Віднедавна вирішили зайнятися розведенням шиншил, яких вперше наживо побачили на одній із сільськогосподарських виставок. Зовні ці симпатичні та вигідні звірята схожі на кроликів, відносяться до роду гризунів. Що характерно, ведуть вони сутінковий спосіб життя, добре переносять неволю, дуже охайні. У природних умовах поширені в пустельних горах Чилі, Перу, Аргентини, де зазвичай живуть колоніями.
Шиншила дуже рухлива і швидко реагує на зовнішні подразники – у неї добре розвинені органи слуху і нюху. Зручно і те, що ці звірята рослиноїдні. Якщо за ними добре доглядати, то неприємного запаху в приміщенні не буде.
Ми живемо в приватному будинку, де для шиншил виділили одну кімнату на другому поверсі. Клітини у нас розташовані уздовж стін в три яруси (одна на одній). І запаху від шиншил не відчувається ні в кімнаті, ні в будинку в цілому. Навіть гості дивуються такому сусідству.
Освітлення в кімнаті, де утримуються пухнасті звірята, природне – в кімнаті є вікно, що виходить на північно-західну сторону, тому прямі сонячні промені в приміщення не потрапляють. Кватирка тут постійно відкрита (і взимку, і влітку), так що приплив свіжого повітря забезпечений. Хоча двері при цьому, природно, закриті, щоб не було протягів, які для шиншил небажані.
Вологість в кімнаті постійно підтримуємо середню. Взимку кімната не опалюється, і температура тут знаходиться на рівні 5-8°С, що для тварин нормально, а влітку вона не перевищує 18°С, хоча в спекотну пору досягає 20-22°С.
У нинішньому році вирішили побудувати для шиншил окреме приміщення на дворі. Робота зараз у повному розпалі та незабаром плануємо зіграти новосілля.
Утримуються у нас шиншили в клітинах зі зварної оцинкованої сітки з клітинками 2х2 см. Мінімальні розміри житла для одного звірка повинні складати 30х50х40 см.
У клітинах на передній стінці влаштовані досить високі та широкі двері, щоб через них було зручно при необхідності дістати тваринку двома руками. Внизу клітини встановлений рухомий піддон з оцинкованого заліза з бортиками висотою 4-5 см. В піддон насипаємо тирсу, які міняємо по мірі забруднення – відбувається це, як правило, один раз на тиждень. Збоку клітини розташований короб розмірами 20х50х20 см, який теж виготовлений з оцинкованого матеріалу.
Короб розділений навпіл, з боків влаштовані отвори, а зверху є кришка. У цей короб ми поміщаємо дрібний пісок, в якому звірята купаються, підтримуючи своє хутро в хорошому стані. Зазвичай такий короб встановлюємо між двома сусідніми клітинами. Коли виставляєш короб трохи вперед, отвори в бічних стінках збігаються з такими ж в бічних стінках клітин, а шиншили потрапляють в купальне відділення.
Зазвичай вони приймають купальні процедури 10-15 хвилин. Годівниці та поїлки для гризунів розташовуються на передніх стінках клітин. У самій же клітці біля задньої її стіни є спеціальна поличка для відпочинку тварин.
Для годування шиншил використовуємо різні корми: і комбікорм, який купуємо, і сіно, яке заготовляємо самі з весни до осені. Сіно в годівницях лежить завжди. Гранули ж даємо по 1 ст. ложці на тварину на добу. Вода в поїлці теж повинна бути завжди, причому чиста.
У холодну пору даємо своїм вихованцям моркву, коріння петрушки, яблука, гарбуз. Також у них в раціоні гілочки берези, акації, яблуні, які звірята теж дуже люблять.
Догляд за шиншилами, загалом, нескладний, але він повинен бути постійним і системним. Годувати, наприклад, їх потрібно в один і той же час. Ми це робимо о 9-ій годині вечора. Такий строгий графік сприяє виробленню у тварин певних навичок. Зокрема, до їжі вони ставляться акуратно і дбайливо, не розкидають і не затоптують її.
Як вже зазначалося, шиншили більш активні у вечірній час, тому і працювати з ними потрібно тоді (годувати, чистити, міняти воду). Ми намагаємося всі операції з догляду виконувати в суворій послідовності: ставимо ємкості з піском для купань; прибираємо залишки корму; наливаємо свіжу воду, даємо корм (сіно – в останню чергу); прибираємо купальні; спостерігаємо за тваринами (всі активні, здорові, добре їдять, купаються). Просто спостерігати за ними – одне задоволення.
На все це витрачаємо щодня не більше півгодини. Раз на тиждень проводимо генеральне прибирання, включаючи вологе протирання клітин і підлоги, заміну тирси в піддонах, а при необхідності – піску в купальнях.
У всіх клітинах тварини утримуються парами. Молодняк від батьків відсаджуємо в 2 місяці і до 6-7-місячного віку всю «молодь» утримуємо разом (якщо в приплоді з’являється по 3-4 шиншили). Якщо ж в приплоді виявився всього один звір, то відсадити його намагаємося так, щоб він з кимось опинився в парі.
Народжують самки шиншили завжди самі, без проблем, а самці не ображають своїх дитинчат.
Весь той час, поки мама годує малюків (до 60 днів), вона помітно худне, тому в цей період потребує хорошого, посиленого харчування.
Ось, власне, і все. Виконуючи такі нехитрі правила, проблем з утримуванням шиншил у вас виникнути не повинно.
М. Д. БАШНЯК.
м. Богуслав Київської обл.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Вигідна коза
- Як виростити ондатру
- Трави для лікування домашніх тварин
- Вирощувати кроликів вигідно і цікаво
