Зміст
Не кожен овочівник-любитель, особливо початківець, наважиться виростити незнайому рослину. А раптом не вийде? А раптом вона захворіє або її вразять шкідники? Щоб цього не сталося, треба ретельно вивчити агротехніку, розуміти, коли висаджувати і як ростити той чи інший овоч, зелену культуру. Адже кожна рослина розвивається за строго визначеними законами. Необхідно постійно поливати, прополювати бур’яни, рихлити ґрунт, обприскувати для захисту від хвороб і комах-шкідників.
Ось і Новозеландський шпинат для багатьох городників є невідомою рослиною. Всім відомий городній шпинат, але об’єднує його з новозеландським лише спосіб використання в їжу. У новозеландського шпинату листя розташоване на сильно розгалуженому сланкому стеблі, у городнього ж утворюється розетка листя на початку вегетації. На відміну від традиційного шпинату, який при високих температурах старіє і стрілкується, новозеландський дає хороший урожай протягом усього літа.
Як зрозуміло з назви, ця овочева культура родом з Нової Зеландії, також росте на узбережжі Австралії, Тасманії, Японії. В Європу новозеландський шпинат був завезений в XVIII столітті і з тих пір займає гідне місце серед зеленних культур. Цей листовий овоч відноситься до родини Аїзові роду Тетрагонія. Має сильно розгалужене стебло довжиною до 50 см, бічні ж стебла виростають до 1 м. Листя трикутної форми, темно-зелене.
Важливо знати
Новозеландський шпинат – однорічна рослина, яка дає смачну корисну зелень з кінця червня до жовтня і потребує регулярного збору. Після зрізання рослина швидко відходить, на ній утворюються нові пагони у великій кількості. У їжу йдуть м’ясисте, соковите листя і пагони. Її можна вирощувати не лише на городі, але і як горщикову рослину, що дозволить збирати свіжу зелень в будь-який час року. Висіваючи насіння у відкритий ґрунт, слід зазначити, що при температурі нижче + 10°C воно проростає погано. Як і шпинат городній, новозеландський також містить щавлеву кислоту і сапоніни, які надають йому трохи гіркого смаку. Однак вміст гірких речовин в ньому нижче в порівнянні зі звичайним шпинатом. Для більш швидкого отримання врожаю новозеландський шпинат вирощують через розсаду. Рослина найкраще розвивається в сонячному місці з багатим поживними речовинами і гумусом ґрунтом. У дощове, холодне літо з малою кількістю сонячних днів шпинат накопичує високі рівні нітратів. З цієї причини Новозеландський шпинат слід вирощувати в місцях по можливості з повним сонячним світлом.
Користь для здоров’я
Новозеландський шпинат – потужний загальнозміцнюючий засіб. Він багатий вітамінами (А, С, групи В, РР, Е), мікроелементами, мінеральними речовинами.
- Провітамін А – «вітамін молодості», він активізує синтез колагену, таурину, гіалуронової кислоти.
- Вітамін С підвищує опірність організму, є сильним антиоксидантом. 100 г шпинату містять до 30 міліграмів вітаміну С.
- Вітаміни групи В – беруть участь в обмінних процесах організму і синтезі гемоглобіну.
- Вітамін РР – відновлює тканинне дихання, бере участь у метаболізмі жирів і білків.
- Вітамін Е покращує кровообіг, контролює репродуктивну функцію організму.
У 100 г свіжого листя міститься всього 14 кілокалорій. З цієї причини новозеландський шпинат використовується в дієтичному харчуванні. Застосовується для профілактики різних авітамінозів і як протицинговий засіб. Рекомендується вживати для поліпшення роботи органів травлення.
Новозеландський шпинат в кулінарії
Цьому листовому овочу властиві високі харчові якості. У їжу йдуть молоді, близько десяти сантиметрів пагони з листям. Дуже смачний Новозеландський шпинат в свіжому вигляді – ранні літні листки особливо ніжні і ароматні. Свіже листя використовують як салат, або як городній шпинат. Новозеландський шпинат вживається для приготування перших страв, як гарнір до м’ясних страв, його додають в соуси, овочеві рагу, в якості начинки для пирогів, тарталеток, розтягаїв, тортилії. Для підготовки досить промити листя під проточною водою, а потім просушити рушником.
Зберігання зелені
Зібраний новозеландський шпинат залишається свіжим, щільним і хрустким тільки кілька годин після збору, тому його рекомендується використовувати в їжу. Для короткочасного зберігання пагони з листям обгортають у вологий кухонний рушник і кладуть в овочеве відділення холодильника. У теплому приміщенні знижується харчова цінність шпинату. Деякі шеф-кухарі рекомендують бланшувати пагони в киплячій воді. Після цієї процедури новозеландський шпинат можна заморозити для тривалого зберігання. До речі, короткий термін реалізації свіжої продукції є основною причиною того, що цей листовий овоч недоступний для промислових масштабів вирощування.
Агротехніка
Оскільки новозеландський шпинат теплолюбна культура, висівають його, коли мине загроза поворотних заморозків. Перед посадкою насіння замочують у теплій воді на добу. Після чого в ґрунті роблять неглибокі лунки і по одному закладають насіння. Глибина закладання становить від 3 до 4 см. Насіння проростає протягом 2-3 тижнів. Обов’язково виконуйте схему посадки, так як рослина сланка і гілляста, їй необхідна велика площа: 40х40 см або 50х50 см. Як тільки рослини проростуть, їх проріджують, зайві пересаджують на нове місце. Ґрунт навколо рослин розпушують і регулярно прополюють. Збір врожаю триває до пізньої осені, під час вегетації смак рослини не змінюється. Новозеландський шпинат вимагає регулярного рясного поливу, чутливий до підживлення азотовмісними добривами. Ущільнюють посадки шпинату скоростиглими овочевими культурами. Новозеландський шпинат може самовисіватися, тому, якщо насіння дозріло і обсипалося, на наступний рік воно проросте на тому ж місці. Можна самостійно зібрати насіння в кінці літа і посіяти в наступному році. Для забезпечення сім’ї з 5 осіб необхідно приблизно від 6 до 10 рослин цієї поживної зелені. Врожайність близько 3 кг на 1 мл. Новозеландський шпинат – дуже вигідний листовий овоч для домашнього господарства.
Людмила КУРГАН
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Зелені очищувачі повітря: які кімнатні рослини продовжують нам життя
- Як вибрати правильний мед
- Домашня зелена аптека
- Груша в народній медицині
