Бутонізація і цвітіння картоплі – найвідповідальніші етапи в житті овочівників. Адже саме в цей період відбувається формування і зростання бульб.
Зміст
Основні етапи розвитку
У розвитку картоплі умовно виділяють 5 основних періодів.
- Перший – від проростання бульб до появи сходів.
- Другий – від появи сходів до початку формування бутонів. В цей період йде активне формування стебел, листя і кореневої системи.
- Третій – від появи бутонів до цвітіння рослин. Перший період формування столонів (потовщень на коренях). Досягнувши певного розміру, останнє міжвузля столона потовщується і утворюється молода бульба. Утворення бульб починається через 3-5 тижнів після появи сходів. Зазвичай одне стебло утворює від 2 до 5 бульб, а їх маса коливається від 90-100 до 350-400 г. Так, від одного зайвого стебла в кожному кущі можна отримати додаткову кількість бульб, тому так важливо зберегти кожне стебло. У цей період триває інтенсивне зростання бадилля, рослини вимагають найбільшої кількості вологи і елементів живлення.
- Четвертий період охоплює цвітіння і триває до припинення приросту бадилля, практично до початку його в`янення. В цей час відбувається найбільш інтенсивний приріст маси бульб і формується до 65-75% кінцевого врожаю.
- П’ятий період – від припинення приросту бадилля і початку його відмирання до фізіологічного дозрівання бульб. Приріст бульб ще триває, але менш інтенсивно, ніж в четвертий період. З в’янучого бадилля значна частина поживних речовин переходить у бульби. Завершується накопичення в них поживних речовин, вони досягають фізіологічної стиглості і переходять в стан спокою.
Безумовно, 3 і 4 етапи – основні в життєдіяльності картоплі, адже в цей час йде закладення і формування бульб. А для того, щоб бульби добре формувалися, картоплі необхідні повітря, світло, вода і багато поживних речовин. Саме ці фактори і є домінуючими при утворенні та рості бульб.
Температурний чинник
Картопля – культура помірного клімату. Ростові процеси сповільнюються при температурі ґрунту не нижче 7-8°С і вище 25°С. Оптимальна для бульбоутворення температура ґрунту – 15-19°С. При температурі нижче 6°С і вище 23°С приріст бульб різко зменшується, а при температурі вище 30°С зазвичай припиняється. У такі періоди посилюється інтенсивність дихання, витрата вуглеводів перевищує їх накопичення, що затримує бульбоутворення.
На жаль, активно впливати на температурний фактор картопляру не під силу. Єдине, що він може зробити – це в спеку притіняти картоплю в період закладення і формування бульб і підбирати сорти, стійкі до підвищених температур, наприклад, Слов’янка, Розара, Мінерва, Пікассо, Невський, Волжанин та ін.
Картопля любить світло
Картоплю справедливо вважають світлолюбною рослиною. При нестачі світла у неї жовтіє бадилля, стебла витягуються, рослина стає слабкою, у неї затримується цвітіння і закладення бульб. Так що при загущених посадках неможливо отримати хороші врожаї.
Разом з тим, надмірно розріджені посадки також не сприяють отриманню великих врожаїв і високої якості бульб. Оптимальні відстані при посадці між рядами: для ранніх сортів – 60 см, для пізніх – 70 см; між бульбами: для ранніх сортів – 25- 30 см, для пізніх – 30-35 см.
Насичуємо повітрям
Розпушування, підгортання і полив
Коренева система картоплі дуже чутлива до нестачі кисню в ґрунті. Найбільш високу потребу в кисні вона відчуває в період бульбоутворення. Щоб мати достатню кількість кисню в ґрунті, необхідно підтримувати його в пухкому стані. Пухкий ґрунт сприяє гарному розвитку столонів і молодих бульб, які в ущільненому ґрунті виростають дрібними і часто сильно деформованими.
Перше поверхневе розпушування проводять через тиждень після посадки картоплі. Надалі ґрунт розпушують по мірі необхідності після поливів і дощів, перешкоджаючи тим самим утворенню кірки і сприяючи насиченню ґрунту киснем. Розпушування потрібно проводити дуже обережно, намагаючись не пошкодити паростки і не витягнути бульби на поверхню, на глибину 2-3 см.
Крім того, 2-3 рази необхідно провести підгортання. Перше підгортання проводять, коли бадилля досягне висоти 13-15 см, друге – через 10-12 днів після першого. Третє – по мірі необхідності.
Підгортання прискорює процеси розвитку куща, цвітіння і бульбоутворення. Крім того, підгортання оберігає картопляні бульби від фітофтори, перешкоджаючи проникненню інфекції з ураженої гички на бульби. До того ж підгортання – це й боротьба з бур’янами, які для картоплі небезпечні тим, що затінюють її і забирають вологу і поживні речовини.
Картопля хоче пити!
Картоплі потрібна достатня кількість вологи, особливо в період бутонізації і початку цвітіння. Якщо для пророщення картоплі достатньо вологи материнської бульби, і їй в цей період не страшна посушлива погода, то в період закладення і формування бульб нестача вологи в ґрунті призведе до значного зниження врожаю.
В посушливе літо, щоб отримати хороші врожаї картоплі, її потрібно поливати, особливо у фазі бутонізації – початку цвітіння, коли рослина найбільш вимоглива до води. Поливаємо з розрахунку не менше 3 л води на один кущ. Необхідність поливу визначити легко: досить помацати землю на глибині 5-6 см від поверхні. Якщо вона волога – полив варто відкласти, так як зайва вогкість може пошкодити молодим бульб.
Поливають картоплю вранці або ввечері. На другий день після цього потрібно розпушити ґрунт і підгорнути кущі, завдяки чому корені отримають не тільки воду, але і кисень. Через 2 тижні, якщо ґрунт знову висохне, можна полити грядки ще раз.
Підживлення та захист картоплі
Після закінчення цвітіння полив припиняємо. Зайва вологість – сприятливе середовище для розвитку фітофторозу.
Надлишок води так само згубний для картоплі, як і її нестача. Перезволоження ґрунту веде до погіршення росту і розвитку рослин, зменшується вміст сухої речовини і крохмалю в бульбах, зростає захворюваність картоплі бактеріальними і грибковими хворобами.
Особливо картопля чутлива до перезволоження в фазу бутонізації. Якщо вода стоїть на ділянці кілька днів, посадки картоплі можуть вимокнути. Буває, що гине весь урожай. Тому потрібно намагатися по можливості відводити воду з ділянки, висаджувати картоплю на височинах, де в разі дощу не затримується волога, або хоча б робити високі гряди.
Підживлення
Найбільшу кількість поживних речовин картопля споживає в період бутонізації – цвітіння, коли йде інтенсивне наростання надземної маси і утворення бульб. До кінця вегетації споживання живлення зменшується і на початку відмирання бадилля зовсім припиняється.
Досвідчені дачники рекомендують проводити 3 підживлення картоплі.
- Перше підживлення проводимо при появі сходів. Для приготування розчину 1 ст. ложку сечовини або аміачної селітри або півлітрову банку добре перебродилого коров’яку розчиняють у 10 л води. Під кожен кущ виливають не менше 0,5 л розчину. Після підживлення рослини слід добре полити.
- Друге підживлення проводять у фазі утворення бутонів. 1 ст. ложку сульфату калію і 2 ст. ложки деревної золи розмішуємо в 10 л води. Таке підживлення прискорить початок цвітіння картоплі.
- Третій раз підживлюємо в фазі цвітіння. Готуємо робочий розчин з розрахунку: 2 ст. ложки суперфосфату і 1 склянка перебродилого коров’яку на 1 відро води. Під кожен кущ виливаємо по 0,5 л розчину, потім поливаємо водою.
Якщо площа картопляних посадок досить велика, доведеться проводити підживлення сухими добривами.
- Перше підживлення: 15 склянок перегною змішати з 10 ч. ложками сечовини. Цієї порції достатньо на 10 погонних метрів рядка картоплі.
- Друге підживлення (в період бутонізації): 30 ст. ложок золи + 10 ч. ложок сульфату калію. Цієї порції вистачить на 10 погонних метрів рядка картоплі.
- Третє підживлення: на кожен погонний метр рядка вносять по 2 ст. ложки суперфосфату.
Можна провести позакореневе підживлення карбамідом (20-30 г на сотку) з додаванням мікроелементів (бор, мідь, марганець).
Підготовка до збирання бульб
Таке збалансоване живлення необхідне для формування врожаю і надалі для нормального зберігання картоплі. А ось при надлишку азотних добрив можуть бути проблеми. Азот збільшує період вегетації, що погіршує лежкість бульб. Так що з азотними добривами потрібно бути обережними.
Якщо ґрунт бідний і у картоплі слабке бадилля, підживлення азотними добривами доведеться проводити. Але робити це слід ще до початку цвітіння, а після цвітіння додаткові підживлення азотними добривами проводити не варто.
Боротьба зі шкідниками
Багато дачників вважають, що в боротьбі з колорадським жуком гарні всі засоби. Але, вирощуючи картоплю на присадибній ділянці чи дачі, потрібно думати не тільки про високі врожаї, але і про екологічність вирощених овочів. Тому бажано застосовувати якомога менше хімії.
Надійна альтернатива хімічним інсектицидам – біопрепарати інсектицидної дії: Бікол, Бітоксибацилін, Фітоверм, Акарин та ін. Максимальний ефект від застосування біопрепаратів може бути отриманий в тому разі, якщо вони перший раз використовуються в момент появи личинок молодших вікових груп і повторно – через 5-7 днів.
На невеликих індивідуальних ділянках доцільні механічний збір і знищення жуків, яйцекладок і личинок. При низькій чисельності личинок шкідника можна застосовувати екологічні рослинні препарати: добовий настій з полину гіркого, свіжого листя волоського горіха, коренів оману, блощичника (клопогону), чистотілу, пижма, а також відвари з кульбаби, плодів гіркого перцю, хвоща, листя тополі. Відлякують жука рослини календули, бобів, квасолі, якщо вони висіваються заздалегідь або висаджуються навколо картопляної ділянки або в її міжряддях.
При появі личинок колорадського жука першого-другого віку посадки обприскують одним з біопрепаратів або вручну збирають жуків і личинки. Найбільш ефективним буде обприскування, проведене при чисельності личинок не більше 4 на рослину.
Якщо личинки встигли дорости до другого-третього віку, а їх чисельність досягла 5 і більше штук на кущ, то ручний збір жуків і личинок вже не допоможе. Єдиний вихід – обприскування посадок інсектицидами.
На присадибних ділянках значної шкоди картопляним посадкам може завдати картопляна совка. На невеликих ділянках потрібно оглянути всі рослини, видалити зів’ялі стебла і знищити гусениць, що знаходяться всередині.
Єлизавета МАРТОВА.
Якщо після збирання на шкірці з’явилися світло-коричневі плями з металевим блиском, звіртеся з ознаками сріблястої парші картоплі.
Температура і догляд за картоплею
| Параметр | Орієнтир із матеріалу |
|---|---|
| Кількість бульб від одного стебла | Зазвичай 2–5 |
| Частка врожаю в період активного росту | До 65–75% кінцевої маси бульб |
| Оптимальна температура ґрунту | 15–19 °C |
| Перше поверхневе розпушування | Приблизно через тиждень після садіння, на глибину 2–3 см |
| Полив | Особливо важливий під час бутонізації та цвітіння; після завершення цвітіння його скорочують |
Надлишок азоту подовжує вегетацію і може погіршити лежкість бульб. Розпушування проводять обережно, щоб не пошкодити паростки й не витягнути бульби на поверхню.
Також читати:
