Цитата номера
Квіти повинні бути без приводу.
Щастя має бути справжнім.
Будинок — теплим. Кохання — взаємним.
Погода – …а без різниці яка погода!
Еріх Марія РЕМАРК.
Одного разу під час якоїсь події один з моїх добрих знайомих філософськи сказав: «Найголовніше зі свят – це саме життя. Тому святкувати його потрібно кожен день!» Його жарт тоді всі оцінили, хоча, як відомо, в кожному жарті є частина істини. І в цьому – теж.
А згадалося все не випадково. Нещодавно зайшов в кондитерську. В той момент якраз сюди привезли свіжий товар. Поки розвантажували, встиг намилуватися тортами, тістечками, кексами, рулетами та іншою смакотою, серед якої було чимало справжніх шедеврів кулінарного мистецтва. Не втримався і вирішив купити шикарний торт, на який відразу чомусь поклав око. Продавець мій вибір оцінила.
– Напевно, у когось із близьких день народження? – запитала вона, посміхаючись.
– Та ні, – чесно відповів їй.
– Нежданий прибуток або якийсь інший радісний привід? – продовжувала вона гадати далі.
– Знову повз, – включився в гру вже я.
– Хтось у гості завітав?
– Та, начебто, нікого не чекаємо.
– І що ж тоді за привід? – щиро здивувалася продавець, заінтригувавши присутніх у залі покупців.
– А без жодного приводу, – прийшла вже моя черга дивуватися. – Просто гарний сьогодні настрій, ось і вирішив влаштувати свято душі.
– Гарний настрій – теж привід, – підтримав розмову один з покупців. – При нинішньому житті це тепер велика рідкість.
Всі присутні згідно закивали головами, проводжаючи мене, як здалося, заздрісними поглядами. Хтось підтримував, а хтось, можливо, засуджував. Хоча, в принципі, яка різниця? Маю право влаштувати собі свято душі. Просто так…
Подібні настрої відвідують і багатьох наших читачів. Зокрема, Л. С. Та- тарова з м. Кропивницький надіслала разом з матеріалом про власний досвід вирощування винограду вірші під назвою «Никогда не сдавайся!»
И снова ветер дует мне навстречу,
А я с улыбкой радостной иду,
И вновь, и вновь хочу тебе ответить,
Что я тебя по-прежнему люблю!
Люблю порою незаметно,
Что мне не верится самой,
Что я могу любить, как прежде,
Что я еще жива душой!
Так це ж прекрасно, шановна Людмило Сергіївно, що живі ще наші душі, не зачерствіли і не озлобилися. Адже душа – не чайник: почистив, вимив і знову сяє.
А ось що пише Л. С. Якушевська з м. Миргород Полтавської області: «Хочемо продати будиночок в селі під дачу або житло, так як з віком вже не в силах його утримувати. Місце тут просто казка! Не хочеться, щоб все згинуло, розсипалося, адже в будинку повинні жити. Боляче, коли він пустує, а комусь ніде притулитися. Адже в країні багато біженців, переселенців.
Будиночок стоїть на березі водойми, в якій повно риби, на берегах гніздяться дикі качки, гуси, лелеки, з сусіднього села навідуються лебеді, які виводять тут своїх пташенят і вчать літати над водоймою. До Миргорода – рукою подати. Кожний ранок гуде заводська сирена – годинник можна звіряти. Будинок газифікований, є центральне водопостачання, поруч три магазини, пошта». Дійсно, райський куточок.
Напевно, рано чи пізно в житті кожного з нас настає момент, коли ти тягнешся за приправою, і раптом усвідомлюєш, що обід і без неї смачніше. А для краси не потрібна косметика, для веселощів – алкоголь, а для подарунків – привід. Життя прекрасне і без підсилювачів смаку. Хоча розуміння цього відбувається і не відразу. Можливо, що пізно. Але, як кажуть, краще пізніше, ніж ніколи.
Тому махнемо рукою на все і влаштуємо самі собі свято. Без приводу. Просто так. Тому що, як говорив герой Леоніда Бикова з фільму «В бій ідуть лише «старі»: «Все – минуще, а музика – вічна!»
Рядки з листів
Змінюється на краще
Дякуємо, що ви досі нас радуєте. Чекаю газету і додаток, які передплачую практично з самого початку, тобто вже більше 20-ти років, з особливим нетерпінням. Останні 5 років почав робити палітурки «Хазяїна» – для нащадків.
Цікаво, що газета змінюється, стає краще, а найголовніше, – на її сторінках з’являються нові автори, шукаються шляхи розвитку видання, висвітлюються нові теми. Думаю, що так слід тримати і надалі.
О. С. СМИРНОВ,
смт Нова Водолага
Харківської обл.
Разом все подолаємо
Ось вже багато років читаємо газету «Хазяїн», в кожному номері знаходимо для себе щось нове і корисне, що використовуємо на практиці. Кожен номер читаємо з інтересом, а потім обговорюємо з усіма домочадцями.
Особливо радує, що читачі з багатьох куточків України діляться власним досвідом вирощування овочів, ягід, фруктів, квітів. Незважаючи ні на що, не опускають рук, сподіваються на краще, мир і спокій. Давайте і далі будемо залишатися друзями, допомагати і підтримувати один одного. Тільки спільно подолаємо всі труднощі.
С. Є. ПАШКО,
м. Кременчук
Полтавської обл.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
