Стратифікація потрібна не всім рослинам, а тільки тим, на батьківщині яких є зима, а для південців (томатів, перців, баклажанів, огірків, гарбуза і т. д.) існують інші способи передпосівної обробки, мета якої – не імітація зими, а забезпечення умов для прискореного і дружного проростання насіння.
Зазвичай насінини рослин, що пристосувалися до холодної зими, мають тверду і щільну оболонку. І стратифікувати слід саме таке туго-схоже насіння.
Стратифікація обов’язкова для кісточкових, більшості зерняткових, багатьох овочевих культур, для деяких чагарників і трав’янистих багаторічників, хвойників, деяких квітів (лаванди, анемони, аконіту, петунії).
Без стратифікації не обійтися при вирощуванні женьшеню, клематису, примули, тирличу, сосни, ялини, туї, волоського горіха, барбарису.
Насіння обліпихи, суниці та жимолості сходить і без стратифікації, але дуже недружно. Так що і цим рослинам стратифікація явно не зашкодить.
У різних рослин термін стратифікації насіння різний – від 7 днів до 8 місяців. Тому перш ніж приступати до неї, треба вивчити рекомендації фахівців.
Наприклад, насіння суниці садової рекомендують стратифікувати 20-30 днів, лаванди – 30-40, аконіту, анемони, водозбору, бузку, хости, черемхи – 30-50, волоського горіха – 50-80, груші – 75-100, винограду – 120-140 днів. Для насіння айви тривалість стратифікації становить 70-90 днів, для яблуні – 120-130, для вишні звичайної, сливи, терну і горобини – 150-180 днів. А для глоду і калини – взагалі 210-240 днів.
Стратифікація в домашніх умовах
Для стратифікації використовують невелику і неглибоку пластикову коробочку або керамічний квітковий горщик, бажано невисокий і з широким дном. Ємкість заповнюють зволоженим торф’яним ґрунтом і висівають туди насіння. Можна насіння просто розмішати з субстратом, на шар ґрунту висіяти шар насіння, потім насипати шар ґрунту, шар насіння і закрити його ще одним шаром ґрунту. Коробочку або горщик з насінням поміщають в поліетиленовий мішок з отворами (для проникнення повітря) і ставлять на нижню полицю холодильника.
Можна обійтися і без субстрату. У цьому випадку з чистої світлої (щоб краще було видно насіння) ганчірочки нарізають смуги розміром близько 10х40 см. Висипають на тканину трохи насіння, розподіляють його рівномірно по центральній частині. Потім загинають краї клаптя з двох сторін і закручують стрічку, що вийшла, в рулончик. При цьому насіння виявляється розподіленим по всій довжині смужки тканини, і не зможе висипатися. Рулончики з насінням поміщаємо в ємкість (миску, скляну банку, пластикову коробку) і обкладаємо сильно зволоженим мохом. Якщо моху немає, то просто наливаємо на дно ємкості трохи води, але саме стільки, щоб насіння не задихнулося. Далі ємкість з рулончиками ставиться у відповідне прохолодне місце з температурою 4-5°С в (холодильник, тераса будинку, засклена лоджія тощо).
Весь час треба стежити, щоб рулончики були вологими, а також періодично контролювати стан насіння, прибираючи те, що зіпсувалося.
Можна для стратифікації використовувати і пластикові кришки з-під сметани. На кожну з них поміщають складену в кілька шарів добре зволожену марлю або ватний диск, розсипають насіння і закривають таким же шаром марлі або ватним диском. Самі кришки складають стопкою і ставлять в холодильник, не забуваючи по мірі необхідності зволожувати субстрат.
Насіння можна розміщувати між шматочками зволоженого поролону. Такий «бутерброд» також зберігають у холодильнику.
Останні три способи ідеально підходять для дрібного насіння, велике ж краще все-таки стратифікувати в ємкості з субстратом (великим піском, торфом, вермикулітом і т. д.).
Для культур, у яких насіння покрите твердою оболонкою і довго сходить, застосовують комбіновану стратифікацію. В цьому випадку спочатку насіння 4 місяці витримують при температурі 18-25°C, після її знижують до 0-5°C. Комбінованим методом стратифікуємо насіння калини, глоду, абрикоса, сливи, тиса та ін.
При сухому способі насіння, замочене на півгодини в розчині марганцівки, промивають у воді, сушать, загортають у плівку і зберігають при температурі 0-5°C до посадки. Він менш ефективний, ніж вологий, зате і менш трудомісткий.
Для особливо туговсхожих культур застосовують і такий спосіб підготовки насіння до посіву, як проморожування. У цьому випадку насіння зберігається при мінусових температурах, на відміну від стратифікації, під час якої насіння повинно знаходитися при близьких до нуля, але позитивних температурах. Часто проморожування використовують для скорочення термінів стратифікації або ж замість неї. В результаті проморожування у насіння відбувається порушення поверхневої оболонки, що полегшує доступ повітря і води до зародку.
Після проморожування насіння дружно сходить, рослини виходять більш загартованими, у деяких рослин цвітіння настає на 2-3 тижні раніше.
Використання методу проморожування благотворно позначається на проростанні насіння примули, тирличу, аквілегії, аконіту, клематисів, роджерсії, флоксів, лаванди, черемші, деяких видів кактусів та інших рослин. Як правило, набрякле насіння треба проморожувати при температурі від 0°С до -4°С, сухе – від -10°С до -20°С. Але кожна культура має свою температуру і терміни проморожування. Так що перед тим, як застосовувати цей прийом передпосівної підготовки насіння, слід обов’язково вивчити довідкову літературу або проконсультуватися з фахівцем або досвідченим дачником-городником.
Найпростіший спосіб проморожування насіння – посіяти його під зиму у відкритий ґрунт або в прикопаний ящик із землею. Підзимовий посів дуже добре діє на схожість прострілу, цикламена, більшості цибулинних рослин.
Єлизавета МАРТОВА.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Ендивій – листовий цикорій
- Корисні трави для салатів, які варто посадити на ділянці
- Батат – картоплі не брат
- Картопля. Перевірені сорти і новинки
