Зміст
Всі добре знають, що калина є символом нашої землі, нашої держави. Що її образ міцно вріс в орнаменти української вишивки. Ми так призвичаїлись до цієї рослини, що почали забувати про її винятковість. Для наших пращурів калина завше була однією зі священних рослин. Вона символізує жіноче начало взагалі, і зокрема період жіночої плідності. А завдяки тому, що в середині ягід калини знаходяться маленькі кісточки у формі серця, вона стала ще й символом відваги, любові, краси, дівочої чистоти та жіночої вірності.
У давнину було заведено кропити калиновим настоєм стежки, якими ходила кохана людина, щоб щирі почуття ніколи не згасли. Тому не дивно, що у весільній (шлюбній) обрядовості, калина завше мала велике значення. Нею прикрашали короваї та вільця, вплітали у весільні вінки, клали на столи, додавали у страви. Калина присутня у родильних обрядах – її клали у постіль породіллі, щоб і матір і дитя були здорові. За її допомогою рятували жінок – зупиняли післяпологові кровотечі. До калини завжди ставилися з великою повагою. Наруга над нею, так ніби вбивство лелеки, вкривала людину ганьбою.
Калина – це рослина-лікар. Все в ній цілюще: кора, гілки, білі квіти, яскраво-червоні ягоди.
Кора калини містить: ефірну олію, глікозид вібурнін, дубильні речовини, фітостерин, смоли, цукри, а також каприлову, оцтову, мурашину, лінолеву, капронову, пальмітинову, валеріанову, олеїнову і церотинову кислоти. Препарати з кори калини мають заспокійливу дію, знімають спазми і прискорюють згортання крові. Кора калини має виражені антисептичні властивості і допомагає у лікуванні запальних процесів. Водний настій калинової кори використовують у лікуванні гіпертонії на ранніх стадіях та для лікування неврологічних порушень (схильність до епілептичних припадків, неврастенія та ін.). Також настій кори допомагає при пародонтозі.
Кора збирається ранньою весною, коли тільки-но почався сокорух і бруньки ще не розпустилися. В цей час кору дуже легко відокремити від деревини, а її цілющі властивості найсильніші. Сушити кору можна на горищі, або в добре провітрюваних місцях. Добре висушена кора має ламатися з тріском. Зберігати її слід в паперових пакетах в добре провітрюваному приміщенні. Також для зберігання можуть підійти торбинки чи мішечки з натуральних тканин.
Плоди калини містять: магній, залізо, фосфор, йод, калій, мідь, марганець, цинк, дубильні речовини, органічні кислоти, пектини і таніни, ефірні та жирні олії, фітостерини, смолоподібні ефіри, вітаміни, А, С, Е, Р, К. Вітаміну С у ягодах калини, на 70% більше, ніж у лимоні. Дуже цінною складовою ягід є глікозид вібурнін. Він має кровоспинний, протизапальний та спазмолітичний ефект. Саме він і надає ягодам калини гіркуватого смаку.
Ягоди найкраще збирати в суху погоду, зриваючи разом з ніжками або гілочками (щоб не пошкодити). Сушити можна в сушарці, духовці (близько 60°C) та на горищі: підвішуючи гілочки ягодами донизу, або нещільно уклавши на настил. Висушені плоди слід перебрати (відокремивши гілочки та ніжки) та висипати в скляні банки.
Калина – найкращий кровотворний засіб серед лікарських рослин. Також вона знижує рівень холестерину в крові, допомагає в лікуванні депресій, цукрового діабету, псоріазу, алергодерматиту. Чинить сечогінну та жовчогінну дію, нормалізує роботу травного тракту, лікує виразку шлунку і дванадцятипалої кишки. Чай з ягід калини добре допомагає у лікуванні застуди, кашлю, бронхіту, тонзиліту та запалення легень. А відвар калинового цвіту сприяє відновленню втраченого голосу.
В сфері косметології калина теж цінується. Маски зі свіжих, розтертих ягід тонізують, омолоджують і відновлюють шкіру. Українські жінки здавна виводили свіжим калиновим соком веснянки й пігментні плями.
Ягоди калини використовуються для приготування соків, наливок, настоянок, вин, киселів, екстрактів. З них роблять начинку для пирогів, приправи до страв з м’яса та різноманітні соуси. Завдяки високому вмісту пектинів плоди використовують для приготування мармеладу. З соку калини роблять оцет, який вважається одним з найкращих видів оцту.
Калиновий сік
Сік з калинових ягід готують так: плоди калини миють у холодній воді, а далі злегка підсушують та віджимають сік. Щоб зменшити кількість гіркоти, яка міститься в шкірці, ягоди слід витискати без перетирання. Отриманий сік змішати з цукром у співвідношенні 1:1. Готовий сік розливають у банки, закривають та зберігають у прохолодному місці.
Тонізуючий калиновий замінник кави
Насіння калини обсмажують на сковороді до темно-коричневого кольору та розмелюють на кавовому млинку. Варять з розрахунку 2 ч. ложки на 1 склянку води. П’ють з вершками, цукром чи медом.
Гострий соус з калини і перцю
500 г калини обдати окропом й протерти через сито. У протерту м’якоть додати 500 г цукру, 1/2 ч. ложки лимонної кислоти, 2 гвоздики та 1 шт. дрібно нарізаного гіркого перцю. Після повного розчинення цукру суміш розкласти у невеликі скляні баночки. Не закриваючи, витримати їх при кімнатній температурі 2-3 дні (до появи на поверхні приправи щільної скориночки), закрити кришками та поставити на зберігання в прохолодне місце.
Світлана КУЛИК.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
