Як справи в засіках?

Как дела в закромах?
Фото GettyImages
Реклама

Читати російською мовою

Зміст

  1. Мокрий низькотемпературний опік
  2. Пухлість
  3. Склоподібність (налив)
  4. Засмага
  5. Мухосід
  6. Низькотемпературний розпад плодів
  7. Плодова або моніліальна гниль
  8. Роздільне зберігання
  9. Картопля

Взимку частіше навідуйтеся в свій льох і гарненько все оглядайте. Якщо ви побачили сліди мишок, то негайно і без жалю викиньте попсовані ними плоди. Згадайте, які небезпечні хвороби вони переносять – туляремію, тиф, чуму і безліч інших інфекцій. Гризунам поставте мишоловку і закрийте всі дірки і щілини. Якщо навколо сховища знаходиться сміття, знищте його, а потім продезінфікуйте ці місця хлоркою. Знайдені при цьому нірки забийте битим склом або залийте цементом.

Що ще, крім гризунів, може нашкодити закладеним на зберігання плодам? Адже після збирання в них не припиняються процеси життєдіяльності: овочі і фрукти продовжують дихати, тому так важливо дотримуватися температури зберігання. Температура вище 5-6°С підсилює дихання плодів, що призводить до втрати їх ваги, якщо ж температура нижче нуля – вони підморозяться.

Не варто забувати, що при диханні плодів виділяється вуглекислота, яка також впливає на умови зберігання, тому перевірте припливну і витяжну вентиляцію. Вологість повітря – одна з причин псування плодів. Якщо вони зберігаються у вологому приміщенні, то поглинають з нього воду і збільшують свою масу. При сухому повітрі все відбувається навпаки.

Мокрий низькотемпературний опік

На плодах з’являються різко окреслені коричневі плями, під якими знаходиться трохи пошкоджена м’якоть. Причина криється в низькій температурі і високій вологості повітря в льосі.

Пухлість

Якщо плоди зовсім трохи полежали і перетворилися на несмачну борошнисту буру субстанцію зі шкіркою, яка легко продавлюється пальцем та незабаром сама лопається. Це говорить про те, що плоди були закладені на зберігання перезрілими, і в них знаходиться надлишковий вміст азоту, а кальцію – зовсім незначна кількість.

Склоподібність (налив)

Захворювання, пов’язане з порушенням обміну речовин, але ця хвороба може проявитися і при неправильному зберіганні плодів (занадто висока вологість і недостатня циркуляція повітря, низька температура).

Засмага

Здавалася б, плід виглядає здоровим і на ньому немає видимих ознак пошкодження хворобами, а тільки шкірка побуріла. Коливання температури і висока вологість повітря в сховищі – основні причини захворювання. До того ж цьому сприяють передумови, що виникли ще в саду: ґрунт надмірно збагачений азотом і перезволожений, крона загущена. Такі плоди треба швидко переробити, так як вони не підлягають тривалому зберіганню.

Мухосід

На плодах видно дрібні крапочки, нібито їх засиділи мухи. Але мухи до цього ніякого відношення не мають. Точки є вмістилищем спор грибка-збудника. Це говорить про те, що ваша ділянка запущена, недоглянута, а дерева і чагарники давно не бачили секатора. Червоні цятки і точки виникають при ураженні щитівкою. Невеликі ямки, затягнуті корковою тканиною проробляють довгоносики, глибокі борозенки – робота гусениць совок. Тому треба спочатку привести свою ділянку в порядок і вивести комах-шкідників, а вже потім дбати про збереження покладених на зберігання плодів.

Низькотемпературний розпад плодів

М’якоть плода починає буріти, поступово залишається лише тонкий обідок під шкіркою, яка теж скоро приходить у непридатність. Ця хвороба уражає плоди, які були зняті з сильно обрізаних молодих дерев та поміщені в неприпустимі умови зберігання (висока вологість, низька температура).

Плодова або моніліальна гниль

На відкритому повітрі (в саду) на загниваючих плодах з’являються спіралеподібні кола з подушечок сірого кольору. У погребі цей же грибок виглядає по-іншому: спори не утворюються, а плід стає глянцево-чорним. Гниль так і називають – чорною.

Найбільш швидко загнивають плоди в теплому приміщенні. А витоки захворювання треба шукати в догляді за садом: неграмотна обрізка, погана обробка ран – і грибок вільно заселяється в них, а звідти перебирається і на плоди. Спор сірої гнилі взагалі повно скрізь – на рослинному покриві, в ґрунті і на плодах.

Роздільне зберігання

Це одне з важливих умов зберігання. Візьмемо для прикладу яблука, які у великій кількості виділяють етилен. Це рослинний гормон, що запускає процес природного дозрівання. Якщо поруч з ними покласти нестиглі томати, то вони швидше дозріють. Але не тільки яблука виділяють велику кількість газу, це ще й груші, абрикоси, дині, сливи.

Тим часом картопля, морква, цвітна капуста, брюссельська, броколі дуже чутливі до цього газу. Тому близьке сусідство з плодами, що виділяють етилен, згубно позначається на їх зберіганні: вони швидко псуються. Також з цими фруктами не можна зберігати коренеплоди: вони прискорять їх проростання.

На тривалість зберігання впливає певна сортність плодів. Ріпчаста цибуля краще зберігається гострих і напівгострих сортів. Солодкі сорти менш лежкі. Сорти, рекомендовані для зберігання: Штутгарен Різен, Бессонівський, Маяк, Алмадон, Алеко, Ельдорадо, Юконт. При зберіганні цибулі можна не обрізати бадилля, а сплести з нього коси і в’язки, і в такому вигляді підвісити до стелі в затишному куточку льоху.

Найбільш придатні для зберігання такі сорти капусти: Колобок, Крюмон F1, Зимівля 1474, Харківська зимова, Амагер 611, Білосніжка. Довго лежить морква: Королева осені, Флаккоро, Геранда, Кардинал. Кавуни закладаються пізніх термінів дозрівання, дині – дещо недостиглими, а томати – молочної стиглості.

Картопля

До зберігання картоплі треба поставитися особливо дбайливо. У підвалі вона може зберігатися протягом тривалого періоду часу. Температура зберігання в ідеалі повинна становити від 2 до 3°С, вологість – 70%. Якщо вологість вище, то у бульб пробуджуються вічка, якщо нижче – вони втрачають пружність. Місце зберігання має бути сухим і темним, а бульби краще накрити.

Людмила КУРГАН.

Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати:

Оставьте ответ