Цитата номера
Квіти повинні бути без приводу.
Щастя має бути справжнім.
Будинок — теплим. Кохання — взаємним.
Погода – …а без різниці яка погода!
Еріх Марія РЕМАРК.
Одного разу під час якоїсь події один з моїх добрих знайомих філософськи сказав: «Найголовніше зі свят – це саме життя. Тому святкувати його потрібно кожен день!» Його жарт тоді всі оцінили, хоча, як відомо, в кожному жарті є частина істини. І в цьому – теж.
А згадалося все не випадково. Нещодавно зайшов в кондитерську. В той момент якраз сюди привезли свіжий товар. Поки розвантажували, встиг намилуватися тортами, тістечками, кексами, рулетами та іншою смакотою, серед якої було чимало справжніх шедеврів кулінарного мистецтва. Не втримався і вирішив купити шикарний торт, на який відразу чомусь поклав око. Продавець мій вибір оцінила.
– Напевно, у когось із близьких день народження? – запитала вона, посміхаючись.
– Та ні, – чесно відповів їй.
– Нежданий прибуток або якийсь інший радісний привід? – продовжувала вона гадати далі.
– Знову повз, – включився в гру вже я.
– Хтось у гості завітав?
– Та, начебто, нікого не чекаємо.
– І що ж тоді за привід? – щиро здивувалася продавець, заінтригувавши присутніх у залі покупців.
– А без жодного приводу, – прийшла вже моя черга дивуватися. – Просто гарний сьогодні настрій, ось і вирішив влаштувати свято душі.
– Гарний настрій – теж привід, – підтримав розмову один з покупців. – При нинішньому житті це тепер велика рідкість.
Всі присутні згідно закивали головами, проводжаючи мене, як здалося, заздрісними поглядами. Хтось підтримував, а хтось, можливо, засуджував. Хоча, в принципі, яка різниця? Маю право влаштувати собі свято душі. Просто так…
Подібні настрої відвідують і багатьох наших читачів. Зокрема, Л. С. Та- тарова з м. Кропивницький надіслала разом з матеріалом про власний досвід вирощування винограду вірші під назвою «Никогда не сдавайся!»
И снова ветер дует мне навстречу,
А я с улыбкой радостной иду,
И вновь, и вновь хочу тебе ответить,
Что я тебя по-прежнему люблю!
Люблю порою незаметно,
Что мне не верится самой,
Что я могу любить, как прежде,
Что я еще жива душой!
Так це ж прекрасно, шановна Людмило Сергіївно, що живі ще наші душі, не зачерствіли і не озлобилися. Адже душа – не чайник: почистив, вимив і знову сяє.
А ось що пише Л. С. Якушевська з м. Миргород Полтавської області: «Хочемо продати будиночок в селі під дачу або житло, так як з віком вже не в силах його утримувати. Місце тут просто казка! Не хочеться, щоб все згинуло, розсипалося, адже в будинку повинні жити. Боляче, коли він пустує, а комусь ніде притулитися. Адже в країні багато біженців, переселенців.
Будиночок стоїть на березі водойми, в якій повно риби, на берегах гніздяться дикі качки, гуси, лелеки, з сусіднього села навідуються лебеді, які виводять тут своїх пташенят і вчать літати над водоймою. До Миргорода – рукою подати. Кожний ранок гуде заводська сирена – годинник можна звіряти. Будинок газифікований, є центральне водопостачання, поруч три магазини, пошта». Дійсно, райський куточок.
Напевно, рано чи пізно в житті кожного з нас настає момент, коли ти тягнешся за приправою, і раптом усвідомлюєш, що обід і без неї смачніше. А для краси не потрібна косметика, для веселощів – алкоголь, а для подарунків – привід. Життя прекрасне і без підсилювачів смаку. Хоча розуміння цього відбувається і не відразу. Можливо, що пізно. Але, як кажуть, краще пізніше, ніж ніколи.
Тому махнемо рукою на все і влаштуємо самі собі свято. Без приводу. Просто так. Тому що, як говорив герой Леоніда Бикова з фільму «В бій ідуть лише «старі»: «Все – минуще, а музика – вічна!»
Рядки з листів
Змінюється на краще
Дякуємо, що ви досі нас радуєте. Чекаю газету і додаток, які передплачую практично з самого початку, тобто вже більше 20-ти років, з особливим нетерпінням. Останні 5 років почав робити палітурки «Хазяїна» – для нащадків.
Цікаво, що газета змінюється, стає краще, а найголовніше, – на її сторінках з’являються нові автори, шукаються шляхи розвитку видання, висвітлюються нові теми. Думаю, що так слід тримати і надалі.
О. С. СМИРНОВ,
смт Нова Водолага
Харківської обл.
Разом все подолаємо
Ось вже багато років читаємо газету «Хазяїн», в кожному номері знаходимо для себе щось нове і корисне, що використовуємо на практиці. Кожен номер читаємо з інтересом, а потім обговорюємо з усіма домочадцями.
Особливо радує, що читачі з багатьох куточків України діляться власним досвідом вирощування овочів, ягід, фруктів, квітів. Незважаючи ні на що, не опускають рук, сподіваються на краще, мир і спокій. Давайте і далі будемо залишатися друзями, допомагати і підтримувати один одного. Тільки спільно подолаємо всі труднощі.
С. Є. ПАШКО,
м. Кременчук
Полтавської обл.
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
