Березень. Органічна підгодівля саду, виноградника, ягідника

0
366
Органическая подкормка сада, виноградника, ягодника
Реклама

Читати російською мовою

Зміст

  1. 
Збагатить ґрунт і прискорить компостування
  2. 
Азот – до побачення!
  3. 
Виноградник 
віддячить урожаєм
  4. 
Ягідники чекають, а рододендрони бояться
  5. Натуральний депілятор – з дерева

От уже й весна. Саме час поговорити про деревну золу, що залишилася від топки камінів або печей. Як правило, в кінці зими залишається чимало мішків з цим чудовим фосфорно-калійним добривом, яке особливо підходить для кислих ґрунтів. Крім калію і фосфору в доступних рослинам формах в попелі присутні також магній, кальцій, залізо, цинк та інші мікроелементи. Як правильно розпорядитися цим багатством, розповість «Хазяїн».


Збагатить ґрунт і прискорить компостування

Деревна зола відома як відмінне добриво ще з часів підсічно-вогневого землеробства. Тоді наші пращури помітили, що залишки спалених рослин на розчищеній ділянці дарують їй родючість на кілька років вперед.

На суглинках і глинистих ґрунтах золу краще вносити під осіннє перекопування, на піщаних і супіщаних – навесні, закладаючи її не менш ніж на 8-10 см. Якщо просто розкидати попіл по поверхні, отримаєте ефект «корки», яка погіршує повітропроникність. Зола «працює» в землі 3-4 роки, після чого її потрібно вносити знову.

Це підживлення не тільки покращує структуру ґрунту і йде на користь життєдіяльності азотфіксуючих бактерій, але і зсуває рН у лужний бік. Важливо точно розрахувати норму внесення, так, щоб кількість золи не перевищувала 100 г/кв. м в саду і на грядках. На винограднику ця доза збільшується до 150-200 г. Якщо перестаратися, можна порушити кислотно-лужний баланс і викликати залуження ґрунту, ускладнивши рослинам всмоктування поживних речовин. Тому на засолених землях зольне підживлення протипоказане. З обережністю використовують золу і на нейтральних ґрунтах.

Бажано ретельно просіяти золу, зібрану з піддувала, і скласти її в непроникні поліетиленові мішки. Адже якщо дати їй підмокнути, можна втратити велику частку калію. А ось в сухому стані попіл збереже свої корисні властивості на довгі роки.

Щоб підживлення було максимально ефективним, золу змішують з перегноєм або компостом. Вона буде сприяти більш швидкому розкладанню органіки. А от поєднувати попіл зі свіжим гноєм або пташиним послідом не варто, це призведе до втрат азоту. Не можна мішати золу і з гранулами суперфосфату або фосфоритним борошном, тому що в такій співдружності у них зменшується кількість доступного рослинам фосфору. Протипоказане та її використання з вапном, це викликає різке залуження ґрунту.

Порада: а ось як замінник пушонки зола – те, що треба! Пересипте нею шари зеленої маси при закладанні компосту, і він розкладеться набагато швидше! Все тому, що попіл – «до вподоби» мікроорганізмам, які живляться рослинними залишками.


Азот – до побачення!

Визнаним добривом завжди вважався зольний настій (100-150 г
- приблизно 1 склянка попелу на 10 л води). Однак консультант «Клубу органічного землеробства» Ольга Колодницька розповіла, що це – поширена помилка.

– Золу не можна настоювати: фосфор випадає в осад і стає недоступним для рослини. Тому її швидко розмішують у воді і відразу виливають під дерева! – говорить Ольга Євстафіївна.

До речі, якщо дати зольне підживлення саду через місяць після цвітіння, то це допоможе уникнути періодичності плодоношення.

– Підживіть сад через 30-40 днів після цвітіння розчином пташиного посліду, коров’яку або золи. За часом це співпадає з фізіологічним осипаннями зав’язі – природним регулюванням навантаження на дерево. Головне – не змішувати золу і коров’як: в цьому випадку з характерним шипінням і різким запахом з розчину випарується азот. Тому спочатку полийте дерево коров’яком (для молодих дерев вистачить чотирьох відер розчину), а через деякий час – такою ж кількістю зольного розчину (100 г на 10 л води).


Виноградник 
віддячить урожаєм

Дуже ефективні водні витяжки для кореневих і позакореневих підживлень на виноградниках. Систематичні обприскування процідженим зольним розчином збільшують стійкість рослин до грибкових хвороб та несприятливих факторів навколишнього середовища.

Як готувати зольну витяжку: 
2 л просіяної золи розмішайте в 8 л води, дайте настоятися добу, іноді помішуючи. Маточний розчин процідіть, дайте відстоятися і використовуйте для підгодівлі винограду. Для позакореневої обробки (по листю) 0,5 л води розчиняють на 10 л води, для поливу під корінь знадобиться вже 1 л на ту ж кількість води. Таке підживлення прискорить визрівання виноградної лози, тому ним можна сміливо замінити традиційне внесення фосфорно-калійних добрив з другої половини літа.

У сухому вигляді зола впорається зі слимаками чи равликами. Розсипте її навколо капусти або суниці, отримавши захисний бар’єр, який викличе зневоднення тканин повзучих шкідників. Дієвим таке опудрювання буде і проти хрестоцвітної блішки. Врахуйте, що в дощ стримуючі властивості попелу губляться. Крім того пам’ятайте, що безперервне внесення загрожує залуженням ґрунту, згубним як для листогризучої братії, так і для рослин.


Ягідники чекають, а рододендрони бояться

Суниця, малина, смородина, картопля позитивно реагують на внесення золи. Все тому, що вона не містить «нелюбого» цією четвіркою хлору. Так, картопля стає більш розсипчастою і смачною. Але важливо не переборщити з добривом, так як воно сприяє розвитку ризоктоніозу (парші) бульб.

Всі гарбузові (огірки, кабачки, гарбузи і патисони) теж віддячать вам за 1-2 ст. ложки на лунку. Пасльонові (картопля, томати, перці, баклажани) можна побалувати і трьома ложками під один кущ. А якщо опудрити посадки капусти по поверхні ґрунту, то ви зможете вберегти її від кореневої кили та чорної ніжки.

Під час закладання сливового або вишневого саду, додайте в посадкові ями трохи золи. Раз на три роки таким добривом можна підживити і дорослі дерева, для цього його треба закласти в землю (площа внесення обмежує діаметр крони). На одну сливу або вишню в цьому випадку піде до 2 кг золи. А один кущ чорної смородини «попросить» три склянки цього чарівного порошку.

Виноград і цитрусові теж не переносять хлору, тому зола згодиться і в догляді за цими культурами.

Зате рослини, що люблять кислі ґрунти, такі як рододендрони і чорниця не «зрадіють» внесенню золи. Вона знизить кислотність ґрунту, викликавши пригнічення цих ацидофілів.

Хрестоцвіті культури бояться блішки. Опудрювання попелом рятує від цієї напасті. Але пам’ятайте, що якщо ви перебільшите з «зольним захистом», то позбудетеся врожаю: редиска, редька або ріпа почнуть стрілкуватися, а коренеплоди будуть жорсткими.

Порада: не удобрюйте розсаду золою, поки вона не випустить третій справжній лист. Інакше велика кількість солей, що міститься в ній, зашкодить молодим рослинкам. А ось при висадці томатів, перців і «синіх» у ґрунт можна додати по 1 ст. ложці золи в кожну лунку. Але обов’язково змішайте її з ґрунтом, а також присипте зверху шаром пухкого ґрунту, щоб ніжне коріння не отримало опіків, а рослини швидше прижилися.


Натуральний депілятор – з дерева


Волоські горіхи користуються дурною славою у дачників, які розповідають байки про те, що ті залишаються токсичними для розсади навіть у вигляді золи. Дійсно, рослини родини горіхові (горіх волоський, манчжурських, сірий і чорний) містять юглон, речовину, що пригнічує всі рослини, висаджені поруч з деревом. Але все це – казки, адже юглон, що знаходиться в зеленій шкірці, листках, коренях, а також корі, повністю розкладається при спалюванні. А в горіховій золі залишаються лише корисні для рослин речовини.

До речі, золу шкаралупи волоських горіхів здавна застосовували в якості засобу-депілятору, що допомагає виводити небажану рослинність на тілі. Для цього 1 ч. ложку попелу розводять водою до кашкоподібного стану і отриманим складом змащують шкіру, залишаючи на кілька хвилин. Обов’язково порадьтеся з лікарем перед проведенням цієї процедури і проведіть алерготест на згині ліктя!

Підготувала Марія ТІТОВА.

Веббанер Хозяин Укрпошта
Купуйте електронні версії наших нових видань

Що дає підписка на оновлення нашого сайту

Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram

Також читати:

Оставьте ответ