Кореневу селеру вирощують багато городників, але не всі успішно. Але ж в агротехніці селери немає нічого складного. Дізнавшись вимоги селери, особливості догляду за нею, виконуючи умови технології, можна з упевненістю розраховувати на добрий результат. Добрий – це коренеплід вагою 1 кг і більше.
1. Вибирайте сучасні сорти. Старі сорти, типу Яблучного, Грибовського розчарують вас маленькою головкою і потужною бородою корінців. Якщо ви живете в північних районах країни, звертайте увагу на скоростиглість. У центральних і південних регіонах реально виростити великі коренеплоди для зимового зберігання з великим вегетаційним періодом (180-200 днів). Добре себе зарекомендували сорти Єгор, Осавул. Нові часи настали з приходом голландських, чеських, датських сортів і гібридів: Монарх, Балдер Балі, Діамант, Брильянт, Албін, Ілона, Празький гігант, Ментор, Президент, Принц, Неон, Чеський гігант.
2. Вирощуємо тільки через розсаду. Коренева селера відкриває розсадний сезон, вік розсади для посадки на постійне місце 60-70 днів. Насіння селери тугосхоже, переповнене ефірними оліями. Його потрібно замочувати, стимулювати в біопрепаратах. Вирощування розсади селери має свої особливості. Як все дрібне насіння (салату, суниці, картоплі), воно проростає на світлі. Засипати його ґрунтом неприпустимо.
З тривогою і хвилюванням очікуємо 10-15 днів появи крихітних сходів. І ось вони з’явилися! Не поспішайте знімати плівку, якщо зробити це різко, невагомі паростки можуть розтанути на ваших очах. Створюємо необхідні умови для того, щоб сходи зміцніли: знижуємо температуру до 13-18°С, забезпечуємо цілодобове досвічування в перші 10 днів після сходів, вологість повітря 60-70%, акуратний полив.
У фазі 2-3-го листочка розсаду пікірують, не прищипуючи центральний стрижневий корінь і не заглиблюючи, в ящики по схемі 4х5 см. Виконувати цю ювелірну роботу непросто, але з часом приходять досвід і впевненість у життєздатності тендітних рослин. Тоненькі корінці-волосочки, досхочу напившись, розправляться, запрацюють, ажурні листочки піднімуться і зазеленіють.
3. Зри в корінь! На постійне місце у відкритий ґрунт висаджую на початку травня. Селера – холодостійка рослина, але в дитячому віці розсада може постраждати від зворотних заморозків, жорсткого сонячного випромінювання. Виручає агроволокно. Під таким укриттям рослини дихають, зберігається волога, наші вихованці краще приживаються.
Зверніть увагу на важливі моменти при посадці кореневої селери. Виділяйте їй найосвітленіші місця,висаджуйте, не загущуючи, на відстані 30х40 см. Скромні розміри розсади (6-7 листочків) недовго залишаться такими, потужне листя буде затінювати сусідні рослини. Щоб отримати великий коренеплід, потрібно забезпечити йому необхідну площу живлення, освітлення, вологи.
І, напевно, найважливіша деталь: при посадці не можна заглиблювати кореневу шийку рослин! Я їх висаджую на ту ж глибину, на якій вони росли в парнику після пікірування. Коренеплід при збільшенні росту буде виступати над поверхнею ґрунту, образно кажучи, «рости в декольте».
4. Коренева селера любить пухкі, удобрені, структурні ґрунти нейтральної кислотності. На багатому органічними і мінеральними речовинами ґрунті ми даємо 2-3 підживлення, на бідному – ще більше. На початку вегетації доречно переважання азоту, у фазі формування коренеплодів – фосфору і калію. Чергуємо мінеральні та органічні підживлення (настої курячого посліду, різнотрав’я, гуматів). Замульчувавши грядки з селерою перепрілим підстилковим гноєм і підключивши крапельний полив, вбили відразу трьох зайців: отримали мульчу, живлення і полив. Чутлива селера і до підживлення золою, бором, магнієм.
5. Тонкощі догляду. Чому росте на селері борода коренів? З кількох причин. Ви придбали старі сорти, схильні до зайвої волосатості, заглибили кореневу шийку або «грішите» частим, але дрібним поливом. У такій ситуації доведеться попрацювати «перукарем» – озброїтися ножицями, рукавичками, розпушити, відгребти ґрунт від кореня і видалити корінці (неодноразово). У нових сортів корені відростають внизу, а не по всій поверхні коренеплоду. У минулому сезоні я вирощувала сорти Ілона, Албін і Брильянт.
6. Водні процедури. Для нарощування великого коренеплоду потрібно багато живлення і води. Поливати потрібно рідко, але рясно, на глибину залягання коренів. Намагайтеся не потрапляти на листя, щоб не провокувати грибкові захворювання. Найбільша потреба в поливі у вересні, коли йде інтенсивне зростання кореня.
7. Дотримання сівозміни. Попередники селери – огірки, перець, капуста, помідори – культури, під які ми вносили велику кількість компосту, перегною. Селера дружить з цибулею-пореєм, ранньою капустою, квасолею, салатом. По краях грядок з іншими культурами добре розмістити поодинокі кущі селери, її пряний запах збиває з пантелику шкідників і приваблює корисних хижих комах.
8. Обривати чи не обривати листя? Звичайно, ні! Якщо вам потрібне листя для консервування, посадіть кілька рослин черешкової або листової селери.
9. Збирання врожаю. Рекомендуємо починати прибирання, не допускаючи промерзання, інакше селера погано зберігається. Викопуємо корені-плоди садовими вилами, намагаючись не пошкодити шкірку. Обтрушуємо від землі, обрізуємо нижні корені та листя (можна скрутити). Зберігаємо їх у погребі в ящиках при температурі 2°С. Вони прекрасно зберігаються до весни. Невелику кількість коренеплодів селери, загорнутих в харчову плівку, ми зберігаємо в холодильнику.
Ольга БУРМІСТРОВА,
м. Вінниця,
спеціально для тижневика «Хазяїн».
Фото автора.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Шкідливі личинки в розсаді овочей
- Народні засоби проти хвороб і шкідників
- Компост. Думки і питання
- Розмноження ожини
