Англійські кози

0
37
Английские козы
Реклама

Читати російською мовою

Зміст

  1. Утримування
  2. Годування козенят
  3. Суфле з козячим сиром

Англо-нубійська порода виведена на початку XX століття шляхом схрещування місцевої породи гостровухих англійських кіз з тваринами, завезеними з Єгипту та Індії.

У тварин довгі, широко висячі вуха без сережок, стрункі, прямо поставлені ноги, широко посаджені мигдалеподібні очі кавового кольору, масивний тулуб, вага близько 100 кг. Шерсть коротка і гладка, може бути чорною, коричневою, блідо-кремовою. У самців довгі відростки на голові, у самок їх немає або виростають невеликими. Середньорічний удій – 1000 л молока жирністю 4-6%, від рекордсменок можна отримати навіть по 2000 л. Молоко англо-нубійських кіз має вершково-пломбірний смак, без кислого присмаку і сторонніх запахів. Тривалість життя кіз становить 14-17 років, кози живуть трохи довше за козлів.

Утримування

Кози – охайні тварини. Лягаючи, вибирають найчистіше і найсухіше місце. Приміщення, де вони знаходяться, має бути без вогкості та не мати протягів. Для дорослої особини потрібно 2,5 кв. м площі підлоги, молодняку – 1,2 кв. м. На горищі можна зберігати підстилковий матеріал, крім сіна, так як воно поглинає випаровування, що піднімаються догори і тварини його погано поїдають. Кіз взимку необхідно виводити на 15-30 хвилин на прогулянку в безвітряні дні з невеликими морозами, так як в цей період тварини відчувають нестачу сонячного світла. Якщо ж цього не робити, то кози худнуть, у них пропадає апетит, розвиваються хвороби, пов’язані з недоліком вітамінів. Поїти кіз треба підігрітою водою і влітку, і взимку.

У зимовий період у тварин повинна бути підстилка з ухилом у бік гнойової канавки, яку змінюють тільки навесні, а взимку лише додають свіжої.

Навесні, при переході від сіна до свіжої трави на вигоні, обов’язково нагодуйте кіз сіном перед випасанням, щоб вони не накинулися на молоду травичку, інакше будуть проблеми зі шлунком.

У літній період необхідний постійний вигул. На соковитому пасовищі кози наїдаються за 2-3 години. Якщо трава хороша, то додаткового корму не потрібно. Кіз доять 3 рази на день в один і той же час.

Періодично тварин потрібно чесати гребенем, спочатку почистивши щіткою. Така процедура не тільки очищає пори, але і видаляє паразитів, шерсть стає гладкою і еластичною. При регулярному чищенні це не займає багато часу. Настій полину використовують для обтирання від ґедзів і мух, а чемерицю – від комах-паразитів.

Для підтримки здоров’я кіз потрібно регулярно давати їм мікроелементи, які в повному обсязі містить вітамінно-мінеральна добавка «Зінка». Відварювати і давати у вигляді пійла витяжки зі стулок квасолі, кошиків соняшника. Якщо коза погано їсть, необхідно відновити роботу шлунка: 7-10 крапель тривітаміну додати у воду перед напуванням або ж ввести по 1,5 мл Фармацину внутрішньом’язово 1 раз на день протягом трьох днів. Щорічно проліковуйте кіз від глистів. Робіть щеплення проти сказу.

У зимовий час, через відсутність зеленого корму, кози потребують білка, вітамінів і мінеральних елементів. Тому в раціоні обов’язково має бути облиствлене, приготоване з люцерни або злакових сумішей сіно. Також необхідно запастися великою кількістю віників, так як коза запросто з’їдає один віник на день. Для їх виготовлення підійдуть вишня, клен ясенелистий, ясен, верба, тополя, верес, таволга, кипрей, кропива і т. д.

Звичайна кухонна сіль козам вкрай необхідна. Можна покласти брилу солі-лизунця або пачку скам’янілої солі, щоб кози могли лизати її, коли виникне потреба.

Харчування тварин має бути різноманітним і досить стабільним. Кози вибирають їжу більш ретельно, ніж інші тварини. Люблять ароматні трави, плоди, овочі, гриби, ягоди, проте гнилля не переносять.

Якість приплоду залежить багато в чому від виробника, тому дуже важливо, щоб козел походив від високопродуктивних батьків, мав міцну статуру без недоліків.

Якщо ви хочете мати здорових кіз, не треба пускати їх в злучку рано, а лише через 1,3 місяці або півтора року. Під час сукозності (вагітності) не можна давати козам незбиране зерно, особливо кукурудзу.

Годування козенят

Годувати козенят треба 10 днів 5 разів на добу (кожні 3 години). До місяця – 4 рази зі збільшенням інтервалу до 3,5 годин, а після місяця переходити на триразове харчування. З 20 дня досвідчені козівники радять додавати в молоко по 1 ч. ложці пересмаженого до коричневого кольору борошна. Починаючи з п’ятого тижня життя козеняти незбиране молоко розбавляють водою, але в ній краще заварити як чай, але не густо, кропиву, подорожник, деревій.

Кози дуже боязкі тварини. Після того як злякаються, зменшують надої. При доїнні обов’язково звертайтеся до тварин ласкаво, проводьте масаж вимені (погладжування і розминання).

Людмила КУРГАН.

Суфле з козячим сиром

  • 400 г філе індички
  • 400 г курячої грудки без кісток і шкіри
  • 4 яйця
  • 200 мл вершків
  • 300 мл коров’ячого молока
  • 100 г козячого сиру
  • рафінована рослинна олія
  • спеції (паприка, лавровий лист, суміш перців, сіль).

М’ясо птиці миють, кладуть в каструлю, заливають водою, додають сіль, суміш перців, лавровий лист і відварюють до готовності. Виймають з бульйону, остуджують і подрібнюють в блендері. У фарш додають козячий сир, паприку, вершки, молоко, сіль, яйця і збивають міксером 2-3 хвилини. Розігрівають духовку, форму для запікання змащують олією і виливають в неї суміш. Запікають 30-40 хвилин. Готове суфле кладуть на блюдо і ріжуть, коли воно трохи охолоне.

Веббанер Хозяин Укрпошта
Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати:

Оставьте ответ