Актинідія для України

0
92
Актинідія для України
Актинідія для України

Нашим садівникам більше знайома тропічна актинідія китайська (або по іншому «ківі»), ніж, морозостійкі види, урожай яких можна отримати у відкритому ґрунті без укриття.

В цілому ж, інтерес до актинідій виник порівняно недавно. Ці рослини були відкриті в Південно-Східній Азії лише в середині XIX століття. Перші селекційні сорти, які зайняли великі площі в садах, отримані від дикорослих рослин актинідії китайської (ківі). Вона росте в субтропічних і тропічних лісах Китаю.

Всі частини рослини цього виду актинідії покриті густими рудими волосками, в тому числі і плоди, які перед вживанням потрібно очистити. Плоди дикорослих рослин досягали величини волоського горіха або 30 г. Зараз плоди селекційних сортів досягають в середньому 50-100 г, якими ми їх бачимо на полицях супермаркетів.

Актинідію китайську, завезену з Китаю в Нову Зеландію, спочатку називали янг-тао або «китайським аґрусом», потім дали назву «ківі» (опушені плоди за зовнішнім виглядом нагадують пташку ківі). На даний час плоди всіх актинідій, незалежно від того, до якого виду вони належать, у західних країнах називають ківі.

Тисячі гектарів займають посадки ківі в країнах з теплим кліматом. Рослини врожайні, багаторічні, практично не пошкоджуються шкідниками та хворобами. В той самий час вони пізньостиглі, чутливі до повітряної та ґрунтової посухи, суховіїв, витримують лише короткочасні зниження температури до -15°С. Тому в лісостеповій зоні України ківі можна пробувати вирощувати тільки як укривну рослину. Значно більшої уваги на території України заслуговують більш морозостійкі види актинідій – коломікта, аргута, полігама, пурпурова. Сортів цих видів створено вже досить багато, як кажуть, на будь-який смак.

Особливості актинідій

Всі види актинідій являють собою багаторічні деревні листопадні ліани з черговим розташуванням листя, обвивають опору своїм гнучким стовбуром. Належать вони до родини актинідієвих і входять в число малопоширених культур. Їх батьківщиною або центром походження є Китай, Індокитай, прилеглі острови і Японія. З 36 видів актинідій лише чотири види зустрічається в Далекосхідних лісах. Найдалі на північ заходить найморозостійкіша і найпоширеніша як на материку, так і на островах – актинідія коломікта.

Інший вид актинідії – аргута – поширений в лісах Приморського краю, на острові Сахалін на південь від 46 градуса північної широти і на острові Кунашир. У південній частині Приморського краю ростуть і ліани актинідії полігама. На півдні Приморського краю в тайзі зустрічається дуже рідкісний вид актинідії, занесений в Червону книгу, – джиральда.

Рослини актинідії всіх видів – дводомні, тобто вони поділяються на чоловічі та жіночі. Різняться вони і за будовою квіток. Дводомні – це означає, що на чоловічих ліанах є лише чоловічі тичинкові квітки, а на жіночих – маточкові. Протягом усього життя стать рослин не змінюється. У чоловічій квітці знаходяться численні великі тичинки, маточки немає. У жіночій квітці в центрі знаходиться велика маточка з розбіжними у вигляді променів зірки приймочками. Навколо маточки в жіночій квітці розташовані численні дрібні тичинки, в пильовиках яких пилок, як правило, буває нежиттєздатним, стерильним, тобто не може брати участь у запиленні.

У актинідій коломікта і полігама тичинки мають пильовики жовтого кольору, у актинідій аргута і пурпурової – вони чорні. Для нормального плодоношення в саду на кілька жіночих рослин достатньо однієї чоловічої. Пилок переноситься вітром і комахами. Зазвичай запилення і зав’язування плодів у актинідій буває повним.

Квітки актинідій дуже красиві, з ніжним ароматом. Вони 5-6-ти членні, від 3 до 5 см в діаметрі, в залежності від виду і статі рослини.

Вимоги до умов вирощування

У природі актинідії зустрічаються в розріджених кедрово-широколистяних лісах, віддаючи перевагу галявинам, просікам. Тінь від високих сильнорослих рослин є позитивним чинником для розвитку актинідій, особливо в її перші роки життя. У природних умовах кращими для зростання ліан і їх плодоношення є місця з періодом освітлення прямими сонячними променями від 5 до 8 годин (від однієї третини до половини світлового дня). На більш затінених, або навпаки відкритих місцях, ріст і плодоношення ліан погіршується. Актинідії добре ростуть і плодоносять при зниженні освітлення до 25% в порівнянні з повним висвітленням на відкритих місцях. У тих випадках, коли рослина отримує тільки 2% освітлення, ріст молодих пагонів пригнічується і вони можуть загинути.

На культурних плантаціях актинідії необхідно створювати затінення для молодих посадок, а парники і грядки з саджанцями – штучно затінювати. Дорослі рослини актинідії добре витримують затінення, але для кращого плодоношення їм бажано забезпечити максимальне освітлення – тобто вирощувати на більш відкритих місцях. Крім того, рослини, які ростуть на відкритих ділянках, раніше закінчують ріст пагонів, які визрівають до настання морозів, що, в свою чергу, підвищує зимостійкість рослин.

Всі актинідії – рослини вологого клімату. При недостатній кількості вологи актинідія припиняє ріст і розвиток, її листя грубіє, покривається плямами і скручується. Разом з тим, рослини не витримують надмірного зволоження, заболочення.

Вони віддають перевагу ґрунтам, які добре пропускають воду і містять багато повітря. Для вирощування актинідій підходять легкі, досить вологі ґрунти, які забезпечують доступ води і повітря, і добре дреновані суглинні ґрунти з високим вмістом гумусу, слабокислою або нейтральною реакцією ґрунтового розчину.

Підготовка ґрунту і посадка

Для посадки актинідії, як і інших культур, ґрунт необхідно приготувати заздалегідь. На ділянку, відведену під актинідію, вносяться органічні і фосфорно-калійні добрива, ґрунт добре розпушують. Рослини розміщують рядами з відстанню 3-4 м (для актинідії аргута і її сортів).

Ряди розташовують зі сходу на захід. На присадибній ділянці ліани можна розміщувати по периметру саду, вздовж огорожі. Відстань між рослинами в ряду 1,5-2 м для актинідії коломікта і 2,5-3 м – для актинідії аргута. У посадкову яму розміром 60х60 см вносять 10 кг перегною і добре перемішують з ґрунтом.

Враховуючи дводомність актинідій, їх висаджують у співвідношенні: на 8-10 жіночих – одна чоловіча рослина. Так як чоловіча рослина розвивається більш інтенсивно у порівнянні з жіночою, її бажано посадити в кінці ряду або взагалі окремо. Посаджені в середині ряду чоловічі рослини сильним зростанням пригнічують жіночі, зменшуючи цим плодоношення.

На невеликих ділянках для економії місця можна прищепити на жіночу рослину живець чоловічої. На постійне місце висаджують рослини в 1-2-річному віці. При посадці дворічні саджанці обрізують, залишаючи 3-4 бруньки. Для збереження рослин від кішок, які люблять обгризати актинідію, в перші 2-3 роки рослини бажано огородити металевою або капроновою сіткою.

Догляд

Догляд за актинідіями полягає в регулярному поливі і розпушуванні ґрунту (або мульчування) протягом періоду вегетації. Необхідно враховувати, що коренева система актинідії поверхнева і розпушування ґрунту поблизу рослин потрібно проводити дуже обережно. Тому кращим варіантом буде замульчувати ґрунт.

На відкритих ділянках, особливо у перші роки після посадки рослин, необхідно влаштовувати штучне затінювання і мульчування ґрунту навколо ліан.

При вступі у фазу плодоношення молоді рослини бажано підживлювати органічними (настій курячого посліду, коров’яку або готовий Гумісол і його аналоги – за інструкцією) і мінеральними добривами від одного до трьох разів за вегетацію. Перше підживлення необхідно провести наприкінці березня до початку вегетації рослин, друге – перед цвітінням, третє – восени після збору врожаю.

Формування крони

Продуктивний потенціал рослин актинідії може бути реалізований тільки при вирощуванні на міцних довговічних опорах. Сьогодні поширені такі типи формування крони рослин: «пальмета», «альтанка», «напівальтанка», які широко використовуються при вирощуванні актинідії китайської, а також «кущоподібна пальмета». Кожен з цих типів формування крон рослин має свої особливості та вимагає використання відповідних технічних прийомів.

При формуванні крони за типом «пальмета» рослини вирощують у вигляді одноярусною, двох’ярусної і триярусною «пальмети». У першому випадку на одному рівні формується два горизонтальних, протилежно розміщених рукава, в іншому – чотири на двох рівнях, у третьому – шість на трьох рівнях. Опорою рослин при такому формуванні є вертикальна шпалера, що складається з вертикально встановлених між рослинами труб, на яких закріплено 3-4 ряди дроту завтовшки 4-5 мм. Формування рослин за типом двох’ярусної «пальмети» відбувається протягом трьох років.

Деякі садівники практикують вирощування актинідій в кроні дерев, подібно до того, як вони ростуть у природних умовах. Для цієї мети підходять малоцінні породи, які швидко й легко відновлюються після обрізки, такі як шовковиця. Спочатку актинідію вирощують на невисокій сітці біля дерева, а потім направляють її пагони до гілок шовковиці, які актинідія швидко обплітає.

Павло БОБИР,
Денис ТЕРЕНТЬЄВ.
Фото авторів.

Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати: