Цитата номера
Еще и холоден и сыр
Февральский воздух, но над садом
Уж смотрит небо ясным взглядом,
И молодеет Божий мир.
Іван Бунін.
Лютий для мене один з улюблених місяців у році. І не тільки тому, що в цей час вже виразніше і наполегливіше відчутний подих (чергової) весни. У лютому народилися багато близьких мені людей: покійна мама, її теж, на жаль, покійний брат, а мій хрещений батько, онука й онук, зять… І в цьому, напевно, є щось символічне: одні вже віджили своє на білому світі, інші тільки починають жити, продовжуючи традиції старшого покоління.
Останній місяць зими, що в Україні називають лютим, свого роду – перевал: відлиги чергуються з морозами. Переважають сильні вітри й заметілі. У другій половині лютого зима помітно втрачає свою силу і, як кажуть у народі, зустрічається з весною. Небо поступово голубіє, починається «весна світла». Повітря набуває особливої чистоти і свіжості.
Цей аромат весни відчувають не тільки люди, тварини, але й рослини. Відігріваються від зимової холоднечі не тільки душі, але й сади, квітники, городи. Вийшовши вранці на подвір’я, кожною клітинкою вже «підтоптаного» організму відчуваєш, як у земному лоні пробуджується життя. Ще трохи, і почнеться сокорух у навколишньому світі.
Кісточкові культури, які перебувають у стані вимушеного спокою, вже теж відчувають пробудження життя, – пише колишній агроном, а нині пенсіонер з м. Люботин Харківської області В. А. Жилін, – при тривалих відлигах у них починають активно розвиватися квіткові бруньки, рослини набираються сил для формування листя і майбутнього врожаю. Саме через чергування відлиг з морозами з’являється в цей час небезпека пошкодження квіткових бруньок. Треба не пропустити цей момент і допомогти плодовому саду, особливо молодим насадженням».
Дякую за своєчасне нагадування, Вікторе Андрійовичу. Дійсно, в лютому сонце нагріває стовбури та розгалуження скелетних гілок, викликаючи розширення тканин кори та деревини. А нічне похолодання призводить до різкого їх звуження. Оскільки кора звужується швидше деревини, це викликає розтріскування, з’являються сонячні опіки та морозобоїни. Опіки, як правило, виникають на південній або південно-західній стороні стовбура, найчастіше пошкоджуються штамби черешні та абрикоса, а також інших дерев слабозимостійких сортів.
«Особливо небезпечні такі ушкодження дерев, з яких зимові дощі змили осінню побілку, – як би продовжує цю розмову Н. П. Першина з смт Петриківка Дніпропетровської області. – Темні стовбури вдень слабо відбивають сонячну енергію і сильніше прогріваються, до того ж через сильне нічне охолодження вода, що потрапила в невеликі щілини, замерзає і руйнує кору дерев».
Тривогу наших читачів зрозуміти можна. Щоб захистити плодовий сад від ушкоджень, у другій половині лютого слід знову побілити стовбури та гілки дерев. Робити це потрібно при температурі не нижче 0 градусів. По можливості фахівці рекомендують обприскати вапняним розчином і всю крону.
Тривалі відлиги негативно позначаються і на стані кореневої системи рослин, особливо садової суниці. Якщо на знижених ділянках стоїть вода, необхідно терміново забезпечити їй стікання, щоб насадження не загинули від нестачі кисню. Пристовбурні кола та суничні плантації, з яких під час відлиг вже зійшов сніг, а ще передбачаються морози, слід утеплити сухим торфом, гноєм, що перепрів, або соломою. Під час рясних снігопадів, так само як і в січні, з гілок струшують сніг і втоптують його навколо стовбурів.
Лютий – сприятливий час (якщо не сказати – кращий) для зимового щеплення плодових культур. Заготовлені з осені підщепи дістають з підвалу, заносять у тепле приміщення і встановлюють у вологий пісок на 2-4 дні. Потім їх поміщають на добу в воду, промивають і злегка просушують. В якості прищепи використовують однорічний приріст (живці) довжиною не менше 40 см, заготовлені в період глибокого спокою (листопад-грудень), до настання сильних морозів.
Роботи попереду багато, а благодатні лютневі «вікна» потрібно використовувати з максимальною користю. Адже недарма кажуть: «Як у лютому гукнеться, так восени відгукується». Не будемо забувати народну мудрість.
Володимир Заїка,
редактор всеукраїнського тижневика «Хазяїн».
Також читати:
