Зміст
Щеплення садових культур можна виконувати в будь-який час року. Перевага зимового щеплення в тому, що його можна робити в комфортних домашніх умовах, незалежно від погоди. Також взимку у садівника набагато більше часу, ніж в теплу пору року. Ще однією перевагою є те, що рослини знаходяться у стані спокою. У відсотковому співвідношенні приживлюваність під час зимового щеплення вище, ніж під час літнього та осіннього.
Зимове щеплення садових культур найкраще проводити в лютому, до початку сокоруху. Але можна запланувати процедуру і на січень. А ось про прищеплювальний матеріал бажано подбати завчасно.
Заготівля живців
Живці найкраще заготовити в кінці листопада-на початку грудня. Але можна і безпосередньо перед щепленням. Якщо, звичайно, в цей час не вдарять морози нижче -15°С. Не найкраща ідея нарізати живці і під час лютневої відлиги. У цей час може початися рух пластичних речовин, що погіршить приживлюваність.
Матеріал для щеплення рекомендується брати з молодого плодоносного дерева, не старше 7-10 років, яке вже пройшло перевірку на сортність і врожайність. Також важливо, щоб дерево було здоровим і доглянутим. Можна використовувати гілки, які навесні плануєте видалити. Не варто брати жирові пагони-вовчки. Вони ростуть вертикально, мають великі відстані між бруньками. Вовчки добре приживаються, але погано плодоносять.
Найкраще нарізати живці з однорічних пагонів, взятих з середнього ярусу південної сторони крони. При необхідності можна брати дворічні гілки. Діаметр пагона повинен бути не менше 5-7 мм – приблизно товщина простого олівця. Довжина – 15-25 см, для вишень – 30- 40 см. На живці має бути не менше 3-4 розвинених ростових бруньок.
Завчасно зрізані пагони можна зберігати в холодильнику (не в морозилці!) або в льосі при температурі не вище 3-5°С. Їх щільно обмотують целофаном. Обв’язувати тканиною або папером можна зверху, але не під целофан. Обов’язково позначити сорт, прикріпивши бирки з назвою. Бажано завжди заготовлювати прищеплювальний матеріал з запасом. Деякі садівники для того, щоб живці краще зберігалися, змащують місця зрізів садовим варом.
Можна зберігати живці в льосі або підвалі у вологому піску або тирсі при температурі до 3°С. Їх зв’язують пучками і розташовують вертикально. Субстрат періодично злегка зволожують.
Час від часу прищепний матеріал треба переглядати, щоб під час виявити цвіль або пересихання. У першому випадку живці можна обмити рожевим розчином марганцівки, у другому – зволожити.
В якості підщепи добре використовувати сіянці. Краще брати дикі культури – вони більш стійкі до погодних умов. До моменту щеплення підщепи рекомендується зберігати в ящиках з вологою тирсою при температурі до 3°С.
Як прищеплювати взимку
Процедуру проводять в зручному для цього приміщенні. Прищепи і підщепи заносять в тепло за кілька годин до процедури, щоб вони відігрілися.
Основний спосіб, який використовують під час щеплення взимку – покращене копулірування. Також можна прищеплювати копуліруванням, в розщіп і окуліруванням.
Копулювання і поліпшене копулювання рекомендується використовувати, коли підщепа і прищепа приблизно однакові за діаметром. На обох потрібно зробити зріз під кутом і з’єднати їх так, щоб максимально збіглися шари камбію (тонкий шар клітин під корою). Саме камбій містить пластичні речовини, необхідні для зрощення. Місце щеплення треба замазати садовим варом і щільно зафіксувати спеціальною стрічкою.
Покращене копулірування проводиться подібним чином, але при цьому треба на третину відступити від верхнього краю і зробити вертикальний вріз глибиною 2-3 см. Такий вріз повинен бути і на підщепі, та на прищепі – це так звані язички. Потім їх потрібно акуратно відігнути і з’єднати прищеплені частини так, щоб язички зайшли один за інший. Після цього замазати місце щеплення садовим варом і надійно обв’язати спеціальною стрічкою. Зрізи і язички рекомендується робити одним рухом і використовувати при цьому виключно чистий ніж.
Окулірування вічком (брунькою) також проводиться в теплому приміщенні. Бруньку рекомендується брати з середньої частини пагона. Треба вибрати велику, добре розвинену. На 1,5-2 см над брунькою потрібно докласти ніж і точним рухом зрізати її разом з тонким шматком кори – щитком. На прищепі слід завчасно зробити вертикальний розріз, приблизно такої ж довжини, як щиток. Злегка відокремити кору від лубу. Потім в кишеню вкласти щиток з брунькою, обмазати садовим варом або олійною фарбою на натуральній основі, щільно зафіксувати місце щеплення.
Кишеню в корі підщепи можна зробити Т-подібною. У неї зручно вставляти бруньку зі щитком. Можна прищепити відразу 2 бруньки з протилежних сторін прищепи.
Щеплення в розщіп найчастіше використовується, коли діаметр підщепи значно більше діаметра прищепи. З краю підщепи треба зробити розріз, в який помістити навскіс зрізаний живець. Він повинен входити щільно. Можна зробити відразу кілька надрізів і прищепити кілька живців. Замазати місце щеплення садовим варом, обв’язати стрічкою.
Щеплені підщепи потрібно тримати в торфі (добре, якщо він змішаний з піском – 1:1) або у вологій тирсі до моменту висадки. Корені рослин при цьому можна трохи скоротити, щоб вони мали довжину 15-20 см. В перші 2 тижні щеплені сіянці слід тримати при кімнатній температурі – 18-20°С. Потім перенести в прохолодний льох або підвал з температурою близько 3-6°С. Там зберігати до висадки у відкритий ґрунт.
Ділянку під посадку щеплених рослин найкраще підготувати з осені, внісши по 7-8 кг перегною, 20-25 г суперфосфату і 30-40 г хлористого калію на 1 кв. м. Висадку рекомендується проводити ранньою весною, коли встановляться плюсові температури.
Наталія ШАПОВАЛ.
Купуйте електронні версії наших нових видань
Що дає підписка на оновлення нашого сайту
Слідкуйте за нами в Facebook та Telegram
Також читати:
- Теплиця своїми руками
- Сіємо квіти на розсаду, щоб вони раніше порадували своїми барвами
- Суниця на поверхах. Зручний спосіб для пенсіонерів
- Сад під сніговою ковдрою
