння підживлюю розведеним пташиним послідом (1:20). Завжди роблю осіннє перекопування – воно сприяє боротьбі зі шкідниками (галиця, огнівка, попелиця) та весняне обрізування. Доглянуті кущі добре плодоносять, практично не хворіють, мають значно крупніші ягоди.
Розмножується порічка вегетативно. У садах її розмножують в основному горизонтальними або дугоподібними відведеннями. Для цього ранньою весною пришпилюють до ґрунту 1-2-річні гілки і підгортають двічі за сезон, а восени укорінені відведення викопують. Але цей спосіб малопродуктивний. Порічку швидше розмножити живцями, що одерев’яніли.
Висаджувати їх потрібно у третій декаді серпня. Обирати слід однорічні пагони і гілки першого порядку, що відходять безпосередньо від землі. Ці гілки розрізають на живці завдовжки 25 см. При цьому можна використовувати і верхівкову частину гілки.
Місце для посадки живців готують заздалегідь: на грядку вносять по 1 відру перегною або компосту, по 1 ст. ложці суперфосфату, попелу, піску. Потім ділянку перекопують на глибину 20-25 см і вирівнюють. Висаджувати живці слід у зволожений ґрунт відразу після того, як їх зрізали. Приживаність живців значно підвищиться, якщо нижні кінці потримати протягом доби у воді, а ще краще – у розчині Корневіну, який сприяє швидкому утворенню коренів.
Живці висаджують похило, залишаючи над поверхнею тільки 1-2 бруньки. Після посадки їх потрібно негайно полити, добре замульчувати і притінити, щоб створити вологе середовище для вкорінення. Це саме потрібно робити у квітні, травні і червні наступного року. За дотримання усіх необхідних умов більшість висаджених живців порічки восени укорінюються.
Пані Олена поділилася рецептом рослинного інсектициду проти різних видів шкідників та хвороб: на 10 л води розтерти 300 г часнику, добре перемішати і настоювати 2 доби. Процідити через двошарову марлю, додати 50 г подрібненого господарського мила та добре перемішати. Рослини обприскувати 2 рази з інтервалом 3-5 днів, ввечері чи за похмурої погоди.
Отже, з саджанням, розмноженням та доглядом порічки розібралися. Тепер можна переходити до споживання плодів для оздоровлення.
– Мій чоловік має непохитне переконання, що вареники з порічками, у поєднанні з домашньою сметаною – їжа богів, – розповідає пані Олена. – А для того, щоб вареники й справді вдалися смачними, потрібно знати хороший рецепт тіста. Одним з них ділюся з вами, шановні читачі: 1 яйце, 2 склянки борошна, 0,5 склянки води, 1 ст. ложка олії, 0,5 ч. ложки солі.
Для замішування легкого тіста всі рідкі інгредієнти вилийте у миску, розбийте туди яйце, додайте сіль і четверту частину борошна. Замісіть рідке тісто. Потім додайте ще борошна (невеликими порціями) і вимішуйте ложкою, до тих пір, поки не вийде тісто, яке можна буде місити руками.
Насипте трохи борошна на стіл, виваліть на це борошно тісто. Воно досить липке. Присипте тісто борошном і починайте вимішувати його руками. Тепер просто досипайте борошно на стіл і вимішуйте тісто, постійно обсипаючи його цим борошном. Має вийти круте, липуче тісто, яке добре відстає від рук. Якщо тісто буде занадто круте, то воно буде погано розкочуватися і варитися. Тож хай трохи липне до рук, але відстає без залишку.
Вимішене тісто перекладіть в миску, накрийте плівкою і поставте в холодильник відпочивати на 20-30 хв. Після відпочинку воно буде еластичним, вареники легко ліпитимуться й не розварюватимуться.
Також можна приготувати ягідні жувальні цукерки для дітей: 200 г перетертих порічок залити 300 мл окропу та настояти 30 хв., процідити, додати 100-200 г цукру та довести до кипіння. Доки сироп трішки охолоне, залити водою 60 г желатину й дати постояти 10 хв. Набухлий желатин висипати в каструлю з сиропом та ретельно мішати до повного розчинення. Готову суміш розлити в силіконові формочки та поставити в холодильник на 20-30хв. Цукерки готові!
Світлана КУЛИК.
Фото автора.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Розумне зерно – рис
- Новозеландський шпинат – вітамінний продукт
- Зелені очищувачі повітря: які кімнатні рослини продовжують нам життя
- Ревінь: користь, рецепти
