В цьому році господарі, вибираючи урожай бараболі, нарікають на те, що є чимало гнилих коренеплодів. Мовляв, інколи над виораними городами чітко відчувається специфічний запах гнилі.
– Причому, буває, що в корчі одна гнила картоплина, а трапляються такі, де лише одна-дві не пошкоджені гниллю, – розповідає Григорій Сорокін, показуючи чималі, однак надгнилі картоплини. – Також зустрічаються картоплини, які вже випустили паростки. І як таку картоплю зберігати? Вона ж до весни не долежить.
Тим часом Віталій Пахольчук, знаний картопляр і екс-директор дослідного природничого центру в селищі Рокині, стверджує, що це пов’язано із погодними умовами.
– Весна була дуже спекотною, – каже він. – Початок літа також. А згодом був період рясних дощів. Такі примхи погоди не могли не позначитися на бараболі. Також слід враховувати, що в селян посадковий матеріал не дуже якісний, зазвичай уже пошкоджений різноманітними захворюваннями. Також є сорти картоплі, які нездатні гарно переносить високі температури та надмірну вологість.
Усе це в результаті і дало ось такий результат – в окремих регіонах бульба гниє, в окремих проростає.
Стосовно останньої, то часто можна почути побоювання людей з приводу того, чи можна споживати таку картоплю. Незважаючи на проростання, вона не втрачає ні своїх властивостей, ні товарного вигляду. Тому її можна споживати в їжу, однак проблема може виникнути навесні. Річ у тім, що коренеплоди, які сьогодні пускають паростки, віддають їм усі вітаміни та поживні речовини. Відповідно, навесні, коли настане час висаджувати посадковий матеріал, така картопля не зможе дати якісних сходів, що вплине на майбутній урожай.
Тож, викопавши картоплю з паростками, раджу відразу обривати їх. А в холодну пору року, коли бараболя буде закладена на тривале зберігання, такій бульбі потрібно приділити належну увагу. А саме – підтримувати належну температуру, щоб коренеплоди знову не пустили паростки.
Коли ж настане час висаджувати бараболю, потрібно її прогріти і висаджувати лише тоді, коли коренеплоди пустять паростки. Також наголошую, що потрібно правильно вибрати урожай картоплі. Тобто так, аби вберегти коренеплоди від різноманітних пошкоджень. Для цього раджу скористатися картоплекомбайнами або механізованими копачками. Так, як це роблять у більшості високорозвинених країн, де весь процес вирощування бараболі – від посадки до збору урожаю, є виключно механізованим.
Річ у тім, що пошкоджені коренеплоди мають високий рівень схильності до захворювань і, відповідно, вони погано зберігаються взимку. Тому усім завжди раджу, вибравши урожай, подбати про його післязбиральне зберігання при температурі 12-15°С. Для цього можна покласти її у спеціальні тимчасові кагати. Через 2-3 тижні урожай потрібно знову перебрати і, вибравши картоплю на їжу чи приміром, для худоби, закласти на зимове зберігання.
В підвалі чи кагатах, де зберігатиметься бараболя, температуру потрібно повільно знижувати до 2-4°С. І – подбати про те, аби на такому рівні вона трималася до весни. Дуже важливо, вибравши коренеплоди на насіння, покласти їх у борти. Там коренеплоди трішки позеленіють, а тоді їх можна закладати на тривале зберігання до весни.
Щодо зберігання, то на Поліссі і нині урожай перекладають гілочкам папороті або посипають цибулинням. А також обкладають гіллям хвої кагати, де зберігається картопля.
– Завдяки хвої всередину кагатів не можуть пробратися миші, які здатні нанести чималої шкоди урожаю, – каже Григорій Сорокін. – Окрім цього, хвоя виділяє певні фітонциди, які перешкоджають розвитку різноманітних хвороботворних мікроорганізмів. Щодо кагатів, то з власного досвіду знаю, що городники часто допускають помилку, вибираючи матеріал для укриття закладених на зберігання бульб та облаштування вентиляційних каналів у вигляді дерев’яних решіток у формі трикутника заввишки 35-40 см і завширшки 45-50 см.
Тому раджу гребінь кагату, ширина якого становить до 30 см, до встановлення оптимальної температури в насипу бараболі, залишити відкритим. Це потрібно для того, аби коренеплоди охололи, а також для видалення зайвої вологи. А згодом, коли наступить стійке похолодання, слід подбати про те, щоб накрити кагати шаром грунту. При цьому на основі товщина грунту має сягати до 50 см, а вздовж самого гребеня – до 30 см.
Свого часу для укривання бараболі я використовував солому, однак останні роки застосовую для цього болотні трави. Бо помітив, що в них майже не заводяться миші, в той час, як їхні кубла постійно виявляв у соломі. При цьому товщина шару болотних трав має становити до 65-70 см, а по гребені до 35-40 см. Накривши, раджу обкопати кагат канавкою на відстані 1,5 м від основи для відведення талої і дощової води. В залежності від погоди, взимку кагати можна накривати ще більше.
Підготував Олександр ТУРЧЕНЯК.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Вирощування арахісу
- Теплиця для багатого врожаю
- Картопля дружить з капустою
- Маленькі секрети великої селери