Цю породу корів назвали лімузинами тому, що вони походять з французького села, яке називається Лімузен. Вона досить загартована та здатна виносити навіть 30 градусні морози. Але не переносить сильних протягів та вітру. Тому приміщення для неї варто споруджувати так, щоб вони не мали протягів та були захищені від вітру.
— Лімузини – це корови з дуже масивними пропорціями тулуба,- розповідає технолог з м’ясного скотарства ТОВ «Агрікор холдинг» Олександр БУДНІК. – Вони відрізняються такими показниками, як велика голова та коротка шия, широкий та грубий лоб, глибокі та широкі груди, округлої форми ребра. Окрасу вони переважно темно-червоного. Та ви й самі бачите, якого кольору наші корови. У них короткі кінцівки з розвинутою мускулатурою, широка спина і поясниця. Масивний хрестець, що знаходиться на одному рівні зі спиною. Вони мають добре розвинуте вим’я та м’язи, завдяки яким корова має такий вигляд.
— У чому ж все таки переваги цієї породи корів перед іншими?
— У цій породі поєднані такі гарні якості, як велика забійна вага та молочність. Хоча молочність у цієї корови порівняно з тими породами, які є суто молочними, нижча. Але вигодувати теля вони можуть. До основних переваг породи відноситься те, що якщо телят постійно пасти та годувати концентрованими кормами, вони дуже швидко ростуть. А м’ясо тварин має високу цінність та гарні смакові якості.
Ця порода дуже популярна в усьому світі саме завдяки цим якостям. Її розводять у чистому вигляді та схрещують з подібними м’ясо-молочними тваринами, щоб отримати ще вищу продуктивність.
Жодна порода не має такого високого відсотка забійної ваги. З молодого бичка відсоток чистого м’яса досягає 70. А ще корови породи лімузин дають найжирніше молоко з високим вмістом білку. Жирність молока становить 5%, вміст білку – 4,3%. Середній надій за лактацію становить від 1300 до 1800 кг.
— Коли започатковано ваше підприємство та скільки вже займаєтеся розведенням саме цієї породи?
Ми перебуваємо сьогодні на одному з відділень м’ясного скотарства нашого товариства в селі Ядути Борзнянського району Чернігівської області. Тут ми розводимо породу м’ясних корів лімузин. Завезли її з Франції у 2010 році. Її конституція відрізняється, як ви бачите, від молочної, бо в неї зовсім інше призначення.
Порода гарна тим, що швидко росте та не дуже вибаглива до утримання. Приміром, у нас вони на вільному безприв’язному утриманні. Їх ніхто не прив’язує ні в корівниках, ні на луках. Пасуться корови одну добу на одному місці, повністю виїдаючи траву. На другий день переводимо їх на інше місце.
Пасуться корови разом з телятами та бичком з того часу, як на лузі виростає трава та до листопада місяця.
— Бачу, що корови тримаються одного місця та нікуди не прагнуть побігти. Як це вдається?
— Ми випасаємо тварин, застосовуючи такий прилад, який називається «Електронний пастух». Обгороджуємо місцевість, де пасуться корови. І вони не можуть звідти вийти. Ось бачите начебто мотузка на стовпчиках. Це й є наш «пастух». А люди та транспорт тут для того, щоб переганяти корів з місця на місце та підвозити їм воду. Літом кожна корова випиває щодня по кілька відер води, бо спекотно.
Загалом маємо тут 1200 голів. На цьому вигоні пасуться водночас 400 корів. Серед них ви бачите багато комолих та безрогих тварин. Обезрожуємо їх для безпеки тваринників, бо коли корови отелюються, вони стають дуже агресивними та активно захищають своїх телят. Вони у нас дикуваті.
Ніхто їх не доїть. Молока їм власне вистачає для вигодовування телят. Бачите: он чимале теля під коровою п’є молоко. Телята можуть пити його скільки хочуть. Тому й ростуть швидше.
— Де я як утримуєте корів взимку?
— Маємо корівники, які літом ремонтуємо та готуємо до зими. Вони, щоправда, ще старим власникам належали. Ми просто їх трохи осучаснили. Бо хоча ці корови можуть витримати сильні морози, проте дуже бояться протягів. Тому ми подбали, щоб у корівниках їх не було. Літом тут проводиться дезінфекція приміщень, прибирання та ремонтування даху. Прагнемо, щоб тут було тепло та чисто, кормів заготовляємо вдосталь, бо маємо достатньо землі під кормову базу. Кукурудзу вирощуємо на силос та інші корми на 500 га. Маємо сіно, солому для підстилки. Кілька свердловин для забезпечення корів водою. Вони мають вільний доступ до води та їжі. Є біля кожного сараю місце для вигулу тварин.
Для тільних тварин відведено окреме приміщення, після отелення корови з телятами знаходять в післяродовому відділенні п’ять днів. Потім робимо ідентифікацію та переводимо їх у загальне стадо, де вони пасуться, як і вся інші.
— Яка продуктивність цих корів?
Вага корів складає 600 кілограмів, вага дорослих биків може досягати 1200 кг. Телята народжуються з вагою 40 кілограмів. А після відлучення від матері важать вже 350 кг.
Добова прибавка в вазі варіюється від 800 до 1100 г. Збереженість молодняку майже 100%. Здоров’я у них добре. Та й дбаємо ми про те, щоб тварини не хворіли.
– Насамперед проводиться огляд тварин, визначаємо їх здоров’я. Щеплення телят проводимо з 30-денного віку, від парагрипу. Даємо їм вітаміни, – долучається до розмови ветлікар з 37-літнім стажем Валентина Ліпута. – При народженні обробляємо телятам пуповину та колемо вітаміни.
Тетяна ФЕДЯЙ.
Фото автора.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Як зрозуміти чи здорова корова
- Як виростити ондатру
- Трави для лікування домашніх тварин
- Як вибрати здорового порося
